Населення Мальдівів. Чисельність населення країни 2015 року становила 393,3 тис. осіб (177-ме місце у світі)[1]. Чисельність остров'ян стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 15,75 ‰ (125-те місце у світі), смертність — 3,89 ‰ (209-те місце у світі), природний приріст — −0,08 % (205-те місце у світі) .
Природний рух
Відтворення
Народжуваність у Мальдівах, станом на 2015 рік, дорівнює 15,75 ‰ (125-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,74 дитини на одну жінку (166-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 34,7 % (станом на 2009 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 23,9 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2009 рік)[1].
Смертність у Мальдівах 2015 року становила 3,89 ‰ (209-те місце у світі)[1].
Середній вік населення Мальдівів становить 27,8 року (135-те місце у світі): для чоловіків — 27,8, для жінок — 27,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,37 року (101-ше місце у світі), для чоловіків — 73,06 року, для жінок — 77,8 року[1].
Мальдіви середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 45,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 4,49 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Мале (столиця) — 156,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].
Річний рівень еміграції 2015 року становив 12,68 ‰ (216-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (сунізм, державна релігія)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 99,3 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,8 % — серед чоловіків, 98,8 % — серед жінок[1].
Державні витрати на освіту становлять 5,2 % ВВП країни, станом на 2012 рік (26-те місце у світі)[1].
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,42 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 4,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 13,7 % ВВП країни (50-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 23,7 ‰ (73-тє місце у світі); хлопчиків — 26,11 ‰, дівчаток — 21,17 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 68 випадків на 100 тис. народжень (100-те місце у світі)[1].
2012 року зареєстровано менше 100 тис. хворих на СНІД (127-ме місце у світі), це 0,01 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (133-тє місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (113-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 7 % (126-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 17,8 % (оцінка на 2009 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Санітарія
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,5 % населення в містах і 97,9 % в сільській місцевості; загалом 98,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,5 %, в сільській місцевості — 98,3 %, загалом по країні — 97,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2008 рік, дорівнює 0,01 км³ на рік, або 18,44 тонни на одного мешканця на рік: з яких 95 % припадає на побутові, 5 % — на промислові, 0 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Соціально-економічне становище
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 47,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 40,5 %; частка осіб похилого віку — 6,9 %, або 14,4 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2008 року перебувало 16 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,2 %, верхній дециль — 33,3 % (станом на FY09/10 рік)[1].
Станом на 2016 рік, уся країна електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 214 тис. унікальних інтернет-користувачів (201-ше місце у світі), що становило 54,5 % загальної кількості населення країни[1].
Трудові ресурси
Загальні трудові ресурси 2014 року становили 195,1 тис. осіб (174-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 15 %; промисловість і будівництво — 15 %; сфера послуг — 70 % (станом на 2010 рік)[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 11,6 % працездатного населення, 2012 року — 11 % (131-ше місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 25,4 %, серед юнаків — 29,1 %, серед дівчат — 21,4 % (48-ме місце у світі)[1].
↑Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У цьому випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
(рос.)Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.)Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.