Європейська економічна комісія ООН

Європейська економічна комісія ООН
Тип	міжнародна організація організація ООН^d
Засновано	28 березня 1947[1]
Штаб-квартира	Женева
Партнерство	Міжнародна організація цивільної авіації[2]
Материнська організація	Економічна і соціальна рада ООН
Вебсайт: unece.org
Європейська економічна комісія ООН у Вікісховищі

Європейська економічна комісія Організації Об'єднаних Націй (ЄЕК ООН) — одна з 5 регіональних комісій ООН, що входить в систему допоміжних органів Економічної і соціальної ради ООН.

Історія

Європейська економічна комісія була заснована 1947 року Економічною і соціальною радою ООН (ЕКОСОР) з метою розвитку економічної діяльності і зміцнення економічних зв'язків усередині регіону ЄЕК ООН, а також між цим регіоном і рештою світу. Ідея створення ЄЕК виникла в процесі співробітництва країн антигітлерівської коаліції. Комісія почала працювати 28 березня 1947 року. Секретаріат комісії розташований у місті Женева. Щорічно в квітні відбуваються робочі сесії. Членами комісії є всі європейські країни, а також США, Канада, Ізраїль, азійські республіки колишнього СРСР. УРСР як складова СРСР приєднувалася до міжнародних угод у рамках ЄЕК, але не брала участі в роботі комітету з розвитку зовнішньої торгівлі. Українські представники займали керівні посади в деяких допоміжних органах ЄЕК, зокрема обиралися на посади заступника голови комітету з чорної металургії (1967—69), заступника голови (1964—65 та 1973—74) та голови (1975—76) комітету з житлового питання, будівництва та містобудування, голови комітету з сільського господарства (1981—82)^[3].

Україна, як правонаступниця УРСР, є однією із держав-засновниць ЄЕК.

Членство

Членами Комісії є 56 країн, включаючи європейські держави, США, Канаду, Ізраїль, а також центральноазійські республіки колишнього СРСР.

Держави-члени ЄЕК ООН	Дата вступу
Австрія	01955-12-1414 грудня 1955
Азербайджан	01993-07-3030 липня 1993
Албанія	01955-12-1414 грудня 1955
Андорра	01993-07-2828 липня 1993
Бельгія	01947-03-2828 березня 1947
Білорусь	01947-03-2828 березня 1947
Болгарія	01955-12-1414 грудня 1955
Боснія і Герцеговина	01992-05-2222 травня 1992
Велика Британія	01947-03-2828 березня 1947
Вірменія	01993-07-3030 липня 1993
Греція	01947-03-2828 березня 1947
Грузія	01993-07-3030 липня 1993
Данія	01947-03-2828 березня 1947
Естонія	01991-09-1717 вересня 1991
Ізраїль	01991-07-2626 липня 1991
Ірландія	01955-12-1414 грудня 1955
Ісландія	01947-03-2828 березня 1947
Іспанія	01955-12-1414 грудня 1955
Італія	01955-12-1414 грудня 1955
Казахстан	01994-01-3131 січня 1994
Канада	01973-08-099 серпня 1973
Кіпр	01960-09-2020 вересня 1960
Киргизстан	01993-07-3030 липня 1993
Латвія	01991-09-1717 вересня 1991
Литва	01991-09-1717 вересня 1991
Ліхтенштейн	01990-09-1818 вересня 1990
Люксембург	01947-03-2828 березня 1947
Північна Македонія	01993-04-088 квітня 1993
Мальта	01964-12-011 грудня 1964
Молдова	01992-03-022 березня 1992
Монако	01993-05-2727 травня 1993
Нідерланди	01947-03-2828 березня 1947
Німеччина	01973-09-1818 вересня 1973
Норвегія	01947-03-2828 березня 1947
Польща	01947-03-2828 березня 1947
Португалія	01955-12-1414 грудня 1955
Росія	01947-03-2828 березня 1947
Румунія	01955-12-1414 грудня 1955
Сан-Марино	01993-07-3030 липня 1993
Сербія	02000-11-011 листопада 2000
Словаччина	01947-03-2828 березня 1947
Словенія	01992-05-2222 травня 1992
США	01947-03-2828 березня 1947
Таджикистан	01994-12-1212 грудня 1994
Туркменістан	01993-07-3030 липня 1993
Туреччина	01947-03-2828 березня 1947
Угорщина	01955-12-1414 грудня 1955
Узбекистан	01993-07-3030 липня 1993
Україна	01947-03-2828 березня 1947
Фінляндія	01955-12-1414 грудня 1955
Франція	01947-03-2828 березня 1947
Хорватія	01992-05-2222 травня 1992
Чорногорія	02006-06-2828 червня 2006
Чехія	01947-03-2828 березня 1947
Швейцарія	01972-03-2424 березня 1972
Швеція	01947-03-2828 березня 1947

Керівні органи

8 березня 2012 року на посаду Виконавчого секретаря ЄЕК було призначено міністра закордонних справ Боснії і Герцеговини Свена Алкалая.

З 19 грудня 2008 року до 2011 року Виконавчим секретарем ЄЕК був Ян Кубіш (Ján Kubiš), громадянин Словаччини.^[4]

Раніше, виконавчим секретарем ЄЕК з січня 2006 р. був Марек Белка (Польща).^[4] У зв'язку з переходом Марека Белки на посаду директора європейського департаменту МВФ, з листопада 2008 року виконуючим обов'язки Виконавчого Секретаря ЄЕК призначено Паоло Гарону (громадянина Італії). Із повним переліком усіх Виконавчих секретарів ЄЕК ООН можна ознайомитися на розділі сайту ЄЕК ООН.^[4]

Вищим органом ЄЕК є Сесії Комісії, які, починаючи з 2007 р., відбуваються на дворічній основі. У період між Сесіями, керівництво ЄЕК здійснює Виконавчий комітет, до складу якого входять представники країн-членів та керівництво Секретаріату Комісії. У ході сесії Комісія обирає Голову та трьох заступників Голови, які складають Бюро ЄЕК. Протягом 2002-03 рр., 2006–2007 рр., а також на період 2007–2009 рр., заступником Голови ЄЕК обрано Постійного представника України у Женеві.

На даний час постійним представником України в ЄЕК ООН є Микола Маймескул.^[5]

Основні напрями діяльності

• навколишнє середовище;
• транспорт; статистика;
• розвиток торгівлі, промисловості і підприємництва;
• економічний аналіз;
• енергетика;
• лісоматеріали;
• населені пункти.

Структура ЄЕК

• Комітет з екологічної політики,
• Комітет з внутрішнього транспорту,
• Комітет з розвитку торгівлі,
• Комітет з економічного співробітництва та інтеграції,
• Комітет з лісового господарства,
• Комітет з населених пунктів та земельних ресурсів,
• Комітет із сталої енергетики та Конференція європейських статистиків)

Існує понад 60 підпорядкованих комітетам допоміжних органів (робочих груп та спеціальних груп експертів тощо).

Укладені під егідою ЄЕК міжнародні договори

Під егідою ЄЕК укладено та діє понад 110 міжнародних конвенцій і угод з питань залізничного, водного та автомобільного транспорту, змішаних і контейнерних перевезень, перевезення небезпечних вантажів, охорони довкілля, статистики, полегшення умов торгівлі. Серед цих міжнародно-правових документів є такі відомі, як

• Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані та її протоколи,
• Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів з використанням книжки МДП,
• Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів
• Європейська угода про перевезення небезпечних вантажів тощо.

Деякі з цих конвенцій та норм застосовуються не тільки країнами регіону, а і міжнародним співтовариством у цілому. Україна є стороною більшості зазначених міжнародно-правових документів.

Діяльність

У рамках діяльності ЄЕК щорічно відбувається понад 120 сесій її робочих органів (комітетів, робочих груп, нарад експертів).

За участь України в роботі ЄЕК відповідають 15 українських міністерств, відомств і організацій. Участь у діяльності ЄЕК дозволяє українським міністерствам і відомствам не тільки одержувати актуальну інформацію щодо економічної, промислової, транспортної, екологічної політики європейських країн, а й брати участь у розробці загальноєвропейських норм, стандартів, інших міжнародно-правових документів у цих сферах.

ЄЕК послідовно розширює співробітництво і координує свою діяльність з глобальними програмами та установами ООН (ЮНЕП, ЮНКТАД), СОТ, регіональними організаціями та фінансовими структурами (ОБСЄ, ОЕСР, ЄБРР, ЄК, ЄВРАЗЕС), а також субрегіональними організаціями (ЧЕС, РДБМ, ЦЄІ). Комісія надає також сприяння реалізації Ініціативи для країн Південно-Східної Європи (СЕКІ), Спеціальної програми для країн Центральної Азії (СПЕКА).

Окремим пріоритетом міжсекторальної роботи Комісії є надання сприяння країнам з перехідною економікою (КПЕ). Діяльність у рамках цього важливого для України напрямку здійснюється в формі семінарів і робочих нарад з актуальних проблем переходу до ринкової економіки, підготовки досліджень і керівних матеріалів з цих питань, надання консультативних послуг щодо адаптації галузей економіки до ринкових умов. Секретаріатом Комісії підготовлено низку корисних для українських міністерств і відомств досліджень і керівних матеріалів з юридичних аспектів приватизації в промисловості, залучення іноземних інвестицій, питань розвитку малих і середніх підприємств, розширення торгівлі між країнами з перехідною економікою тощо. За сприянням експертів ЄЕК здійснюється експертиза проектів національних законодавчих актів у галузі транспорту.

Примітки

1. Економічна і соціальна рада ООН Resolution 36. Economic Commission for Europe — 1947.
   d:Track:Q170075
2. https://www.icao.int/about-icao/Pages/Invited-Organizations.aspx
3. А.Ю. Мартинов. Європейська економічна комісія [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
4. Виконавчі секретарі. ЄЕК ООН. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 14 квітня 2013.
5. Держави-члени та їх постійні представники. ЄЕК ООН. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 14 квітня 2013.

Джерела

• https://archive.today/20121222182232/www.mfa.gov.ua/geneva/ua/4768.htm

Література

• Українська РСР у міжнародних організаціях. К., 1984;
• Гуменюк Б. І. Основи дипломатичної та консульської служби. К., 1998.
• Т. І. Шинкаренко. Європейська економічна комісія ООН // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х

Посилання

• Європейська економічна комісія ООН // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.