PROFILBARU.COM

Населення Гаяни
Населення Гаяни
	Ріст чисельності населення країни
Чисельність	735,2 тис. осіб
Густота	3,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції	8,06 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲0,02 %
Народжуваність	15,59 ‰
Фертильність	2,08 дітей на 1 жінку
Смертність	7,32 ‰
Смертність немовлят	32,56 ‰
Вікова структура
• до 14 років	28,07 %
• 15–64 років	66,40 %
• старіші за 65 років	5,53 %
Середня тривалість життя	68,09 року
• чоловіків	65,1 року
• жінок	71,24 року
Статева структура
загалом	1,02 чол./жін.
при народженні	1,05 чол./жін.
до 15 років	1,04 чол./жін.
15–64 років	1,09 чол./жін.
після 65 років	0,71 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	гаянці
Найбільший етнос	індійці
Нацменшини	африканці, індіанці
Мови
Офіційна	англійська
Також у побуті	гаянська креольська, гінді, гіндустані

Населення Гаяни. Чисельність населення країни 2015 року становила 735,2 тис. осіб (167-ме місце у світі)^[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність гаянців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 15,59 ‰ (126-те місце у світі), смертність — 7,32 ‰ (119-те місце у світі), природний приріст — 0,02 % (192-ге місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Гаяні, станом на 2015 рік, дорівнює 15,59 ‰ (126-те місце у світі)^[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,08 дитини на одну жінку (111-те місце у світі)^[1]. Рівень застосування контрацепції 42,5 % (станом на 2009 рік)^[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,8 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2009 рік)^[1].

Смертність в Гаяні 2015 року становила 7,32 ‰ (119-те місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,02 % (192-ге місце у світі)^[1].

Вікова структура

Середній вік населення Гаяни становить 25,8 року (149-те місце у світі): для чоловіків — 25,5, для жінок — 26,2 року^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 68,09 року (164-те місце у світі), для чоловіків — 65,1 року, для жінок — 71,24 року^[1].

Вікова структура населення Гаяни, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

діти віком до 14 років — 28,07 % (105 078 чоловіків, 101 296 жінок);
молодь віком 15—24 роки — 21,26 % (80 303 чоловіки, 76 021 жінки);
дорослі віком 25—54 роки — 37,42 % (143 490 чоловіків, 131 644 жінки);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 7,72 % (25 426 чоловіків, 31 304 жінки);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 5,53 % (16 877 чоловіків, 23 781 жінки)^[1].

Шлюбність — розлучуваність

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 3,9 особи/км² (227-ме місце у світі)^[1]. Більшість населення країни концентрується на північному сході, вздовж морського узбережжя і навколо Джорджтауна. Більша частина країни майже ненаселена.

Урбанізація

Докладніше: Міста Гаяни

Гаяна середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 28,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,76 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1].

Головні міста держави: Джорджтаун (столиця) — 124,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)^[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 8,06 ‰ (207-ме місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Гаяна є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[2].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2002 рік)^[1]
Етнос:			Відсоток:
індійці			43.5%
африканці			30.2%
мішаного походження			16.7%
індіанці			9.1%
португальці			0.3%
китайці			0.2%

Докладніше: Народи Гаяни

Головні етноси країни: індійці — 43,5 %, темношкірі вихідці з Африки — 30,2 %, мішаного походження — 16,7 %, індіанці — 9,1 %, інші (переважно португальці й китайці) — 0,5 % населення (оціночні дані за 2002 рік)^[1].

Українська діаспора

Докладніше: Українці Гаяни

Мови

Мови Гаяни (2015 рік)^[1]
Мова:			Відсоток:
англійська			%
гаянська креольська			%
аравакська			%
гінді			%
гіндустані			%
китайська			%

Докладніше: Мови Гаяни

Офіційна мова^[3]: англійська. Інші поширені мови: гаянська креольська, індіанські мови (аравакська та ін.), гінді, гіндустані, китайська (оцінка 2014 року).

Релігії

Релігії в Гаяні (2002 рік)^[1]
Віросповідання:			Відсоток:
протестанти			30.5%
індуїсти			28.4%
католики			8.1%
інші християни			17.7%
свідки Єгови			1.1%
мусульмани			7.2%
інші			1.9%
атеїсти			4.3%
агностики			0.9%

Докладніше: Релігія в Гаяні

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 30,5 % (п'ятидесятництво — 16,9 %, англіканство — 6,9 %, адвентизм — 5 %, методизм — 1,7 %), індуїзм — 28,4 %, римо-католицтво — 8,1 %, іслам — 7,2 %, свідки Єгови — 1,1 %, інші течії християнства — 17,7 %, інші — 1,9 %, не сповідують жодної — 4,3 %, не визначились — 0,9 % (станом на 2002 рік)^[1].

Освіта

Докладніше: Освіта в Гаяні

Рівень письменності 2015 року становив 88,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 87,2 % — серед чоловіків, 89,8 % — серед жінок^[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,2 % ВВП країни, станом на 2012 рік (136-те місце у світі)^[1]. Середня тривалість освіти становить 10 років, для хлопців — до 10 років, для дівчат — до 10 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійна

Вища

Охорона здоров'я

Докладніше: Охорона здоров'я в Гаяні

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,21 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)^[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)^[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,2 % ВВП країни (93-тє місце у світі)^[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 32,56 ‰ (65-те місце у світі); хлопчиків — 36,52 ‰, дівчаток — 28,4 ‰^[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 229 випадків на 100 тис. народжень (86-те місце у світі)^[1].

Гаяна входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності^[1].

2014 року було зареєстровано 9,7 тис. хворих на СНІД (94-те місце у світі), це 1,81 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (29-те місце у світі)^[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (118-те місце у світі)^[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 21,9 % (113-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 8,5 % (оцінка на 2014 рік)^[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 98,2 % населення в містах і 98,3 % в сільській місцевості; загалом 98,3 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 87,9 %, в сільській місцевості — 82 %, загалом по країні — 83,7 % (станом на 2015 рік)^[1]. Споживання прісної води, станом на 2010 рік, дорівнює 1,64 км³ на рік, або 2,222 тонни на одного мешканця на рік: з яких 4 % припадає на побутові, 1 % — на промислові, 94 % — на сільськогосподарські потреби^[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 51,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 43,5 %; частка осіб похилого віку — 7,6 %, або 13,2 потенційно працездатного на 1 пенсіонера^[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2006 року перебувало 35 % населення країни^[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 1,3 %, верхній дециль — 33,8 % (станом на 1999 рік)^[1].

Станом на 2012 рік, у країні 154,5 тис. осіб не має доступу до електромереж; 79 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 91 %, у сільській місцевості — 75 %^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 281 тис. унікальних інтернет-користувачів (149-те місце у світі), що становило 38,2 % загальної кількості населення країни^[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2013 року становили 313,8 тис. осіб (163-тє місце у світі)^[1]. Дані по структурі зайнятості економічно активного населення у господарстві країни відсутні. 30,25 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (16 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці^[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 11,1 % працездатного населення, 2012 року — 11,3 % (128-ме місце у світі); (8-ме місце у світі)^[1].

Кримінал

Докладніше: Злочинність у Гаяні

Наркотики

Перевалочний пункт для наркотиків з Південної Америки (Венесуела) до Європи й США; виробник марихуани; зростаюче відмивання грошей, отриманих від наркотрафіку і торгівлі людьми^[1].

Торгівля людьми

Докладніше: Торгівля людьми в Гаяні

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Гаяни докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня^[4]^[5].

Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 1,09 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,71 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Демографічні дослідження

Населення Гаяни
Рік	Населення	Зміна
1831	98 000	—
1841	98 154	+0.2%
1851	135 994	+38.6%
1861	155 907	+14.6%
1871	193 491	+24.1%
1881	252 186	+30.3%
1891	278 328	+10.4%
1911	296 041	+6.4%
1921	297 691	+0.6%
1931	310 933	+4.4%
1946	375 701	+20.8%
1960	560 330	+49.1%
1970	701 718	+25.2%
1980	759 567	+8.2%
1991	723 673	−4.7%
2002	751 223	+3.8%
2012	746 955	−0.6%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Статистичне бюро Гаяни.

Переписи

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан ^ап ^ар ^ас ^ат ^ау ^аф ^ах Guyana : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.