Коперницій

Коперницій (Cn)
Атомний номер	112
Зовнішній вигляд простої речовини	ймовірно, рідка срібляста речовина
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	285 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	пм
Енергія іонізації (перший електрон)	кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	пм
Радіус іона	пм
Термодинамічні властивості
Густина	г/см³
Молярна теплоємність	Дж/(К·моль)
Теплопровідність	Вт/(м·К)
Температура плавлення	К
Теплота плавлення	кДж/моль
Температура кипіння	К
Теплота випаровування	кДж/моль
Молярний об'єм	см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки	Å
Температура Дебая	К
Інші властовості
Критична точка	н/д
H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Коперницій у Вікісховищі

Коперницій (Cn) — хімічний елемент з атомним номером 112.

Історія

Отриманий 9 лютого 1996 року в Центрі дослідження важких іонів імені Гельмгольца (Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI)) у місті Дармштадт за реакцією:

${\displaystyle \,_{30}^{70}\mathrm {Zn} +\,_{\ 82}^{208}\mathrm {Pb} \to \,_{112}^{278}\mathrm {Cn} ^{*}\to \,_{112}^{277}\mathrm {Cn} +\,_{0}^{1}\mathrm {n} }$

Походження назви

14 липня 2009 офіційно запропоноване ім'я «коперницій» (copernicium) — на честь Миколая Коперника. 19 лютого 2010 Міжнародний союз фундаментальної та прикладної хімії завершив всі необхідні процедури й затвердив нову назву. До цього було вживано тимчасову назву унунбій (Ununbium, Uub, штучно створена назва від латинських числівників 1, 1, 2).

Властивості

За повідомленнями інституту Поля Шерера у травні 2006 року, проведені експерименти показали, що хімічні властивості коперниція подібні до ртуті^[1]. Ці висновки зроблені за результатами спостережень за двома атомами ²⁸³Cn. Атоми ²⁸³Cn утворені при бомбардуванні плутонію кальцієм і мали період напіврозпаду чотири секунди^[2].

Відомі ізотопи

Ізотоп	Маса	Період напіврозпаду[3]	Тип розпаду
^277Cn	277	0,69+0,69−0,24 мс	α-розпад в ^273Ds
^282Cn	282	0,50+0,33−0,14 мс	спонтанний поділ
^283Cn	283	4,0+1,3−0,7 с	α-розпад в ^279Ds (не менше, ніж 99 %), спонтанний поділ
^284Cn	284	79+31−19 мс	спонтанний поділ
^285Cn	285	29+13−7 с	α-розпад в ^281Ds

Примітки

1. Gerber, Beat (31 травня 2006). Superschweres Element 112 chemisch untersucht – Experimentell auf der Insel der künstlichen Elemente gelandet. Архів оригіналу за 16 грудня 2009. Процитовано 25 січня 2009. (нім.)
2. Bulletin Nuklearforum Schweiz, 29. Juni 2006, S. 9.
3. Nudat 2.5. Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 30 червня 2009.

Джерела

• Nudat 2.3 [Архівовано 11 травня 2012 у WebCite]