Ліверморій

Ліверморій (Lv)
Атомний номер	116
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	293 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	пм
Енергія іонізації (перший електрон)	кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	пм
Радіус іона	пм
Термодинамічні властивості
Густина	г/см³
Молярна теплоємність	Дж/(К·моль)
Теплопровідність	Вт/(м·К)
Температура плавлення	К
Теплота плавлення	кДж/моль
Температура кипіння	К
Теплота випаровування	кДж/моль
Молярний об'єм	см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки	Å
Температура Дебая	К
Інші властовості
Критична точка	н/д
H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Ліверморій у Вікісховищі

Ліверморій^[1] (лат. Livermorium, Lv, стара назва унунгексій (лат. Ununhexium, Uuh), або ека-полоній) — хімічний елемент з атомним номером 116. Найстабільніший ізотоп — ²⁹³Lv з періодом напіврозпаду ~60 мс. Теоретично ліверморій належить до групи 16 періодичної системи.

Історія

Ліверморій відкрито шляхом синтезу ізотопів у 2000 р. в Об'єднаному інституті ядерних досліджень спільно з Ліверморською національною лабораторією (США), Науково-дослідним інститутом атомних реакторів (Димитровград, Росія) та «Електрохімприбором» (Лісовий, Росія). 19 липня 2000 вперше спостерігався α-розпад ядра 116-го елемента, отриманого в результаті бомбардування мішені з кюрія іонами кальцію. Результати експерименту були вперше опубліковані 6 грудня 2000^[2]. Хоча в цій роботі стверджувалося про синтез ізотопу ²⁹²Lv, в подальших роботах дана робота була пов'язана з ізотопом ²⁹³Lv^[3].

Пізніше в тому ж Об'єднаному інституті ядерних досліджень синтез ізотопів елемента був підтверджений хімічною ідентифікацією кінцевого продукту його розпаду^[4].

Походження назви

Назва походить від міста Лівермор, де розташована Ліверморська національна лабораторія ^[5]. До цього використовувалась тимчасова систематична назва «унунгексій» (лат. Ununhexium, Uuh), штучно утворена від коренів латинських числівників 1, 1, 6.

Отримання

Отриманий в результаті ядерних реакцій: ${\displaystyle \,_{96}^{248}\mathrm {Cm} +\,_{20}^{48}\mathrm {Ca} \,\to \,{}_{116}^{293}\mathrm {Lv} +3\;_{0}^{1}\mathrm {n} \;}$,

${\displaystyle \,_{96}^{245}\mathrm {Cm} +\,_{20}^{48}\mathrm {Ca} \,\to \,{}_{116}^{291}\mathrm {Lv} +2\;_{0}^{1}\mathrm {n} \;}$,

${\displaystyle \,_{96}^{245}\mathrm {Cm} +\,_{20}^{48}\mathrm {Ca} \,\to \,{}_{116}^{290}\mathrm {Lv} +3\;_{0}^{1}\mathrm {n} \;}$,

а також в результаті α-розпаду ²⁹⁴Og^[6].

Відомі ізотопи

Ізотоп	Маса	Період напіврозпаду	Тип розпаду	зареєстровано подій
^290Lv	290	7,1+3,2−1,7 мс	α-розпад в ^286Fl	10
^291Lv	291	18+22−6 мс	α-розпад в ^287Fl	3
^292Lv	292	18+16−6 мс	α-розпад в ^288Fl	?
^293Lv	293	53+62−19 мс	α-розпад в ^289Fl	3

Примітки

1. Національний стандарт України ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи». — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
2. Phys. Rev. C 63, 011301 (2000)
3. Pure Appl. Chem. 2004. 76. № 9. ст. 1715 — 1734
4. Nuclear Physics A. 2007. 787. № 1-4. ст. 373 — 380.
5. [Елемент 114 названо флеровієм, елемент 116 названо ліверморієм(англ.). Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 2 червня 2012. Елемент 114 названо флеровієм, елемент 116 названо ліверморієм(англ.)]
6. Physical Review C. 74. 044602 (2006)

Посилання

• Nudat 2.3 [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.]