Рентгеній

Рентгеній (Rg)
Атомний номер	111
Зовнішній вигляд простої речовини	Метал.Колір не відомий,їмовірно,металічний
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	280 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	пм
Енергія іонізації (перший електрон)	кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація	ймовірно [Rn] 5f^14 6d^10 7s^1
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	пм
Радіус іона	пм
Термодинамічні властивості
Густина	г/см³
Молярна теплоємність	Дж/(К·моль)
Теплопровідність	Вт/(м·К)
Температура плавлення	К
Теплота плавлення	кДж/моль
Температура кипіння	К
Теплота випаровування	кДж/моль
Молярний об'єм	см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки	Å
Температура Дебая	К
Інші властовості
Критична точка	н/д
H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Рентгеній у Вікісховищі

Рентгеній або Рентґеній^[1] (лат. Roentgenium, колишній Unununium (Uuu) або унунуній) — штучно синтезований хімічний елемент I групи періодичної системи, атомний номер 111, позначення Rg. Найстабільніший ізотоп має атомну масу 280 і період напіврозпаду 3,6 секунд.

Історія

Вперше його синтезовано у 1994 році в Центрі дослідження важких іонів імені Гельмгольца (Gesellschaft für Schwerionenforschung (GSI)) у місті Дармштадт. Було синтезовано ще декілька ізотопів після його відкриття. Найбільш стабільним з відомих ізотопів є ²⁸¹Rg з кількістю нейтронів N=170 і періодом напіврозпаду близько 20 секунд. Названий на честь Вільгельма Конрада Рентгена. IUPAC офіційно визнав цю назву з листопада 2004 року.

Отримання

${\displaystyle \mathrm {^{64}_{28}Ni\ +\ _{\ 83}^{209}Bi\ \longrightarrow \ _{111}^{272}Rg\ +\ _{0}^{1}n} }$

Відомі ізотопи

Ізотоп	Маса	Період напіврозпаду	Тип розпаду
^272Rg	272	3,8+1,4−0,8 мс	α-розпад в ^268Mt
^274Rg	274	6,4+30,7−2,9 мс	α-розпад в ^270Mt
^278Rg	278	4,2+7,5−1,7 мс	α-розпад в ^274Mt
^279Rg	279	0,17+0,81−0,08 с	α-розпад в ^275Mt
^280Rg	280	3,6+4,3−1,3 с	α-розпад в ^276Mt

Джерела

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Nudat 2.3

Примітки

1. Національний стандарт України ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи». — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.