Жінки в археології

Експертка Ходліцької археологічної місії працює зі знахідками з ранньосередньовічних поховань

Частина серії
Жінки в суспільстві
Суспільство Жінка Дівчина Жіноча історія Жіночі музеї Історія прав жінок Суфражизм Фемінізм історія список феміністок Поверх спадщини Жінки на банкнотах Матронім Фемінітиви Премія Симони де Бовуар Владні посади Уряд Глави держав та урядів Правляча королева список Жіночий герб Перша леді Україна США Південна Корея Північна Корея Австрія Казахстан Фрейліна Жіночі нагороди Економічний розвиток Підхід GAD Робоча сила^[en] Підприємиці Бізнес українки Венчурний капітал Ради директорів^[en] Найзаможніші жінки світу Журналістика Захист тварин Юриспруденція Правоохорона Збройні сили ЗСУ ОУН-УПА Перша світова Російсько-українська війна Війна на сході України Вторгнення 2022 Піратки Наркобізнес США Права жінок Виборчі Репродуктивні Патріархат Сексизм Різниця зарплат Скляна стеля Неоплачувана робота Насильство та аб'юз Здоров'я Найстарші Материнство смертність Дружина римських імператорів Ковертюра^[en] Бостонський шлюб Лесбійство
Наука Технології Освіта Жінки в науці до ХХ ст. ХХ ст. ХХІ ст. Нобелівські лавреатки Дослідниці і мандрівниці Винахідниці винаходи і відкриття Наукові організації STEM хронологія у математиці математикині комп'ютинг хронологія Гарвардські комп'ютери Інженерія Космос астрономки космонавтки Авіаторки Телеграфія Антарктида полярниці Археологія Геологія ботанікині Медицина Стоматологія Психологія Філософія^[en] Феміністична Освіта жінок у STEM в Україні Сексизм в освіті Тест Фінкбайнер Ефект Матильди
Мистецтво українські феміністські^[en] Мистецтвознавство Феміністичний мистецький рух Сюрреалістки Архітектура Скульпторки^[en] Фотографія хронологія Література Феміністична літературна критика Жіноче письмо Жіночий епос давньогрецькі поетеси українські письменниці Фантастика список Феміністична наукова фантастика Лесбійська література екофеміністки феміністські поетеси Коміксистки список^[en] Жіноча література Премія Тіптрі Премія Кобилянської Жінки в кінематографі Жіноче кіно Тест Бекдел Феміністська теорія кіно Жінки в музиці Класика^[en] Джаз Панк-рок^[en] Жіночий гурт Бандуристка Жінки в хореографії Балет Мажоретка Чирлідинг
Спорт Автоспорт пілотеси Формули-1 Академічне веслування Бейсбол Баскетбол Бокс Гольф Змішані бойові мистецтва Крикет Керлінг Легка атлетика Лакросс Нетбол Пентатлон Родео Серфінг Теніс Футбол Художня гімнастика Шахи Чирлідинг Відеоігри Сексизм у спорті
Релігія Богиня список Матріархальна релігія Матрилінійність Матрилокальність Біблія список Християнство Католицизм Мормонізм Opus Dei Індуїзм Іслам Юдаїзм Буддизм Сикхізм Віра Бахаї Вікка Жіночий монастир Черниця Ординація жінок Феміністична теологія Теалогія
Зображення в культурі Архетип матері Діва в біді Діва-воїтелька Лесбійська еротика Чик-флік Мізогінія у масмедіа у відеоіграх Сексуальна об'єктивація Гендерні стереотипи Гендерна роль Жіночність Комплекс Мадонни-повії Принцип Смурфетти Ефект Матильди Лесбійське стирання Звинувачення жертви Міфи про зґвалтування Стигматизація ожиріння Менструальні табу^[en] Інтимне волосся Вагіна і вульва в мистецтві^[en] Слатшеймінг Сексизм Лесбофобія
За країнами Мая Стародавній Єгипет Стародавня Греція Стародавній Рим Візантія Арабський світ Афганістан при Талібані Африка Албанія Алжир Андорра Ангола Аргентина Австралія Азербайджан Бахрейн Бенгладеш Бельгія Бенін Бутан Болівія Боснія та Герцеговина Бразилія Брунеї Вануату Велика Британія Венесуела Вірменія В'єтнам Грузія Гана Греція Гватемала Гаяна Гаїті Гондурас Данія Конго Домініканська Республіка Еквадор Ефіопія Єгипет Ємен Ізраїль Індія Індонезія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Камбоджа Колумбія Коморські Острови Кіпр Катар Казахстан Кенія Кірибаті Кувейт Киргизстан Китай Кот-д'Івуар Куба Лаос Ліван Лівія Маврикій Мавританія Мадагаскар Малайзія Мальдіви Малі Марокко Маршаллові Острови Мексика Монголія М'янма Непал Нова Зеландія Нігер Нігерія Німеччина Арабські Емірати Оман Пакистан Палау Панама Парагваї Перу ПАР Південна Корея Південний Судан Північна Корея Португалія Пуерто-Рико Росія Руанда Сальвадор Саудівська Аравія Сенегал Сейшели Сьєрра-Леоне Сингапур Сомалі Судан Суринам Сирія США Східний Тимор Таджикистан Таїланд Тонга Туніс Туреччина Туркменістан Тувалу Тринідад і Тобаго Уганда Угорщина Узбекистан Україна Уругвай Мікронезія Фіджі Фінляндія Франція Філіппіни Хорватія Чад Чилі Чорногорія Шрі-Ланка Швеція Японія
Портал Проєкт Стиль
п о р

Жінки в археології — це аспект історії археології та жінок у науці загалом. У дев'ятнадцятому столітті жінок не заохочували цікавитися археологією, однак протягом ХХ століття участь і визнання досвіду дослідниць зросли. Проте жінки в археології стикаються з дискримінацією, а багато з них з переслідуваннями та сексуальним насильством на робочому місці.

Історія

Археологічні розкопки на класичній студентській конференції Онтаріо.

Маргарет Мюррей (1863—1963), перша жінка-викладачка археології у Сполученому Королівстві

Як професійна галузь дослідження, археологія спочатку була створена як академічна дисципліна в дев'ятнадцятому столітті та, як правило, розвивалася серед людей, які займалися вивченням старожитностей.^{[1] [2]} До вікторіанської ери жінки в Канаді, Великій Британії та США рідко займалися професійною археологією (хоча в той час археологія була не стільки професією, скільки практикою заможних людей, з працівниками, оплачуваними за розкопки).^[3]

Участь жінок у цій галузі не заохочували як чоловіки, так і суспільний тиск.^[4] Навіть після того, як вони почали виходити в поле, небажання колег-чоловіків прийняти їх на роботу на місцях спонукало багатьох жінок вибирати ролі поза академічним середовищем, шукаючи посади в музеях або в асоціаціях збереження культурної спадщини.^[5] У Європі жінки часто вступали в дисципліну як партнерки в дослідженні зі своїми чоловіками або щоб дізнатися про культуру, коли їхніх партнерів відправляли на колоніальні форпости чи місіонерські поля.^[6]

З середини 1850-х років жіночі вищі навчальні заклади почали пропонувати окремі курси для жінок, а в 1870-х роках кілька європейських країн відкрили університетські навчальні програми для жінок.^[7] Хоча жінок приймали до вивчення археології, їх рідко вважали рівними й часто не допускали до престижних товариств^[8] або не дозволяли завершити навчання в цій галузі. Шведська вчена-археолог Ганна Рід була винятком^[9], як і французька вчена-археолог Мадлен Колані^[10], але більш типовими були важка боротьба таких жінок, як Едіт Голл Доган^[en], Гаррієт Бойд Гоуз^[en], Маріна Пиказо, Ежені Селлерс Стронг та Бланш Е. Вілер, за виконання проєктів розкопок. ^[9] Більш типово, такі жінки, як німецька вчена-археолог Йоганна Месторф, яка працювала кураторкою музею та науковицею;^[11] таких письменниць, як британська єгиптолог Амелія Едвардс,^[12] дослідниця перської культури Гертруда Белл^[10] і французька дослідниця персів Жан Дьєлафуа^[en], які подорожували та писали про розкопки під час своїх подорожей; Тесса Вілер^[en], що допомагала своєму чоловікові, складаючи звіти та збираючи гроші, були піонерками серед жінок в археологї.^[13]

На рубежі ХХ століття такі британки, як Ежені Селлерс Стронг, яка викладала в Археологічному інституті Америки та Британській школі в Римі, і Маргарет Мюррей, яка читала лекції в Університетському коледжі Лондона, почали поповнювати лави співробітників університету.^[10] На час Першої світової війни більшість жінок, які працювали в археології, працювали в музеях. Серед відомих кураторів-археологів або директорів музеїв — данка Марія Могенсен, гречанка Семні Карузу та іспанки Concepción Blanco Mínguez і Ursicina Martínez Gallego.^[14] Щоб викроїти власні ніші, жінки зазвичай зосереджувались на дослідженнях поблизу місця свого проживання чи рідної культури, або проводили дослідження предметів побуту, які зазвичай ігнорували чоловіки. Наприклад, Марія Ґімбутас зосереджувалася на східноєвропейських темах навіть після переїзду до США; ^[15] Ланьєр Сіммонс, яка хотіла вивчати культуру мая, через сімейні зобов'язання зрештою почала досліджувати ближче до дому; ^[16] Гаррієт Бойд зосередилася на побутових предметах і посуді.^[15] Гречанка Анна Апостолакі, данка Маргрете Галд, іспанка Felipa Niño Mas і шведка Агнес Гейер стали експертками з текстилю; данка Елізабет Мунксгаард зосереджувалася на одязі^[17], а норвежка Шарлотта Бліндхейм вивчала костюми та прикраси вікінгів.^[18] Кераміка та мистецтво також були темами, на яких жінки зосереджувалися.^[17]

До 1970-х років навіть таких жінок, як Ґертруда Катон-Томпсон, Гільда Петрі та Елізабет Ріфшталь, піонерок єгиптології, які зробили видатний внесок у цю галузь, не включали в збірники експертів, які працювали в цій галузі. Якщо про жінок узагалі згадували, їхні ролі применшували.^[19] Під час Нового курсу Управління прогресу робіт спонсорувало розкопки на курганах в Алабамі, Джорджії та Північній Кароліні, що дозволяло жінкам кольору і жінкам із робітничого класу брати участь в археологічних роботах; однак класові та расові визначення жіночності обмежували^{[уточнити]} широку участь білих жінок, які, як правило, зосереджувалися на участі в аматорських організаціях. ^[20]

Археологічна консервація

Йоне Гедьє (1907—1990) створила відділ збереження в Інституті археології UCL

У офіційному процесі збереження археологічних об'єктів у західних музейних середовищах з 1880-х років домінували вчені та техніки чоловічої статі. Проте консервацією об'єктів на місцях і в навчальних закладах переважно займалися жінки, часто дружини та родичі чоловіків-археологів. Ці експертні внески в археологічну практику теж були виключені з офіційних публікацій і записів проведених археологічних робіт. 

З 1937 по 1959 рік в Інституті археології в Сент-Джонс-Лодж, Ріджентс-Парк, досвід перших жінок-реставраторок застосовувався та вдосконалювався. Коли Інститут археології переїхав на Гордон-сквер у 1959 році, програма навчання консервації була створена Йоне Гедьє, яка продовжувала викладати в інституті з 1937 по 1975 рік^[21].

Предмети, які оброблялися в Лоджі, лягли в основу колекцій Інституту археології, у тому числі колекції Петрі Палестина.^[22] Ці колекції сприяли становленню Інституту археології як міжнародного центру археологічних досліджень.

Сучасні проблеми

Історія жінок у дисципліні

Критичний аналіз ролі жінок в археології від професіоналізації цієї дисципліни в 19 столітті до наших днів є надзвичайно важливим завданням. Хоча є деякі публікації на цю тему, можна сказати, що загалом ми мало знаємо про це, і що відсутність жінок в історії археології має спонукати нас терміново замислитися над тим, як пишуться дисциплінарні хроніки.^[23]

Скляна стеля

Статистика показує, що жінки стикаються зі скляною стелею в академічній археології. Сью Гамільтон, директор Інституту археології UCL, зазначила, що 60–70 % студентів і аспірантів інституту були жінками, як і більшість його постдокторських дослідників. Проте частка жінок серед постійного академічного персоналу ніколи не перевищувала 31 %. Жінки дедалі менше представлені в кожній науковій ланці в інституті: 38 % викладачів є жінками, 41 % старших викладачів, 17 % читачів і лише 11 % професорів. ^[24] Дослідження 2016 року виявило подібну закономірність в австралійських університетах. Хоча 41 % вчених-археологів були жінками, спостерігався дисбаланс у представництві жінок у наукових стипендіях (67 %) порівняно з викладачами вищого рангу (31 %). Це дослідження виявило «дворівневу» скляну стелю: жінки мали меншу ймовірність отримати постійні посади, а тим, хто це зробили, було важче просунутися до вищих чинів.^[25] 1994 року лише близько 15 % археологів, які працювали в 30 найкращих академічних закладах у цій галузі, були жінками.^[26]

З іншого боку, саме в академічній археології жінки вперше розбили скляну стелю в ряді британських університетів. Дороті Гаррод була першою жінкою, яка очолила кафедру (з будь-якого предмета) в Кембриджському або Оксфордському університетах, бувши призначеною професоркою археології Діснею в Кембриджі 1939 року.^[27] Під час Другої світової війни Кетлін Кеньйон виконувала обов'язки директора Інституту археології Лондонського університету. Розмарі Крамп була першою жінкою, яка очолила кафедру Даремського університету, ставши професоркою археології у 1971 році.^[28][29]

Сексуальні домагання та насильство

2014 року Survey Academic Field Experiences (SAFE) опитало майже 700 вчених щодо їхнього досвіду сексуальних домагань та сексуального насильства під час польової роботи. Опитування було спрямоване на польових дослідниць із низки дисциплін (наприклад, антропології, біології), але найбільшу групу респонденток становили особи з галузі з археології. Опитування підтвердило, що сексуальні домагання та насильство є «системними» проблемами на місцях: 64 % респонденток та респондентів повідомили, що вони особисто стикалися з домаганнями, а 20 % — що вони особисто зазнавали сексуального насильства. Жінки, які становили більшість опитуваних (77,5 %), значно частіше стикалися з тим і іншим, а також частіше повідомляли, що такі випадки траплялися «регулярно» або «часто». Постраждалими майже завжди були студентки або молоді дослідниці, а кривдники, швидше за все, були старшими членами дослідницької групи, хоча переслідування та напади з боку однолітків і членів місцевих громад також були відносно поширеними. Досвід, про який повідомлялося, варіювався від «ненавмисної відчуженої поведінки» до небажаних сексуальних домагань, сексуального насильства та зґвалтування. Автори опитування SAFE підкреслили значний негативний вплив такого досвіду на задоволеність роботою, результативність, кар'єрне зростання, фізичне та психічне здоров'я постраждалих. ^[30]

Видатні археологині

• Лінда Брейдвуд (1909—2003), США, близькосхідна археологія^[31]
• Маріан Е. Вайт (1921—1975), США, народ Ері, нейтральна нація, Венрохронон^[5]
• Сесілі Маргарет Гвідо (1912—1994), Велика Британія, доісторичні поселення^[32]
• Гаррієт Бойд Гоуз (1871—1945), США, мінойська та середземноморські культури^[33]
• Марія Гімбутас (1921—1994), Литва/США, культури неоліту та бронзової доби Старої Європи та курганська гіпотеза
• Дороті Кросс Дженсен (1906—1972), ^[5] США, Ірак і корінне населення Нью-Джерсі^[34]
• Керолайн Дормон (1888—1971), ^[5] США, корінне населення Луїзіани^[35]
• Едіт Гол Доган (1877—1943), США, етруська та середземноморські цивілізації^[36]
• Гертруда Катон-Томпсон (1888—1985), Велика Британія, єгиптологія^[19]
• Грейс Кроуфут (1879—1957), Велика Британія, археологічний текстиль^[37]
• Фредеріка де Лагуна (1906—2004), США, корінні культури Аляски^[38]
• Семні Карузу (1897—1994), Греція, класична археологія^[39]
• Мері Батлер Льюїс (1903—1970), США, Гудзонова долина^[5]
• Маргарет Мюррей (1863—1963), Індія/Великобританія, єгиптологія^[37]
• Гільда Петрі (1871—1957), Ірландія, єгиптологія^[37]
• Дороті Попено (1899—1932), Велика Британія, майя Гондурасу та доколумбова ера^[5]
• Тетяна Проскурякова (1909—1985), Росія/США, гватемальські та мексиканські майя^[40]
• Елізабет Ріфшталь (1889—1986), США, єгиптологія^[19]
• Доріс Стоун (1909—1994), передісторія США, Коста-Ріки та Гондурасу^[41]
• Сара Йорк Стівенсон (1847—1921), США, єгиптологія та Близький Схід
• Чжен Чженьсян (нар. 1929), Китай, династія Шан^[42]

Галерея

• 
• 
• 
• 
• 
• 
  Марцена Озарек-Шілке, відома польська єгиптологиня і біологічна антрополог, відкрила єдину відому мумію вагітної жінки

Див. також

• Жінки в науці
• Феміністична археологія
• Гендерна археологія

Примітки

1. Díaz-Andreu, 2007.
2. Díaz-Andreu та Sørensen, 1998, с. 11.
3. Cohen та Joukowsky, 2006, с. 1.
4. Claassen, 2000, с. 173.
5. Claassen, 1994, с. 4.
6. Díaz-Andreu та Sørensen, 1998, с. 4.
7. Díaz-Andreu та Sørensen, 1998, с. 5.
8. Díaz-Andreu та Sørensen, 1998, с. 7.
9. Díaz-Andreu та Sørensen, 1998, с. 8.
10. Díaz-Andreu та Sørensen, 1998, с. 14.
11. Díaz-Andreu та Sørensen, 1998, с. 12—13.
12. Díaz-Andreu та Sørensen, 1998, с. 13.
13. Díaz-Andreu та Sørensen, 1998, с. 13—14.
14. Díaz-Andreu та Sørensen, 1998, с. 15—16.
15. Díaz-Andreu та Sørensen, 1998, с. 9.
16. Claassen, 1994, с. 131.
17. Díaz-Andreu та Sørensen, 1998, с. 10.
18. Díaz-Andreu та Sørensen, 1998, с. 113.
19. Cohen та Joukowsky, 2006, с. 5.
20. Claassen, 1994, с. 6.
21. Pye, Elizabeth; Brommelle, Norman (January 1977). A Tribute to Ione Gedye. The Conservator. 1 (1): 3—4. doi:10.1080/01400096.1977.9635631. ISSN 0140-0096.
22. Odegaard, Nancy (2016). The Conservation Practices for Archaeological Ceramics of Sir Flinders Petrie and Others between 1880-1930. ICOM-CC. ISBN 978-83-64419-80-5.
23. ArqueólogAs.
24. Hamilton, 2014.
25. Smith та Burke, 2016.
26. Claassen, 1994, с. 5.
27. Smith, Pamela Jane (1996). Dorothy Garrod, first woman Professor at Cambridge. Antiquity. 74 (283): 131—136. doi:10.1017/S0003598X00066230.
28. Addicott, Ruth (11 липня 2011). Digging detective. The Northern Echo. Архів оригіналу за 31 March 2014.
29. Six Groundbreaking Female Archaeologists. English Heritage. Процитовано 15 лютого 2021.
30. Clancy et al., 2014.
31. Linda Braidwood, 1909-2003. www-news.uchicago.edu.
32. Peggy Guido [Obituary]. The Times. 30 вересня 1994. с. 19.
33. Claassen, 1994, с. 5, 44.
34. Ferguson, 1997, с. 261-626.
35. Lee, 2009, с. 263.
36. Claassen, 1994, с. 5, 47.
37. Cohen та Joukowsky, 2006, с. 6.
38. Claassen, 1994, с. 5, 12.
39. Nikolaidou, Marianna; Kokkinidou, Dimitra (1998). Greek Women in Archaeology: An Untold Story. У Diaz-Andreu Garcia, Margarita (ред.). Excavating women : a history of women in European archaeology. Routledge. с. 235–265. ISBN 0-415-15760-9. OCLC 264460797.
40. Claassen, 1994, с. 5, 26.
41. Claassen, 1994, с. 5, 27.
42. McGuire, Kelly. Zheng Zhenxiang. Trowelblazers.

Посилання

• TrowelBlazers