Упродовж двох років JG26, маючи не більше 124 винищувачів у своєму складі одночасно, беззаперечно панувала в небі над північною Францією і західною Бельгією. Ескадра билася з літаками західних союзників протягом усієї війни й останній виліт проти англійців здійснила за день до капітуляції Німеччини[1].
Історія
26-та винищувальна ескадра заснована 1 травня1939 року на аеродромах в Одендорфі та Беннінгардті на Нижньому Рейні шляхом формування на основі I й II винищувальних груп 132-ї ескадри відповідно I та II авіагруп нової ескадри. Реструктуризація формувань проводилася в контексті загального реформування авіаційних частин Люфтваффе й переведення їх на нові організаційно-штатні структури.
25 серпня1939 року I/JG26 передислокувалася на протилежний берег Рейну, в Айфелів ліс. О 10.00 того же дня II/JG26 отримала наказ «не привертаючи уваги» перелетіти з Дюссельдорфа до Беннінгардта, на західний берег Рейну, недалеко від кордону з Нідерландами. Таким чином, початок світової війни застиг частину на польових аеродромах із завданням протиповітряного захисту західних кордонів Рейху[2].
23 вересня1939 року у Верлі з окремих підрозділів I та II авіагруп сформована III винищувальна авіаційна група 26-ї ескадри. Спочатку в кожній винищувальній групі було по 3 ескадрильї, проте з 1943 року їхня чисельність збільшилася до чотирьох. 25 лютого1945 року у Варрельбуші сформована IV група ескадри на базі III групи 54-ї винищувальної ескадри (нім.Jagdgeschwader 54 (JG 54)[4].
На озброєнні ескадра мала найновіші Мессершмітт Bf109E-1, що щойно надійшли на озброєння військово-повітряних сил. Bf109E-1 оснащувався V-подібним двигуном водяного охолодження фірми «Даймлер-Бенц»DB601A[en] потужністю 1100 к.с. Новий двигун, на відміну від попередньої версії Daimler Benz 600, істотно поліпшив характеристики винищувача — максимальна швидкість збільшилася до 550 км/год, а практична стеля до 10 500 м. Єдиним винищувачем, здатним зрівнятися з ним за цими характеристиками на той час, був «Супермарин Спітфайр», який тільки-но був прийнятий на службу в Королівських ВПС. ОзброєнняЕ-1 складалося з чотирьох 7,9-мм кулеметів[2].
1939
1 вересня1939 року, у перший день Другої світової війни, пілоти JG 26 виконували патрульні завдання та тренувальні вильоти на західних кордонах Рейху. Того ж дня ескадра зазнала першу втрату: унтерофіцер Йозеф Шубауер з 2-ї ескадрильї розбився в ході бойового патрульного вильоту, коли двигун його машини заклинило, і пілот намагався дотягнути до бази в Кельн-Остгеймі.
За весь час ведення кампанії німці записали на свій рахунок 160 французьких та британських літаків, втративши у повітряних сутичках 17 пілотів, загиблими в боях, двох у авіакатастрофах, три потрапили у британський полон і близько десятка отримали поранення. I/JG26 здобула 24 перемоги, II/JG26 — 66, і III/JG26 — 69. Загальний рахунок винищувальної ескадри на той час не був найкращим у порівнянні з JG53, яка здобула 275 перемог, проте JG26 мав один із найкращих показників за всю шеститижневу кампанію. Наступний місяць гешвадер провів у прийомі нових машин і тренуванні нових пілотів.[7].
Після завершення військової кампанії на Заході ескадра повернулася до пунктів постійної дислокації, де з 26 червня по 20 липня підрозділи Jagdgeschwader 26 виконували завдання із захисту від епізодичних атак, які влаштовувало Бомбардувальне командування Королівських ВПС на окремі об'єкти на території континенту. Одночасно проводилося переозброєння винищувачів ескадри на модифікацію Bf109E-4 з авіаційною гарматою та Bf109E-4/N, оснащений удосконаленим двигуном DB601N, потужністю до 1175 к. с. JG26 стала одним з небагатьох формувань військово-повітряних сил, що отримали ці машини, які споживали високооктановепаливо[7].
21 липня1940 року, з початком битви за Британію, JG26 отримала наказ перебазуватися на узбережжя Ла-Маншу. Гешвадер прибув у повному складі (121 літак) на французьке узбережжя, де ескадру ввели до штату 2-го повітряного флоту А. Кессельрінга. Три групи зайняли аеродроми на узбережжі Кале; перша в Одамбері, друга — в Маркіз-Ост, і третя — у Кафф'є та з аеродромів цих французьких містечок німецькі пілоти злітали на супровід повітряних армад бомбардувальників, що вирушали на бомбардування Британії[8].
24 липня 40 винищувачів III/JG26 під командуванням А. Галланда вперше здійснили супроводження своїх бомбардувальників «Дорньє» для атаки британського конвою, що йшов поздовж англійського узбережжя. Раптовий наліт німецької авіації не дав суттєвого результату, британська авіація вилетіла на перехоплення ворога, тому німці відбомбилися по транспортному конвою практично неприцільно. А між винищувачами протиборчих сторін зав'язався запеклий і тривалий бій, й лише через брак палива німецькі льотчики змушені були повернути назад. Бій завершився втратою по 2 винищувачі з кожної сторони[9].
Поки у Північній Франції йшли приготування сил вторгнення, авіаційні формування Люфтваффе продовжували атакувати британські судна та об'єкти на південно-західному краю острова. З 26 липня до 7 серпняJG26 виконував визначені завдання й втрат у цей час не мав. 1 серпняА. Галланду, командиру 3-ї авіагрупи гешвадера, що здобув на той час 17 перемог у повітрі та значний досвід проведення штурмовок наземних цілій під час боїв в Іспанії та Польщі, вручили Лицарський хрест Залізного хреста; він став першим нагородженим цією вищою відзнакою Третього Рейху в ескадрі[10].
Після провалу задуму Герінга повітряними бомбардуваннями поставити Англію на коліна розлючений рейхсмаршал познімав із посад багатьох командувачів та командирів Люфтваффе, а на їхні місця призначив більш агресивних та ретельних на його думку молодих офіцерів. Так, командиром 26-ї ескадри став майорА. Галланд, котрий 22 серпня1940 року був призначений на посаду командира Jagdgeschwader 26.
За час битви над Британськими островами на рахунку авіаційного формування нараховувалось 285 повітряних перемог, із втратою власних 76 винищувачів, 45 пілотів та 29 таких, що потрапили у полон.
Збитий у битві за Британію німецький Messerschmitt Bf 109 на узбережжі Ла-Маншу. 1940
1941
У 1941 році, коли основна маса бойових формувань Люфтваффе була перенацілена на Східний фронт та Середземномор'я, 26-та винищувальна ескадра разом із 2-ю «Ріхтгофен» залишалися єдиними формуваннями ВПС Третього Рейху, що дислокувалися на Заході[11]. Протягом двох наступних років ці ескадри були основними противниками Королівських ВПС Великої Британії у небі над окупованою Європою. У своєму розпорядженні обидва формування мали приблизно по 120 бойових одномоторних винищувачів Messerschmitt Bf 109 марки «E» і «F», що протистояли чимраз більшим хвилям британських, а згодом й американських літаків, котрі намагалися зруйнувати економічний та військовий потенціал нацистської Німеччини та послабити напруженість битв на Сході. Зоною відповідальності обох винищувальних ескадр було усе західне узбережжя й простір над Європою від французько-іспанського кордону до Нідерландів. З наростанням інтенсивності нальотів бомбардувальної авіації союзників на німецькі міста наприкінці 1942 року Люфтваффе збільшило кількість формувань, на які покладалися задачі захисту повітряного простору Третього Рейху.
Протягом 1940–1941 років, під керівництвом А.Галланда, який дуже прискіпливо ставився до підготовки та ведення боїв у повітрі, ескадра ефективно діяла проти противника, маючи мінімальні втрати й завдаючи максимальних втрат британським «Спітфайерам». Наприкінці 1941 року з прийняттям на озброєння авіаційного формування перших найновіших винищувачівFw190A стала очевидною значна їх суттєва перевага над британськими літаками. Поступово новими літаками насичувались I-а й II-а групи ескадри, однак, у силу різних обставин, до кінця війни підрозділ використовував обидва типи винищувачів.
На кінець 1941 року JG 26 нараховувала понад 900 перемог над ворогом, із початку світової війни, у тому числі близько 400 з травня 1941 року. Водночас 26-та винищувальна ескадра втратила в боях 95 своїх асів (серед яких 34 потрапили у полон). Лідерами в ескадрі були її командир Адольф Галланд (97 перемог), Йоахім Мюнхеберг (62 перемоги) та Йозеф Пріллер (58 перемог).
Наполегливість, відвага, рішучість німецьких асів-винищувачів та їх намагання битися до кінця в повітрі над Європою поступово створили серед екіпажів британської та американської бомбардувальної авіації певне до них ставлення та обережність при проведенні нальотів. Щоразу при вильоті на завдання союзники уважно дивилися в пошуках гостроносих винищувачів із жовтим забарвленням. Через те, що частина підрозділів дислокувалася на аеродромах Аббевіля й при зустрічі з ними, американці надали ним прізвисько «Аббевільські хлопці» та вважали, що вони входять до складу найелітнішої повітряної частини Люфтваффе.
У лютому 1941 року на Середземноморський театрі дій для посилення італійської винищувальної авіації в битві за Мальту зі складу 26-ї ескадри була відправлена 7-ма ескадрилья (7./JG 26) під командуванням гауптмана Й.Мюнхеберга. Підрозділ дислокувався на італійських аеродромах Сицилії, й попри невеликий розмір формування швидко завоював собі їм'я в боях із британськими льотчиками в небі обложеного острова. Незабаром німецькі пілоти вже мали на рахунку 52 збитих літаки противника, не втративши жодного свого Bf-109E. Половину з цих літаків заніс на власний рахунок командир ескадрильї. У квітні 1941 року з початком операції «Ауфмарш 25» німецьких льотчиків 7./JG 26 почали залучати до ведення боїв у небі над Югославією, на підтримку сухопутних військ Вермахту. У червні ескадрилья прикривала з повітря німецький корпус «Африка» генерала Е. Роммеля, що активно бився в Лівії, й незабаром повернулася до Франції.
19 серпня1942 року союзне командування здійснило спробу висадки невеликого морського десанту на узбережжя континентальної Європи в районі французького Дьєппа, з метою опробування сил щодо майбутнього масштабного вторгнення союзних армій через Атлантичний вал до Європи. На фоні проведення цієї операції в небі над атлантичним узбережжям Франції розгорнулися найзапекліші битви та змагання за опанування повітряним простором. У ході операції «Ювілей» британське керівництво ВПС визначило ціль — забезпечити повітряне прикриття основних сил вторгнення над акваторією моря та суходолом у районі висадки морського десанту й зірвати усі спроби Люфтваффе перешкоджати діям флоту й армійського компоненту. Для виконання цій амбітної задачі ВПС Великої Британії виділило значний ресурс — п'ятдесят одну ескадрилью винищувачів «Спітфайерів» й «Тайфунів», вісім ескадрилей винищувачів-бомбардувальників «Харрікейн», чотири розвідувальні ескадрильї«Мустангів» Mk I та ще сім ескадронів легких бомбардувальників. На бій із ними німці могли виставити тільки 115 боєздатних винищувачів із 2-ї та 26-ї ескадр; загальне співвідношення сил у повітрі над плацдармом становило 3:1 на користь британців.
Зранку, коли перші хвилі десанту висадилися в морському порту Дьєппа, у повітрі панували союзні літаки, але поступово розпал боїв досяг піку, й німецькі винищувачі буквально нависали над канадськими й британськими морськими десантниками, відчайдушно вступаючи у сутичку з переважаючими силами противника. Й хоча британським ВПС у цілому вдалося перешкоджати бомбардувальній та штурмовій авіації Вермахту завдавати удари по десантові, у повітрі беззаперечно перемогли німецькі ескадри. Союзні повітряні сили втратили за добу боїв 106 літаків різних типів, зокрема 88 винищувачів проти 23 німецьких[а 5]. JG 2 втратила 14 Fw 190 та 8 льотчиків, JG 26 — відповідно 6 винищувачів з пілотами[12].
Наприкінці березня 1942 року у складі обох винищувальних ескадр, що здійснювали повітряний захист Рейху, сформовані спеціальні 10-ти ескадрильї винищувачів-бомбардувальників, оснащені новітніми Fw 190 A-3/U3 — 10.(Jabo)/JG 26 й 10.(Jabo)/JG 2 відповідно. Основним призначенням цих підрозділів була боротьба з транспортними засобами британців, що діяли в акваторії Ла-Маншу й прибережній зоні південно-східної Англії. Льотчики цих ескадрилей діяли зазвичай автономно й нападали на судна противника на надмалих висотах на високій швидкості, тому їх перехоплення засобами ППО, у тому числі винищувачами-перехоплювачами, було надзвичайно складною справою. 31 жовтня1942 року англійське місто на крайньому сході країни Кентербері зазнало стрімкої та несамовитої атаки з часів битви за Британію, коли близько 60 Fw 190 одночасно звалилися на місто. Унаслідок атаки загинуло 32 особи, ще 116 дістали поранень. Німці втратили один Fw 190. Британці намагалися протистояти таким раптовим нальотам, проте нічого крім постійного патрулювання «Тайфунів» та оснащених новими двигунами марки «Гріффон»«Спітфайерів» Mk XII, вони запропонувати не могли. Але частіше за все, патрулювання у повітрі було марним. Однак, із плином часу, британські перехоплювачі навчилися діяти більш активно та результативно, і вже 20 січня1943 року під час чергового рейду німецьких «Jabo» на Лондон, вони знищили 8 винищувачів JG 26 із 90, що здійснювали наліт.
У лютому 1943 року 10.(Jabo)/JG 26 стало 10.(Jabo)/JG 54, однак продовжувало діяти під загальним керівництвом свого попереднього командування JG 26. У квітні 1943 усі ескадрильї, оснащені «Jabo» об'єднали в IV-у авіаційну групу 10-ї ескадри швидкісних бомбардувальників (SKG 10) й перенацілили на здійснення нічних рейдів на цілі у південній Англії.
З появою у небі Німеччини повітряних армад американської 8-ї авіаційної армії, характер ведення бойових дій німецьких пілотів ескадри кардинально змінився. Якщо раніше німці й британці в основному вели поодинокі бої або зрідка здійснювали незначні за масштабом рейди бомбардувальної авіації на поблизькі об'єкти ворога й, або прикривали угруповання, або навпаки боролися з ним, тепер німецьким льотчикам довелося битися з армадами, що налічували кількасот американських важких бомбардувальниківB-17 «Летюча фортеця» версіями «E» і «F» та B-24D «Ліберейтор». Бої в основному розгорталися на висоті вище за 25 000 футів над містами, заводами та іншими важливими об'єктами Третього Рейху. Поступово тактика боїв між американськими бомбардувальниками, що йшли без прикриття, та німецькими винищувачами змінювалася. Німці з'ясували, що важкі бомбардувальники найуразливіші в передній фронтальній площині й навчилися користатися цим, завдаючи важких втрат американським формуванням під час нальоту.
Наприкінці січня 1943 року в рамках ротації формувань винищувальної авіації Люфтваффе з Франції до північного сектору німецько-радянського фронту була передислокована група I./JG 26 під командуванням майора Йоханнеса Зейферта, й ескадрилья 7./JG 26 (командир гауптманКлаус Митуш), що змінила частину 54-ї винищувальної ескадри «Зелені серця». Однак, вже в червні I./JG 26 повернулася на Західний фронт, а через місяць й 7./JG 26. За нетривалий час перебування на Східному фронті німецькі пілоти ескадри збили 199 радянських літаків та втратили своїх 11 власних пілотів.
Зранку 6 червня1944 року розпочалася наймасштабніша у військовій історії висадка морського десанту на узбережжя Нормандії. Пара винищувачів 26-ї ескадри, її командир оберстлейтенант Й.Пріллер з веденим фельдфебелем Г.Водарчуком пролітали понад морським портом Гавра й зненацька побачили армаду морських суден, бойових кораблів та десантно-висадочних засобів біля французького узбережжя. Пара винищувачів на високій швидкості пронеслася над плацдармами «Сорд», розстрілюючи з повітря морський десант. 26-та разом із 2-ю винищувальною ескадрами зробила левову роботу зі 172 літако-вильотів, що здійснили винищувачі Люфтваффе в «День Д». Для порівняння союзна авіація здійснила того ж дня 14 000 вильотів на підтримку висадки військ.
Протягом літа 1944 року командування військово-повітряних сил Німеччини кидало все більше своїх винищувачів на боротьбу з силами вторгнення на Західному фронті на посилення JG 2 та JG 26. У цілому близько 20 авіаційних груп винищувальної авіації зосередилося у Франції й незабаром вони були об'єднані у 5-ту винищувальну дивізію Люфтваффе. 26-та ескадра здійснювала безліч літако-вильотів на підтримку своїх сухопутних військ, що намагалися скинути союзників у море. Однак, на фоні значної переваги в силах, безперервній участі в боях, втомі, усі ці фактори незабаром дали собі знати, ескадра втрачала все більше льотчиків і літаків. Наприкінці серпня в лавах формування залишилися одиниці бойових досвідчених пілотів-експертів, на заміну ним прибували молоді пілоти, котрі мали лише 180 годин нальоту в навчальних підрозділах. Відповідно й рівень бойової ефективності ескадри падав; за липень формування збило 30 літаків супротивника, водночас втратила 20 пілотів загиблими й 16 пораненими. За серпень німецька ескадра отримала на свій рахунок 76 збитих ворожих літаків, втрати: 40 загиблих пілотів у боях й ще 6 в авіакатастрофах, плюс 20 поранені.
29 серпня 1944 року 26-та винищувальна ескадра була відведена з території Франції й на короткий термін дислокувалася на північний аеродром Брюсселя. у строю авіаційного формування було тільки 56 боєздатних літаків. У вересні союзники розпочали наймасштабнішу в історії повітрянодесантну операцію з одночасним наступом сухопутного компоненту — операцію «Маркет-Гарден». Усі сили винищувальної авіації, що малася у розпорядженні командування Люфтваффе на цьому напрямку війни, були кинути на протидію просуванню союзних військ. Однак, спроби зірвати висадку повітряного десанту були зірвані переважаючими силами англо-американських ВПС. У повітряних боях над Голландією загинув найстаріший член ескадри, що служив ще з 1938 року, командирIII/JG 26майорКлаус Митуш.
У листопаді 1944 року II-а група ескадри була переозброєна на новітні FW 190 D-9 «Dora».
1 січня1945 року JG 26 на чолі зі своїм командиром оберстом Й.Пріллером взяла участь в операції «Боденплатте» — повітряній наступальній операціїповітряних силТретього Рейху, що провадилася з метою знищення літаків союзної авіації на аеродромах визволених країн Західної Європи та завоювання панування в повітрі в контексті застійної стадії битви в Арденнах. 60 винищувачів FW 190 D I/JG 26 та підпорядкованої III/JG 54 одночасно атакували аеродром британських ВПС у бельгійському Грімбергені, де нападом з повітря знищили 5 бомбардувальників та один винищувач «Мустанг», а також різнорідні транспортні засоби британців й майно. Однак, у ході операції 24 літаки німецького угруповання не повернулися додому, половина з яких постраждала від дружнього вогню власних зенітних засобів Люфтваффе. II. та III./JG 26 тим часом штурмували власну попередню авіабазу в Брюсселі в Евері, де дислокувалося 127-ме авіакрило канадських ВПС на «Спітфайерах». Ціною втрати власних 17 винищувачів, німці знищили або серйозно пошкодили 11 канадських винищувачів. Й в цілому операція стала німецькому командуванню у високу ціну: з 900 винищувачів вони втратили третину, що не повернулися на свої аеродроми.
З початку й до капітуляції нацистської Німеччини 26-та винищувальна ескадра виконувала свій обов'язок, прикриваючи німецькі війська, що билися в північному секторі Західного фронту. Більшість боїв у повітрі німецькі пілоти провели проти британських та канадських льотчиків. Попри катастрофічний стан справ із пальним для винищувачів, ремкомплектом для відновлення пошкодженої техніки та загальною обстановкою в цілому, німецькі пілоти продовжували здійснювати вильоти на переважаючі сили ворога, й боролися до останнього.
За шість років бойових дій у Другій світовій війни 26-та винищувальна ескадра «Шлагетер» записала на свій рахунок приблизно 2700 збитих літаків противника, втративши 763 пілоти (631 у боях, 132 — в авіаційних катастрофах), ще 67 були збиті та потрапили у полон[а 6].
1-ша винищувальна група 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (I./JG26)
1-ша винищувальна група 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (I./JG26) сформована 1 травня 1939 року у Кельн-Остгеймі шляхом переформування I./JG132; її штаб й ескадрильї отримали відповідну нумерацію. На озброєнні авіаційної групи на той час основними літаками були одномоторні винищувачіMesserschmitt Bf 109 E-1 та E-3. 4-та ескадрилья сформована у складі групи21 вересня1943 року на базі 8./JG26. 4./JG26 розформована 15 лютого 1945.
2-га винищувальна група 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (II./JG26)
2-га винищувальна група 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (II./JG26) сформована 1 травня1939 року у Дюссельдорфі шляхом переформування II./JG132; її штаб й ескадрильї отримали відповідну нумерацію (4./JG26 з 4./JG132; 5./JG26 з 5./JG132; 6./JG26 з 6./JG132). На озброєнні авіаційної групи на той час основними літаками були одномоторні винищувачіMesserschmitt Bf 109 E-1 та E-3. 1 жовтня1943 група доповнена 4-ю ескадрильєю (відповідно група мала 5., 6., 7. й 8.-й штафелі). 15 лютого19458./JG26 розформована.
3-тя винищувальна група 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (III./JG26)
3-тя винищувальна група 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (III./JG26) сформована 23 вересня1939 року у Верлі на основі I./JG26 та II./JG26група ескадри. 1 листопада1939 в Ессені сформований її штаб. Відповідно 7./JG26 — пілоти та наземний персонал з 2./JG26; 8./JG26 — практично весь особовий склад з 4./JG26, 9./JG26 — на базі II./ZG26. Комплектування та формування групи тривало до 30 вересня1939 року. 21 вересня1943 року колишня 8./JG26 перейменована на 4./JG26.
1 жовтня1943 року III група доповнена 4-ю ескадрильєю (відповідно група мала 9., 10., 11. й 12.-йштафелі).
7./JG26 з 17.02.43 по 07.43 перебувала у підпорядкуванні JG54, що билася на Східному фронті. 17.02.43 вона передислокувалася з Франції й 28.02.43 прибула до Красногвардейська, де билася до липня 1943, коли повернулася до складу III./JG26. На час перебування 7./JG26 на півночі Росії, 4./JG54 підкорялася JG26.
4-та винищувальна група 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (IV./JG26)
4-та винищувальна група 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (IV./JG26) сформована 25 лютого1945 року у Варрельбуш (Клоппенбург) на основі III./JG54. Основні підрозділи формувалися відповідно: штаб IV./JG26 з штабуIII./JG54, штафелі (ескадрильї) 13./JG26 з 10./JG54, 14./JG26 з 11./JG54, 15./JG26 з 9./JG54. 17 квітня1945 року група IV./JG26 розформована.
10-та окрема ескадрилья винищувачів-бомбардувальників 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (10.(Jabo)/JG26) сформована 10 березня1942 року на аеродромах окупованої Франції Сент-Омер—Арк. На озброєнні ескадрильї основними літаками були 15 винищувачівMesserschmitt Bf-109E. Основним призначенням 10.(Jabo)/JG26 було ведення рейдових дій проти об'єктів на території південно-східного узбережжя Англії. 26 травня 1942 року 10-та ескадрилья, разом з 10.(Jabo)/JG54, перемістилася до Нормандії на аеродроми Карпіке і Кан, де увійшла до складу JaFü 3.
18 червня ескадрилья виведена до Ле Бурже, де її переозброїли на FW-190A. 10 липня, після завершення підготовки пілотів на нових літаках, ескадрилья повернулася до Карпіке-Кан.
17 лютого1943 перейменована на 10.(Jabo)/JG54. За час існування 10-та ескадрилья втратила 14 літаків, 9 пілотів загинуло, 2 потрапили у полон, ще двоє отримали поранення.
11-та окрема ескадрилья висотних винищувачів 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (11.(Höhenjägerstaffel)/JG26) сформована 8 серпня1942 року в Норран-Фонті. 4 листопада 1942 перебазувалася до Мюнхена, звідси 6 листопада прибула до Барі, й далі до Трапані на північному заході Сицилії. Основним завданням ескадрильї був захист німецько-італійських транспортних конвоїв на Середземному морі у підпорядкування II./JG51. З 24 листопада 1942 діяла з Ель-Аоуйна та Джедейда у Тунісі. Незабаром аеродром Джедейда, де базувалася (11.(Höh)/JG26), піддався танковій атаці американців, більшість літаків була втрачена, звідси тільки 4 винищувачі та 8 пілотів спромоглися втекти до Ель-Аоуйна. 2 грудня1942 залишки ескадрильї передислокувалися до Тунісу, а 17 числа знову повернулася до аеродрому Ель-Аоуйна. 4 січня1943 ескадрилья розформована, її особовий склад та техніка увійшли до складу II./JG51.
11-та навчальна ескадрилья 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (11./JG26 (Endausbildungsstaffel) була сформована у Монші-Бретон вже 10 грудня1942, як навчальний підрозділ у складі ескадри, з тим самим номером. Основним призначенням ескадрильї була завершальна стадія бойової підготовки льотчиків, що прибували до JG26. Зрідка підрозділ залучався до виконання бойових завдань. 17 лютого 1943, коли I./JG26 відправили на Східний фронт, 11./JG26 лишилася разом з основними підрозділами у Франції й була переведена до 54-ї винищувальної ескадри, де отримала номер 11./JG54[а 11]. З 1 жовтня1943 повернули до складу 26-ї ескадри, де включена до III./JG26.
12-та окрема ескадрилья 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (12./JG26) сформована 11 квітня1943 року на території Бельгії у Вевельгемі на основі підрозділів III./JG26. Райони базування окремої ескадрильї були на аеродромах, разом з III./JG26, до складу якої 12./JG26 офіційно була включена 1 жовтня1943.
навчально-бойова група 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (Ergänzungsgruppe або Erg.Gr.JG26)
Навчально-бойова група 26-ї винищувальної ескадри «Шлагетер» (Ergänzungsgruppe або Erg.Gr.JG26) сформована 26 вересня1940 року в Реймс-Бетені на основі підрозділів JG26 та навчальної винищувальної групи «Мерзебург» (нім."Ergänzungs-Jagdgruppe Merseburg"). 5 березня1941 розгорнута до повноцінної авіагрупи, з розгортанням штабу, підрозділів: навчальна ескадрилья (Einsatzstaffel/JG26), тренувальна ескадрилья (Ausbildungsstaffel/JG26) на основі Erg.Sta./JG26. 27 січня1942Einsatzstaffel/JG26 переформована на 11./JG1, а Ausbildungsstaffel/JG26 на 2./EJGr.West.
↑Члени Гешвадера мали право носити пов'язку з написом «Jagdgeschwader Schlageter» навколо правого манжета льотної куртки. Цей знак приналежності до обраним серйозно піднімав моральний дух. JG132 був лише третім формуванням Люфтваффе, який удостоївся такої честі.
↑Альберт Лео Шлагетер, уродженець Шенау, у віці дев'ятнадцяти років, коли почалася Перша світова війна, записався в артилерію і незабаром був переведений в офіцери. Був на фронті впродовж усіх воєнних дій, після чого приєднався до Фрайкор. Шлагатер був спійманий після вибуху залізничної гілки Дуйсбург-Дюссельдорф і засуджений до смерті французьким військовим трибуналом. 26 травня1923 року він був розстріляний. Місце його поховання стало національною святинею. Після того, як французькі війська були виведені, на могилі встановили хрест із нержавіючої сталі і проводилися церемонії з нагоди річниці його загибелі. Нацисти швидко прибрали до рук готову національну легенду, але, оскільки Лео був відомий, як католик, повністю канонізувати його як національного героя вони не змогли.
↑Дані за ескадру неточні, тому що офіційні документи були втрачені наприкінці війни.
↑Едуард Ріттер фон Шляйх, льотчик-винищувач Першої світової війни, відомий союзникам як «Чорний Лицар». Фон Шляйх був баварцем, виробленим у лицарі Кайзером Вільгельмом II після того, як він здобув вищу нагороду Першої світової війни за героїзм: Pour le Mérite. Він був добре відомий своїм лицарським, ввічливим поводженням і виявився популярним командиром серед підлеглих
Donald Caldwell. 'The JG 26 War Diary' (Vol 1 & 2), Grubb Street
Fronhöfer, Willy. 9. Staffel/Jagdgeschwader 26: the Battle of Britain photo album of Luftwaffe fighter pilot Willy Fronhöfer. Schiffer Military History. 2005. ISBN 0-76432-335-0
Franks, Norman L R. Royal Air Force Losses of the Second World War. Volume 2. Operational Losses: Aircraft and crews 1942–1943. Midland Publishing Limited. 1998. ISBN 1-85780-075-3
Weal, John. Fokke-Wulf 190 Aces of the Western Front. Oxford: Osprey, 1996. ISBN 1-85532-595-0
Nhuộm hóa mô miễn dịch mảnh não chuột. Hóa mô miễn dịch (IHC) là quá trình xác định chọn lọc kháng nguyên (protein) trong tế bào của một mẫu mô nhờ nguyên tắc kháng nguyên gắn đặc hiệu với kháng thể. Hóa mô miễn dịch bắt nguồn từ immuno có nghĩa là quá trình sử dụng kháng thể, và histo: có nghĩa là mô học được Albert Coons lần đầu đưa ra và thực hiện vào năm 1941.[1] Nhu...
La liste des réacteurs nucléaires au Canada compte 19 réacteurs nucléaires en service situés dans 4 centrales nucléaires de production d'électricité et de 8 réacteurs nucléaires de recherche[1]. RolphtonRolphton BruceBruce DarlingtonDarlington PickeringPickering Point LepreauPoint Lepreau GentillyGentilly Douglas PointDouglas Point Localisation des centrales nucléaires au Canada Réacteurs électrogènes Réacteurs en service 19 réacteurs nucléaires électrogènes sont en service...
1975 studio album by Linda RonstadtPrisoner In DisguiseStudio album by Linda RonstadtReleasedSeptember 15, 1975RecordedFebruary–June 1975StudioSound Factory (Los Angeles)GenreRock, country rockLength35:57LabelAsylum, RhinoProducerPeter AsherLinda Ronstadt chronology Heart Like a Wheel(1974) Prisoner In Disguise(1975) Hasten Down the Wind(1976) Singles from Prisoner in Disguise Love Is a RoseReleased: August 19, 1975 (Charted on September 6) Heat WaveReleased: September 2, 1975 (Char...
Artikel ini bukan mengenai penghindaran pajak. Konten dan perspektif penulisan artikel ini hanya berpusat pada sudut pandang dari negara Barat dan tidak menggambarkan wawasan global pada subjeknya. Silakan bantu mengembangkan atau bicarakan artikel ini di halaman pembicaraannya, atau buat artikel baru, bila perlu. (Pelajari cara dan kapan saatnya untuk menghapus pesan templat ini) Bagian dari seri tentangPerpajakan Aspek kebijakan fiskal Dasar hukumUndang-undang · Peraturan Pemeri...
Bus route operated by the Maryland Transit Administration Parts of this article (those related to BaltimoreLink Bus Route Changes) need to be updated. Please help update this article to reflect recent events or newly available information. (June 2017) CityLink OrangeCityLink Orange bus on Eastern AvenueOverviewSystemMTA BaltimoreLinkGarageEastern BushStatusactiveBegan service1950PredecessorsNos. 14 and 23 StreetcarsBus RouteRouteLocaleBaltimore City Baltimore CountyCommunities servedEdmondson...
Queen of Spain from 1906 to 1931 Victoria Eugenie of BattenbergFormal photo by Kaulak, c. 1910Queen consort of SpainTenure31 May 1906 – 14 April 1931Born(1887-10-24)24 October 1887Balmoral Castle, ScotlandDied15 April 1969(1969-04-15) (aged 81)Lausanne, SwitzerlandBurial18 April 1969Sacré Coeur Catholic Church, Lausanne, Switzerland25 April 1985El Escorial, SpainSpouse Alfonso XIII (m. 1906; died 1941)Issue Alfonso, Prince of A...
Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні 1989 Чемпіонат Європи з легкої атлетики в приміщенні 1989Загальна інформаціяМісто ГаагаКраїни-учасниці 27Кількість атлетів 323Розігрується медалей 24 комплектиВідкриття 18 лютогоЗакриття 19 лютогоАрена Гаутрюст Медіафайли у
Vallmoll Gemeente in Spanje Situering Autonome regio Catalonië Provincie Comarca Tarragona Alt Camp Coördinaten 41° 14′ NB, 1° 15′ OL Algemeen Oppervlakte 16,56 km² Inwoners (1 januari 2016) 1.645 (99 inw./km²) Provincie- engemeentecode 43.160 http://www.vallmoll.cat/ Detailkaart Locatie in Catalonië Foto's Vallmoll Portaal Spanje Vallmoll is een gemeente in de Spaanse provincie Tarragona in de regio Catalonië met een oppervlakte van 17 km
Social network platform KakaoStoryDeveloper(s)KakaoInitial release22 March 2012Operating systemiOS, macOS, AndroidAvailable inKoreanTypesocial networkWebsitewww.kakao.com/storystory.kakao.com KakaoStory (Hangul: 카카오스토리) is a social network platform launched by Kakao. It was launched on March 22, 2012[1] as a photo sharing network but has then expanded to include others features allowing users to post various things on their page. As of 2017,[2] KakaoStory has more ...
Federal Correctional Institution, HerlongLocationLassen County,near Herlong, CaliforniaCoordinates40°09′00″N 120°10′05″W / 40.150°N 120.168°W / 40.150; -120.168StatusOperationalSecurity classMedium-security (with minimum-security prison camp)Population1,640 (145 in prison camp)Opened2005Managed byFederal Bureau of Prisons The Federal Correctional Institution, Herlong (FCI Herlong) is a medium-security United States federal prison for male inmates in Califor...
2005 American filmSierra Leone's Refugee All StarsFilm posterDirected byZach NilesBanker WhiteWritten byJim BruceZach NilesBanker WhiteProduced bySteve BingJim BruceIce CubeShelley LazarZach NilesBanker WhiteCinematographyChris JenkinsAndy MitchellBanker WhiteEdited byJim BruceBanker WhiteRelease date November 2005 (2005-11) (AFI Film Fest) CountryUnited States Sierra Leone's Refugee All Stars is a documentary film about the musical band of the same name composed entirely of ref...
Para otros usos de este término, véase El bautismo de Cristo (desambiguación). Bautismo de Jesús Bautismo de Cristo por Piero della FrancescaDatos generalesTipo narración bíblica, tema artístico y bautismoCelebrada por CristianismoFecha domingo después de la solemnidad de la Epifanía del Señor (rito romano)Motivo Recuerdo del Bautismo de Cristo por Juan el Bautista[editar datos en Wikidata] Bautismo de Cristo por Francisco de Goya. Hacia 1780 El Bautismo de Jesús es ...
Communist Party of Ireland newspaperThis article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Socialist Voice – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (July 2017) (Learn how and when to remove this template message) For the Scottish newspaper, see Scottish Socialist Voice. Socialist VoiceSocialist Voice front pag...
The former President of the Italian Republic Carlo Azeglio Ciampi honors the flag of Cispadane Republic, first Italian flag, during the Tricolour Day on 7 January 2004 in Reggio Emilia. The Flags of Napoleonic Italy were the green, white and red tricolour flags and banners in use in Italy during the Napoleonic era, which lasted from 1796 to 1814. During this period, on 7 January 1797, the green, white and red tricolour was officially adopted for the first time as a national flag by a sovereig...
تشتمل العلاقة بين البوذية والعنف على أعمال العنف والعدوان التي يرتكبها البوذيون بدوافع دينية أو سياسية أو اجتماعية ثقافية، فضلًا عن العنف الذاتي الذي يمارسه الزاهدون أو يمارس لأغراض دينية. تعتبر البوذية عمومًا من بين التقاليد الدينية الأقل ارتباطًا بالعنف، ومع ذلك، في ت...
Piala FA 1920–1921Negara Inggris WalesJuara bertahanAston VillaJuaraTottenham Hotspur(gelar ke-2)Tempat keduaWolverhampton Wanderers← 1919–1920 1921–1922 → Piala FA 1920–1921 adalah edisi ke-46 dari penyelenggaraan Piala FA, turnamen tertua dalam sepak bola di Inggris. Edisi ini dimenangkan oleh Tottenham Hotspur setelah mengalahkan Wolverhampton Wanderers pada pertandingan final dengan skor 1–0. Final Artikel utama: Final Piala FA 1921 Tottenham Hotspur v Wolverhampto...
Australian rules football league in Tasmania Tasmanian State LeagueFormerly List TFA (1879–1886) STFA (1887–1896) STFL (1897) STFA (1898-1905) TFL (1906–1927) TANFL (1928–1985) TFL Statewide League (1986–1998) TSFL (1999) SWL (2000) TSL (2009–present) SportAustralian rules footballFounded12 June 1879; 144 years ago (1879-06-12)No. of teams7Country AustraliaHeadquartersHobartMost recentchampion(s)Kingborough (1st premiership)Most titlesNorth Hobart (27 premie...
2013–14 season of American musical comedy drama Season of television series GleeSeason 5Promotional poster and home media cover artStarring Jacob Artist Melissa Benoist Chris Colfer Darren Criss Blake Jenner Jane Lynch Kevin McHale Lea Michele Matthew Morrison Alex Newell Chord Overstreet Naya Rivera Becca Tobin Jenna Ushkowitz Country of originUnited StatesNo. of episodes20ReleaseOriginal networkFoxOriginal releaseSeptember 26, 2013 (2013-09-26) –May 13, 2014 (2014-05-13)S...
Historic house in New Jersey, United States United States historic placeHouse at 379 West State StreetU.S. National Register of Historic PlacesNew Jersey Register of Historic Places Show map of Mercer County, New JerseyShow map of New JerseyShow map of the United StatesLocation379 West State Street, Trenton, New JerseyCoordinates40°13′27.7″N 74°46′39.0″W / 40.224361°N 74.777500°W / 40.224361; -74.777500Arealess than 1 acre (0.40 ha)Builtlate 19th centu...
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
