PROFILBARU.COM

**10-та зенітна дивізія (Третій Рейх)**
10. FlaK-Division
10-та зенітна дивізія (Третій Рейх); 10. FlaK-Division
	Прапор командира дивізії Люфтваффе
На службі	квітень 1941 — 6 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Люфтваффе
Роль	Війська протиповітряної оборони
Чисельність	зенітна дивізія
У складі	Див. Командування
Гарнізон/Штаб	Плоєшті
Війни/битви	Друга світова війна; Східний фронт Битва за Севастополь; Друга харківська битва; Операція «Блау»; Сталінградська битва; Битва за Дніпро; Дніпровсько-Карпатська операція;
Командування
Визначні; командувачі	Франц Енгель

10-та зенітна дивізія (Третій Рейх) (нім. 10. FlaK-Division) — зенітна дивізія Вермахту, що діяла протягом Другої світової війни у складі Повітряних сил Третього Рейху.

Історія

10-та зенітна дивізія веде свою історію від сформованого у лютому 1941 року 10-го Командування протиповітряної оборони з штаб-квартирою в Плоєшті (Румунія) під командуванням пізніше генерал-майора Йоганна Зайферта. 1 вересня 1941 року 10-те Командування ППО було перейменовано на 10-ту зенітну дивізію. Зайферт керував дивізією до 26 червня 1943 року, після чого його змінив генерал-майор Франц Енгель, який фактично командував дивізією до кінця війни. Спочатку основним завданням дивізії був захист нафтових родовищ Плоєшті та місцевих транспортних об'єктів, таких як залізниця тощо, від ударів з повітря.

У червні 1941 дивізія була розділена на 180-й зенітний полк і 229-й зенітний полк із загальною кількістю 20 важких і 18 середніх і легких зенітних батарей. Крім того, дивізія мала у своєму складі дві прожекторні батареї. У березні 1942 року 10-ту зенітну дивізію, правда, без полків, перекинули до Криму, де вона, зокрема, брала участь у битві за Севастополь. Вже неможливо визначити, які саме полки перебували в її підпорядкуванні в той час. У травні 1942 року 10-та зенітна дивізія діяла в районі Курська і на ділянці групи армій «B». У травні командний пункт був у Харкові. За півроку, до 15 січня 1943 року, полкам 10-ї зенітної дивізії вдалося знищити в цілому 400 танків і 210 літаків. У липні 1943 року 10-та дивізія мала 4-й, 7-й, 48-й, 77-й, 99-й, 153-й зенітні полки та бойову зенітну групу Кеппен.

У листопаді 1943 року в дивізії залишилися тільки 77-й, 99-й і 133-й зенітні полки. Взимку 1943 року полки брали участь у жорстоких наземних боях, зокрема, в районі Києва, Житомира та Черкас. Після відступу німецького вермахту від Дніпра 10-ту зенітну дивізію перекинули на центральну ділянку Східного фронту, де її новим командним пунктом став Львів. Станом на 1 вересня 1944 року дивізії підпорядковувалися 7-й, 48-й, 99-й і 153-й зенітні полки.

У січні 1945 року дивізії довелося відступати на захід, штаб розмістився у Кракові. Основним завданням підпорядкованих йому полків була оборона переправ через Одер в районі Оппельна і Бреслау. 26 січня 10-та зенітна дивізія була підпорядкована 11-й зенітній дивізії. Обидві дивізії разом склали дивізійну групу «Енгель», яка проіснувала до лютого 1945 року.

В останні тижні війни 10-та зенітна дивізія билася у складі 17-ї армії і на 27 квітня 1945 року все ще мала у своєму розпорядженні 37 важких і 14 середніх і легких батарей. Наприкінці війни 48-й і 229-й полки потрапили в радянський полон. 150-й зенітний полк у фортеці Бреслау також потрапив у радянський полон 6 травня 1945 року. Наприкінці війни рештки дивізії капітулювали.

Райони бойових дій

Румунія (вересень 1941 — березень 1942);
Південний фланг Східного фронту (Крим) (березень — травень 1942);
Південний фланг Східного фронту (травень 1942 — літо 1944);
Польща, Німеччина (літо 1944 — травень 1945).

Командування

Командири

генерал-майор, згодом генерал-лейтенант Йоганн Зайферт (нім. Johann Seifert) (квітень 1941 — 26 червня 1943);
генерал-майор Франц Енгель (нім. Franz Engel) (26 червня 1943 — 3 лютого 1945);
оберст Оскар Форбругг (нім. Oskar Vorbrugg) (3 — 10 лютого 1945);
генерал-майор Франц Енгель (10 лютого — 6 травня 1945).

Підпорядкованість

Час	Корпус	Командування/Флот	Штаб
1941
квітень		Німецька місія Люфтваффе в Румунії	Плоєшті
1942
1 січня		Німецька місія Люфтваффе в Румунії	Плоєшті
березень		4-й повітряний флот	Крим
липень	I корпус ППО	4-й повітряний флот	Курськ
8 серпня	Командування Люфтваффе «Дон»	4-й повітряний флот	Курськ
1943
1 січня	Командування Люфтваффе «Дон»	4-й повітряний флот	Курськ
березень	I корпус ППО	4-й повітряний флот	Харків, Київ, Житомир
1944
1 січня	I корпус ППО	4-й повітряний флот	Черкаси
червень	II корпус ППО	6-й повітряний флот	Східний фронт
вересень	I корпус ППО	6-й повітряний флот	Східний фронт
1945
1 січня	I корпус ППО	4-й повітряний флот	Східний фронт

Див. також

Примітки

Виноски

Джерела

Посилання

Luftverteidigungskommando 10 / 10. Flak-Division/ Divisionsgruppe Engel. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
10. Flak-Division. на ww2.dk. (англ.)
10. Flak-Division. на axishistory.com. (англ.)

Література

Karl-Heinz Hummel: Die deutsche Flakartillerie 1935—1945. Ihre Großverbände und Regimenter. VDM, Zweibrücken 2010, ISBN 978-3-86619-048-1, S. 57, 58.(нім.)
Horst-Adalbert Koch, Heinz Schindler, Georg Tessin: FLAK. Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer. Podzun Verlag, 2. Auflage, Bad Nauheim 1965, S. 449.

Нацистська Німеччина Друга світова війна Війна