PROFILBARU.COM

**44-та винищувальна ескадра**
Jagdverband 44
44-та винищувальна ескадра; Jagdverband 44
	Емблема 44-ї винищувальної ескадри
На службі	10 січня — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Люфтваффе
Тип	винищувальна авіація
Роль	винищувачі бомбардувальників
Чисельність	ескадра
Гарнізон/Штаб	Бранденбург-на-Гафелі
Прізвиська	«Група експертів» (нім. Verband der Experten)
Війни/битви	Друга світова війна; Європейський театр Другої світової війни Стратегічна повітряна оборона Рейху;
Командування
Визначні; командувачі	генерал-лейтенант Адольф Галланд; оберст-лейтенант Гейнц Бер
Авіація
Бомбард.	Me 262, Fw 190

44-та винищувальна ескадра (нім. Jagdverband 44 (JV 44) — спеціалізований підрозділ реактивної винищувальної авіації Люфтваффе за часів Другої світової війни. Винищувальну частину JV 44 часто називали «підрозділом асів», тому що більшість пілотів, які були в ній протягом чотирьох місяців її існування, становили еліту Люфтваффе. Три чверті льотного складу були кавалерами Лицарського хреста Залізного хреста, серед її асів були Баркхорн, Бер, Лютцов та Штайнгофф.

Історія

JV 44 розпочала формування за ініціативою генерал-інспектора винищувальної авіації генерал-лейтенанта Адольфа Галланда з середини січня 1945 року, хоча офіційний наказ про створення частини вийшов тільки 24 лютого. Базою для підрозділу став аеродром Бранденбург-Бріст. До нової частини пропонувалося перейти багатьом німецьким асам з різних ескадр, більшість з яких прийняли запрошення. До кінця березня проходили ознайомлення з новим типом літака Me 262 і тренувальні польоти, хоча вже 22 лютого Йоганнес Штайнгофф здобув першу перемогу у складі JV 44. В ході навчального польоту лейтенант Бломерт і Штайнгофф наткнулися на групу радянських літаків, з яких один — штурмовик Іл-2 — був збитий. 25 березня, також під час «тренінгу», один з німецьких пілотів збив над Пенемюнде «Москіто» 544-ї британської ескадрильї.

На початку квітня частину перевели на новий аеродром Мюнхен-Рієм. Вже 3 квітня над Мюнхеном унтер-офіцер Едуард Шалльмозер таранив «Лайтнінг». Через два дні кілька Me 262 атакувало з'єднання британських бомбардувальників і збили п'ять з них — три «Ліберейтори» і дві «Фортеці».

До кінця війни JV 44 продовжувало битися, досягши співвідношення втрат 4:1 на свою користь. Загалом у підрозділі служило 50 пілотів та було 25 літаків.

Див. також

Примітки

Виноски

Джерела

Посилання

Jagdverband 44. на ww2.dk. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 15 липня 2019.(англ.)
Истребительное подразделение 44 (Jagdverband 44). на allaces.ru. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 15 липня 2019.(рос.)
Jagdverband 44 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Література

Forsyth, Robert (2008). Jagdverband 44 : Squadron of Experten. Aviation Elite Units. 28. Oxford: Osprey Publishing. ISBN 978-1-84603-294-3.
Cajus Bekker: Angriffshöhe 4000. Ein Kriegstagebuch der deutschen Luftwaffe. Buch und Welt, Klagenfurt 1964 (21. Auflage (Für die Taschenbuchausgabe vom Autor neu durchgesehen und bearbeitet). (= Heyne-Bücher 1, Heyne allgemeine Reihe. Bd. 975). Heyne, München 1995, ISBN 3-453-00296-2).