прикриття важливих об'єктів тилу в нічний час доби, перехоплення повітряних цілей (у першу чергу стратегічних бомбардувальників пр-ка), утримання панування в повітрі, підтримання бойових дій інших родів і видів авіації вночі
I./NJG 3 була сформована 1 жовтня 1940 року у Фехті шляхом перейменування V.(Z)/LG 1 та розгортанням штабу авіагрупи й трьох ескадрилей. Вона підпорядковувалася 1-й дивізії нічних винищувачів і мала на озброєнні винищувачі Bf 110. Вона стала першим формуванням, що носив ім'я 3-ї ескадри нічних винищувачів, якої ще не існувало в природі.
II. група була сформована 1 вересня 1941 року в Шлезвігу з групи «Цершторер-Ерганцунгс» зі штабом групи і трьома ескадрильями. Вона підпорядковувалася 1-й дивізії нічних винищувачів і мала на озброєнні Bf 110. У вересні 4-та ескадрилья перебазувалася до Вестерланду.
III. група заснована 1 листопада 1941 року в Штаде шляхом перейменування II./ ZG 76 зі штабом групи і трьома ескадрильями. 7-ма ескадрилья дислокувалася в Люнебурзі. Група також увійшла в підпорядкування 1-ї дивізії нічних винищувачів і мала на озброєнні Bf 110.
IV. група була створена в листопаді 1942 року з частин III./NJG 2 з розгортанням штабу групи й трьох ескадрилей. Група підпорядковувалася 2-й винищувальній дивізії і мала на озброєнні Bf 110.
Останньою великою повітряною битвою за участю винищувачів NJG 3 була операція «Гізела»[en]. Екіпажі NJG 3 і NJG 2 були викликані на брифінг щодо деталей проведення операції «Гізела». Льотчикам повідомили, що всі наявні нічні винищувачі візьмуть участь у тотальній атаці проти бомбардувальників противника на їхні аеродроми в Англії. Замислом операції передбачалося, що дві хвилі нічних винищувачів перетнуть узбережжя в районі міста Кінгстон-апон-Галл. Щоб уникнути ворожих радарів, рейдерам наказали летіти на мінімальній висоті, а потім піднятися до 4500 метрів, коли вони досягнуть узбережжя, що, як правило, вважається середньою робочою висотою британських бомбардувальників. Служба аналізу розвідданих Люфтваффе на Західному фронті підготувала для екіпажів детальні матеріали для вивчення в контексті підготовки до масштабного рейду. Вона зібрала максимум інформації про розташування британських аеродромів і системи спостереження та прожекторного освітлення, таких як система Дрем, а також посадкові вогні і індикатори кута глісади. Екіпажі були попереджені про світлові коди Королівської авіації на диспетчерських вишках, які попереджали екіпажі своїх бомбардувальників про можливого порушника поблизу. В ніч з 3 на 4 березня 1945 року, в ході проведення операції «Гізела», льотчики NJG 3 заявили про знищення семи бомбардувальників п'ятьма пілотами ескадри. При цьому шість винищувачів було втрачено й два зазнали пошкоджень.
Aders, Gebhard (1978). History of the German Night Fighter Force, 1917—1945. London: Janes. ISBN 978-0-354-01247-8.
Boiten, Theo (1997). Nachtjagd: the night fighter versus bomber war over the Third Reich, 1939–45. London: Crowood Press. ISBN 978-1-86126-086-4.
Foreman, John; Parry, Simon; Mathews, Johannes (2004). Luftwaffe Night Fighter Claims 1939—1945. Walton on Thames: Red Kite. ISBN 978-0-9538061-4-0.
Hinchliffe, Peter (1998). Luftkrieg bei Nacht 1939—1945 [Air War at Night 1939—1945] (in German). Stuttgart, Germany: Motorbuch Verlag. ISBN 978-3-613-01861-7
Scutts, Jerry (1998). German Night Fighter Aces of World War 2. Oxford: Osprey. ISBN 978-1-85532-696-5.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
