Оберфельдфебель (нім. Oberfeldwebel, OFw або OF) — військове звання унтерофіцерського складу з портупеєю в Збройних силах Німеччини (Рейхсвер, Вермахт, Бундесвер).
Звання оберфельдфебеля розташовується за старшинством між військовими званнями фельдфебель та гауптфельдфебель.
Історія
Військове звання оберфельдфебель вперше введено в німецькому рейхсвері в 1920 році; на посади, що передбачались цим званням, призначали найбільш підготовлених та заслужених унтерофіцерів колишньої кайзерівської армії, які мали бойовий досвід. За часів нацистської Німеччини звання збереглось, у кінноті, артилерії та військах ППО воно мало назву обервахмістр. У Ваффен-СС цьому званню з 1938 до 1945 року відповідало звання СС-Гауптшарфюрер.
Ранг оберфельдфебеля залишався й після завершення Другої світової війни в арміях Західної Німеччини та Національній народній армії НДР (з 1956 до 1990).
В збройних силах Німецької Демократичної Республіки, звання в унтерофіцерському класі були присутні звання: унтерофіцер, унтерфельдфебель, фельдфебель, оберфельдфебель, штабсфельдфебель. Військове звання оберфельдфебель було другим за старшістю званням у цьому класі.
Оберфельдфебель був вище за рангом від фельдфебеля, та нижче від штабсфельдфебеля. Здебільшого знаки розрізнення НРА були побудовані на зразком знаків розрізнення Вермахту з наближеною уніфікацією до радянської армії. Оберфельдфебель мав погони з широкою срібною облямівкою (як і усі фельдфебелі), за знаки розрізнення мав на погоні дві чотирипроменеві зірки розташовані вздовж погону.
Знаки розрізнення оберфельдфебеля
-
Погон оберфельдфебеля Сухопутних військ вермахту до 1945
-
Погон оберфельдфебеля Люфтваффе до 1945
-
Див. також
Посилання
.svg){kind=small}
.jpg)
