Федерація футболу Польщі (Polski Związek Piłki Nożnej) була заснована 20 грудня 1919 у Варшаві. У березні 1920 року обов'язки тренера прийняв американський військовий — капітан Кріс Бурфорд, який спеціально був спроваджений для підготовки футбольної збірної на Олімпійські ігри 1920 р. У квітні 1920 року Польський Олімпійський Комітет організував у Кракові перше тренувальне згруповання усіх олімпійських збірних, в тому числі футбольної. У кінці травня 1920 року збірна провела перший неофіційний матч проти збірної Львова (у яку зібрано гравців з міста, які не були запрошені до національної збірної), перемігши її 12:1. Але з причини Польсько-радянської війни 1920 р. і поганого організаційно-фінансового стану ПЗПН, вирішено відмовитись від участі у Олімпійських ігор 1920.
Перший офіційний міжнародний матч відбувся лише після закінчення ІІ Чемпіонату Польщі. 18 грудня1921 року у Будапешті у товариській грі збірна програла Угорщині0:1 (0:1). Перший ж офіційний поєдинок поляки зіграли 28 травня 1922 року, проти Швеції у Стокгольмі і здобула там перемогу 2-1.
26 травня1924 року збірна Польщі дебютувала на світових змаганнях — Літніх Олімпійських іграх. У Парижі у кваліфікаційному раунді програла знову Угорщині 0:5 (0:1).
15 жовтня1933 року збірна Польщі дебютувала у змаганнях за вихід на Чемпіонат Світу. У Варшаві у кваліфікаційному раунді програла збірній Чехословаччини 1:2 (0:1). Проте вже у наступній кваліфікації, двічі перемігши команду Югославії 4-0 та 1-0, команда вийшла на Чемпіонат світу з футболу 1938. На самому чемпіонаті команда зустрілась з бразильцями і в надзвичайно цікавій і напруженій грі, лише у екстра таймі, поступилась південноамериканцям 5-6. Польський гравець Ернест Вілімовські забив у цій грі 4 м'ячі, чим встановив один з найвидатніших індивідуальних рекордів на Чемпіонатах світу. Свій останній офіційний матч перед ІІ світовою війною поляки зіграли проти угорців і поступилися 2-4.
Виступи на міжнародних турнірах
ГосподаріПереможціФіналісти Третє місце Четверте місце