PROFILBARU.COM

Іспанія

Прізвисько

Червоні (ісп. La Roja)
Червона фурія (ісп. La Furia Roja)

Асоціація

Іспанська королівська
федерація футболу

Тренер

Луїс де ла Фуенте

Найбільше виступів

Серхіо Рамос (180)

Найкращий бомбардир

Давід Вілья (59)

Код ФІФА

ESP

Місце в рейтингу ФІФА

3 ▬ (28 листопада 2024)^[1]

Домашня

Виїзна

Перший матч

Іспанія 1:0 Данія

(Антверпен, Бельгія; 28 серпня 1920)

Найбільша перемога

Іспанія 13:0 Болгарія

(Мадрид, Іспанія; 22 серпня 1933)

Найбільша поразка

Італія 7:1 Іспанія

(Амстердам, Нідерланди; 4 червня 1928)

Англія 7:1 Іспанія

(Лондон, Англія; 9 грудня 1931)

Чемпіонат світу

Виступів

16 (вперше у 1934)

Найвище досягнення

чемпіон (2010)

Чемпіонат Європи

Виступів

12 (вперше у 1964)

Найвище досягнення

чемпіон (1964, 2008, 2012, 2024)

Збірна Іспанії з футболу представляє Королівство Іспанія на міжнародних матчах і турнірах з футболу. Керується і контролюється Федерацією футболу Іспанії.

Команда є однією з найсильніших у світі. Її статус підтримується величезною вагою Іспанської футбольної ліги, у якій грають провідні клуби світу. Водночас не найкращим чином на грі збірної позначалося те, що власне іспанським спортсменам дуже важко пробитися в основний склад провідних клубів, а тільки такі гравці мають право виступати в збірній. Протягом довгих десятиліть іспанський футбол перебував у безперервній кризі. Команда, як правило, проходила відбіркові турніри до фінальних стадій чемпіонатів світу та Європи, але на першостях довго не затримувалася і вище 1/4 фіналу не підіймалася. Тому її стали відносити до постійних невдах. Однак збірна Іспанії стала чемпіоном європейського футбольного турніру 2008, не програвши жодного матчу у фінальному раунді чемпіонату.

У липні 2008 року Іспанія досягла першого рядка Рейтингу збірних ФІФА ставши першою командою в історії, яка при цьому жодного разу не виграла Чемпіонат світу з футболу. Але 11 липня 2010 року, обігравши у фіналі чемпіонату світу збірну Нідерландів з рахунком 1:0, збірна Іспанії стала чемпіоном світу. Єдиний гол забив Андрес Іньєста. У фіналі чемпіонату Європи з футболу 2012 року на НСК «Олімпійському» в Києві збірна Іспанії захистила титул чемпіонів Європи й удруге поспіль завоювала Кубок Анрі Делоне, перемігши з рахунком 4:0 збірну Італії.

Історія

Ранні роки

Слідуючи моделі Футбольної Асоціації Англії, у 1909 Іспанія створила свою власну організацію — Королівську федерацію футболу Іспанії. Дебют збірної Іспанії відбувся на Олімпійських іграх в Антверпені в 1920, де команда завоювала срібло. Перший домашній міжнародний матч збірна провела в 1921 з Бельгією, перемігши з рахунком 2-0^[2]. На чемпіонаті світу 1934 року в Італії команда дійшла до 1/4 фіналу.

1950 — IV місце чемпіонату світу

Після Іспанської громадянської війни та Другої світової війни, на Чемпіонаті світу в 1950 році, збірна здобула успішну перемогу у відбірковому та груповому етапах, потрапивши в фінальну групу, поряд з Уругваєм, Бразилією і Швецією. За регламентом проведення 1950, золото отримувала команда, що зайняла перше місце в фінальній групі; срібло і бронзу — відповідно команди посіли друге та третє місце в групі. Тоді збірна Уругваю вдруге виграла золото. Іспанія, поступившись Бразилії (6:1) і Швеції (3:1), і зігравши зі збірною Уругваю внічию (2:2), зайняла 4-е місце в групі^[3]. Це було найкращий виступ Іспанії на Чемпіонатах Світу до 2010. Після цього була тривала перерва, і тільки в 1962 збірна знову змогла пройти кваліфікацію на участь в чемпіонаті світу.

1964 — перемога у чемпіонаті Європи

Під керівництвом Хосе Вільялонгі команда приймала у себе Чемпіонат Європи, перемігши у фіналі збірну СРСР і вперше отримавши такий значний міжнародний титул.

1976–1988. Епоха Гордільйо

Далі до 1978 команді не вдавалося взяти участь у світовому турнірі. На жаль, на груповому етапі все й закінчилося. У 1976 Іспанію обрали місцем проведення чемпіонату світу 1982 року. Збірна не виправдала надій, дійшовши тільки до другого кола змагання. Чемпіонат Європи 1984 року приніс команді титул віцечемпіона, коли Іспанія програла у фіналі господарям і фаворитам турніру — збірної Франції. Взявши участь у світовій першості 1986, Іспанія вдруге дійшла до чвертьфіналу.

1985–1998. Епоха Субісаррети

Пройшовши груповий етап Чемпіонату світу 1990 року, збірна зупинилася на 1/8 фіналу. Невдача з виходом на Чемпіонат Європи 1992 року компенсувалася золотою медаллю на Олімпійських іграх у Барселоні. Третій раз Іспанії вдалося дійти до чвертьфіналу чемпіонату світу в 1994 році. Той же результат команда повторила двома роками пізніше на Євро-1996. ЧС-1998 закінчився для Іспанії на груповому етапі.

2008–2012. Золото чемпіонатів Європи та світу

Справжнім святом для національної команди Іспанії стала перемога на чемпіонаті Європи 2008 року, коли збірна у фіналі обіграла Німеччину з рахунком 1:0. Це стало знаменною досягненням Іспанії після перемоги 1964. У стартовому матчі групового етапу Чемпіонату світу 2010 року проти збірної Швейцарії іспанці сенсаційно поступилися з рахунком 0:1, хоча протягом усієї гри володіли перевагою, завдавши 23 удари по воротах конфедератів. Швейцарія відправила 8 м'ячів, один з яких Ікер Касільяс змушений був діставати із сітки. Після цієї осічки збірна стала грати краще від матчу до матчу і вперше у своїй історії вийшла в фінал Чемпіонату світу, де з рахунком 1:0 обіграла збірну Нідерландів, ставши чемпіоном світу. Гол на 116-й хвилині забив Андрес Іньєста. Оскільки, Нідерланди володіли Неофіційним чемпіонством на той момент, то іспанці виграли і його, але вже 7 вересня того ж року вони втратили цей трофей у товариському матчі зі збірною Аргентини.

На Євро-2012 команда Іспанії стала першою командою світу в ранзі чинного чемпіона світу, зуміла захистити й чемпіонський титул у Європі. 1 липня 2012 року в Києві на Олімпійському у фінальному матчі Євро-2012 іспанці перемогли команду Італії, з найбільшим за всю історію фіналів чемпіонатів Європи, рахунком 4-0. Таким чином Іспанія з 2008 року завоювала всі найважливіші футбольні трофеї.

2014–2022. Спад

Збірна легко вийшла на чемпіонат світу 2014 року, де потрапила до «групи смерті» B: до фіналістів минулої світової першості голландців, чилійців, з якими зустрічалася також на чемпіонаті світу в ПАР та австралійців. У стартовому матчі групового етапу чемпіонату проти збірної Нідерландів чинні чемпіони світу та Європи були сенсаційно розгромлені з рахунком 5:1, причому 4 голи у ворота іспанців були забиті в другому таймі всього за 27 хвилин. У другому матчі групового етапу проти збірної Чилі іспанці знову зазнали поразки (цього разу з рахунком 0:2) і достроково склали з себе повноваження чемпіонів світу, остаточно втративши всі шанси на вихід до 1/8 фіналу. Іспанія стала першим в історії чемпіоном світу, який на наступному мундіалі програв обидві перші зустрічі. В останньому груповому матчі іспанці розгромили збірну Австралії з рахунком 3:0 та залишили чемпіонат світу, не вийшовши з групи.

На чемпіонаті Європи 2016 року Іспанія перемогла Чехію (1:0) та Туреччину (3:0), але програла Хорватії (1:2) та посіла друге місце у групі. У 1/8 фіналу «червона фурія» програла збірній Італії (0:2) та вибула з турніру. Головний тренер Вісенте дель Боске пішов у відставку та оголосив про завершення тренерської кар'єри.

Новим головним тренером збірної Іспанії був призначений Хулен Лопетегі, який вивів збірну на чемпіонат світу 2018. Однак незадовго до старту турніру стало відомо, що Лопетегі після закінчення чемпіонату стане головним тренером мадридського «Реала», і 13 червня 2018 року, напередодні старту чемпіонату, Лопетегі був звільнений з посади головного тренера збірної. Очолив команду Фернандо Єрро. Збірна Іспанії вийшла з групи B з першого місця, зігравши внічию з Португалією (3:3), обігравши Іран (1:0) та поділивши очки з Марокко (2:2). Суперником іспанців в 1/8 фіналу стала збірна Росії. Основний та додатковий час закінчилися внічию (1:1), а в серії пенальті футболісти збірної Іспанії Коке та Яго Аспас не реалізували одинадцятиметрові удари. В результаті Іспанія програла серію пенальті та вибула з турніру.

8 липня 2018 року Фернандо Єрро подав у відставку. А 9 липня Федерація футболу Іспанії призначила головним тренером збірної Луїса Енріке, з яким було укладено дворічний контракт. 19 червня 2019 року Луїс Енріке пішов зі збірної «з особистих причин», замість нього головним тренером був призначений його помічник Роберт Морено.

Оговтавшись від сімейної трагедії, 19 листопада Луїс Енріке повернувся на посаду головного тренера національної збірної, яка під його керівництвом кваліфікувалася на Євро 2020. Іспанці зіграли внічию зі Швецією (0:0) та Польщею (1:1), а потім розгромили Словаччину (5:0) і вийшли із групи E з другого місця. У 1/8 фіналу іспанці в драматичному матчі у додатковий час обіграли Хорватію (5:3). У чвертьфіналі іспанці обіграли Швейцарію (1:1) після серії пенальті з рахунком 3:1. У півфіналі піренейці програли майбутнім Чемпіонам Європи — збірній Італії (1:1) в серії пенальті з рахунком 4:2, ставши бронзовим призерами турніру.

На чемпіонаті світу 2022 року збірна Іспанії посіла друге місце у групі F, де також грали збірні Японії (1:2), Німеччини (1:1) та Коста-Ріки (7:0). У 1/8 фіналу іспанці сенсаційно поступилися збірній Марокко (0:0, 0:3 за пенальті). Після цього Луїс Енріке подав у відставку.

2023 – наші часи

Під керівництвом нового тренера Луїса де ла Фуенте збірна Іспанії взяла участь у фінальній стадії Ліги націй УЄФА 2022/23, куди вона вийшла з першого місця із групи з Португалією, Швейцарією та Чехією. У півфіналі вони обіграли збірну Італії з рахунком 2:1 та вийшли у фінал, у якому їх суперником стала збірна Хорватії. Основний та додатковий час закінчилися з рахунком 0:0, а в серії пенальті іспанці виявилися сильнішими 5:4. У підсумку піренейці завоювали перший трофей вперше за 11 років. Завдяки успіху в Лізі націй збірна Іспанії напряму кваліфікувалася на Чемпіонат Європи 2024.

Поточний склад

Наступні 26 гравців були оголошені у списку збірної для участі у Євро-2024.

Вік гравців наведено на день початку змагання (14 червня 2024 року), дані про кількість матчів і голів — на 17 травня 2024 року.

№	Поз.	Гравець	Дата народження (вік)	Ігри	Голи	Клуб
23	1ВР	Унаї Сімон	11 червня 1997 (27 років)(19970611)	39	0	Атлетік (Більбао)
1	1ВР	Давід Рая	15 вересня 1995 (29 років)(19950915)	4	0	Арсенал (Лондон)
13	1ВР	Алекс Реміро	24 березня 1995 (29 років)(19950324)	1	0	Реал Сосьєдад

22	2ЗХ	Хесус Навас	21 листопада 1985 (39 років)(19851121)	51	5	Севілья
2	2ЗХ	Данієль Карвахаль	11 січня 1992 (32 роки)(19920111)	43	0	Реал Мадрид
14	2ЗХ	Емерік Лапорт	27 травня 1994 (30 років)(19940527)	28	1	Ан-Наср (Ер-Ріяд)
4	2ЗХ	Начо	18 січня 1990 (34 роки)(19900118)	24	1	Реал Мадрид
3	2ЗХ	Робен Ле Норман	11 листопада 1996 (28 років)(19961111)	9	1	Реал Сосьєдад
24	2ЗХ	Марк Кукурелья	22 липня 1998 (26 років)(19980722)	2	0	Челсі
12	2ЗХ	Алехандро Грімальдо	20 вересня 1995 (29 років)(19950920)	2	0	Баєр 04
5	2ЗХ	Даніель Вівіан	5 липня 1999 (25 років)(19990705)	1	0	Атлетік (Більбао)

16	3ПЗ	Родрі	22 червня 1996 (28 років)(19960622)	49	3	Манчестер Сіті
8	3ПЗ	Фабіан Руїс	3 квітня 1996 (28 років)(19960403)	22	1	Парі Сен-Жермен
6	3ПЗ	Мікель Меріно	22 червня 1996 (28 років)(19960622)	20	1	Реал Сосьєдад
20	3ПЗ	Педрі	25 листопада 2002 (22 роки)(20021125)	18	0	Барселона
18	3ПЗ	Мартін Субіменді	2 лютого 1999 (25 років)(19990202)	5	0	Реал Сосьєдад
15	3ПЗ	Алекс Баена	20 липня 2001 (23 роки)(20010720)	2	1	Вільярреал
25	3ПЗ	Фермін Лопес	11 травня 2003 (21 рік)(20030511)	0	0	Барселона

7	4НП	Альваро Мората (капітан)	23 жовтня 1992 (32 роки)(19921023)	71	34	Атлетіко (Мадрид)
11	4НП	Ферран Торрес	29 лютого 2000 (24 роки)(20000229)	40	18	Барселона
10	4НП	Дані Ольмо	7 травня 1998 (26 років)(19980507)	33	8	РБ Лейпциг
21	4НП	Мікель Оярсабаль	21 квітня 1997 (27 років)(19970421)	28	7	Реал Сосьєдад
17	4НП	Ніко Вільямс	12 липня 2002 (22 роки)(20020712)	13	2	Атлетік (Більбао)
9	4НП	Хоселу	27 березня 1990 (34 роки)(19900327)	10	5	Реал Мадрид
19	4НП	Ламін Ямаль	13 липня 2007 (17 років)(20070713)	6	2	Барселона
26	4НП	Айосе Перес	29 липня 1993 (31 рік)(19930729)	0	0	Реал Бетіс

Виступи на міжнародних турнірах

Господарі Переможці Фіналісти Третє місце Четверте місце

Кубок Світу

Чемпіонати світу з футболу
Рік	Раунд	Місце	І	В	Н	П	М+	М-
1930	не брала участі
1934	1/4	5	3	1	1	1	4	3
1938	не допущена
1950	1/2	4	6	3	1	2	10	12
1954	не кваліфікувалася
1958	не кваліфікувалася
1962	груповий етап	12	3	1	0	2	2	3
1966	груповий етап	10	3	1	0	2	4	5
1970	не кваліфікувалася
1974	не кваліфікувалася
1978	груповий етап	10	3	1	1	1	2	2
1982	раунд 2	12	5	1	2	2	4	5
1986	1/4	8	5	3	1	1	11	4
1990	1/8	14	4	2	1	1	6	4
1994	1/4	6	5	2	2	1	10	6
1998	груповий етап	17	3	1	1	1	8	4
2002	1/4	5	5	3	2	0	10	5
2006	1/8	9	4	3	0	1	9	4
2010	чемпіон	1	7	6	0	1	8	2
2014	груповий етап	23	3	1	0	2	4	7
2018	1/8	10	4	1	3	0	7	6
2022	1/8		4	1	2	1	9	3
Всього	1 титул	16/22	67	31	17	19	108	75

Чемпіонати Європи

Чемпіонати Європи з футболу
Рік	Раунд	Місце	І	В	Н	П	М+	М-
1960	знята із змагань. Іспанія відмовилась грати у СРСР
1964	чемпіон	1	2	2	0	0	4	2
1968	не кваліфікувалась
1972	не кваліфікувалась
1976	не кваліфікувалась
1980	груповий етап	7	3	0	1	2	2	4
1984	фінал	2	5	1	3	1	4	5
1988	груповий етап	6	3	1	0	2	3	5
1992	не кваліфікувалась
1996	1/4	6	4	1	3	0	4	3
2000	1/4	5	4	2	0	2	7	7
2004	груповий етап	10	3	1	1	1	2	2
2008	чемпіон	1	6	5	1	0	12	3
2012	чемпіон	1	6	4	2	0	12	1
2016	1/8	10	4	2	0	2	5	4
2020	1/2	3-4	6	2	4	0	13	6
2024	чемпіон	1	7	7	0	0	15	4
Усього	3 титули	11/15	46	21	15	10	68	42

Ліга націй УЄФА

Ліга націй УЄФА
Рік	Ліга	Група	І	В	Н	П	М+	М-	П/П	Рей
2018—19	A	4	4	2	0	2	12	7	▬	7-e
2020—21	A	4	6	3	2	1	13	3	▬	2-е
2022—23	A	2	8	4	3	1	10	6		1-е
Усього			18	9	5	4	35	16

Рекордсмени збірної

Станом на 8 червня 2024 року

За кількістю матчів
№	Гравець	М	Г	Період
1	Серхіо Рамос	180	23	2005–2021
2	Ікер Касільяс	167	-94	2000–2016
3	Серхіо Бускетс	143	2	2009–2022
4	Хаві Ернандес	133	13	2000–2014
5	Андрес Іньєста	131	13	2006–2018
6	Андоні Субісарретта	126	-99	1985–1998
7	Давід Сільва	125	35	2006–2018
8	Хабі Алонсо	114	16	2003–2014
9-10	Фернандо Торрес	110	38	2003–2014
10-10	Сеск Фабрегас	110	15	2006–2016

Форма

Різновиди форми збірної Іспанії

1920-21

1921-22

1922-24

1924-31

1931-36

1936-38

1938-45

1945-47

1947-59

1959-81

1981-83

1984-86

1986-89

1990-91

1994-95

1996-97

1998-99

2000-02

2002-04

2004-06

2006-08

2008-09

2009-10

2010-11

2011-12

2012-

Іспанія в рейтингу ФІФА

Статистика Збірної Іспанії з футболу в рейтингу: ^[4]

Найбільше досягнення — 1 місце, яке Збірна Іспанії посідала з липня 2008 року по липень 2009, з листопада 2009 по квітень 2010, з липня 2010 по серпень 2011, з вересня 2011 по липень 2014 року.
Найгірший показник — 25 місце стався у березні 1998 року.
Найбільший стрибок угору — на 16 позицій (з 25 на 9-е місце) стався у квітні 1998 року.
Найбільше падіння — на 12 позицій (з 11 на 23-е місце) стався в лютому 1998 року.

Примітки

↑ The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 28 листопада 2024. Процитовано 28 листопада 2024.
↑ Фурія-невдаха [Архівовано 13 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ Іспанія — Історія — Чемпіонат світу з футболу 2010^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 19 грудня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(англ.)