Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат

Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат
Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат
t͡ɕ
t͜ɕ
Номер МФА	215
Кодування
HTML (десяткове)	ʨ
Юнікод (hex)	U+02A8
X-SAMPA	ts\
Зображення
Звучання
	noicon джерело · допомога

Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡ɕ⟩ (раніше — ⟨ʨ⟩). М'який шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч. Найм'якший у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/^[1].

Деякі науковці використовують символ глухого заясенного африката /t͡ʃ/ або його палаталізований варіант /t͡ʃʲ/ для позначення /t͡ɕ/^[1].

Назва

Глуха ясенно-твердопіднебінна африката
Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат
Глухий ясенно-твердопіднебінний зімкнено-щілинний приголосний
Глуха альвеоло-палатальна африката
Глухий альвеоло-палатальний африкат (англ. Voiceless alveolo-palatal affricate)
Глухий альвеоло-палатальний зімкнено-щілинний приголосний.

Властивості

Властивості глухого ясенно-твердопіднебінного африката:

Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
Місце творення — ясенно-твердопіднебінне, тобто він артикулюється передньою частиною язика за ясенним бугорком, а середня частина язика піднімається до твердого піднебіння.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
адигейська	чъыгы	[t͡ɕəɣə]	дерево
в'єтнамська	cha	[t͡ɕa]	батько	Див. в'єтнамська фонетика
данська^[2]	tjener	[ˈt͡ɕe̝ːnɐ]	слуга	Див. данська фонетика
каталанська^[3]	fletxa	[ˈfɫet͡ɕə]	стріла	Див. каталанська фонетика
китайська (стандартна)	北京 / Běijīng	[peɪ˨˩ t͡ɕiŋ˥]	Пекін	Див. китайська фонетика
китайська (кантонська)	豬 / zyu1	[tɕyː˥]	свиня	алофон /t͡s/, палаталізований перед /iː/, /ɪ/, /yː/. Див. кантонська фонетика
корейська	집 / jip	[t͡ɕip̚]	дім	Див. корейська фонетика
норвезька	tjern	[t͡ɕæɳ]	ставок	Див. норвезька фонетика
польська^[4]	ćma	[t͡ɕmä]	міль	Див. польська фонетика
португальська^[5] (бразильська)	tcheco	[ˈtɕɛku]	чех	Див. португальська фонетика
російська	чуть	[t͡ɕʉtʲ]	трохи	Див. російська фонетика
румунська (Банат) ^[6]	frate	[frat͡ɕe]	брат	Див. румунська фонетика
сербська	Ловћен	[ɫǒ̞ʋt͡ɕe̞n]	Ловчен	Подібний до /t͡ʃ/ в боснійській і хорватській. Див. сербська фонетика
тайська^[7]	ฉัน	[tɕʰǎn]	я
шведська (Фінляндія)	kjol	[t͡ɕuːl]	спідниця	Див. шведська фонетика
японська	知人 / chijin	[t͡ɕid͡ʑĩɴ]	приятель	Див. японська фонетика

Примітки

↑ ^а ^б Wells (2014:98-9)
↑ Grønnum (2005:148)
↑ Wheeler (2005:12)
↑ Jassem (2003:105)
↑ seqüências de (sibilante + africada alveopalatal) no português falado em Belo Horizonte [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.] Page 18 (порт.)
↑ Pop, (1938), с. 29.
↑ Tingsabadh & Abramson (1993:24)

Джерела

Chirkova, Katia; Chen, Yiya (2013), Xumi, Part 1: Lower Xumi, the Variety of the Lower and Middle Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 363—379, doi:10.1017/S0025100313000157^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Chirkova, Katia; Chen, Yiya; Kocjančič Antolík, Tanja (2013), Xumi, Part 2: Upper Xumi, the Variety of the Upper Reaches of the Shuiluo River (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (3): 381—396, doi:10.1017/S0025100313000169^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Grønnum, Nina (2005), Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd), Copenhagen: Akademisk Forlag, ISBN 87-500-3865-6, архів оригіналу за 27 листопада 2016, процитовано 9 березня 2016
Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
Sjoberg, Andrée F. (1963), Uzbek Structural Grammar
Teo, Amos B. (2014), A phonological and phonetic description of Sumi, a Tibeto-Burman language of Nagaland (PDF), Canberra: Asia-Pacific Linguistics, ISBN 978-1-922185-10-5, архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2015, процитовано 9 березня 2016
Tingsabadh, M.R. Kalaya; Abramson, Arthur S. (1993), Thai, Journal of the International Phonetic Association, 23 (1): 24—26, doi:10.1017/S0025100300004746
Wheeler, Max W. (2005), The Phonology of Catalan, Oxford: Oxford University Press, ISBN 0-19-925814-7
Zygis, Marzena (2003), Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives (PDF), ZAS Papers in Linguistics, 3: 175—213, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 9 березня 2016
Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.