Дзвінкий губно-зубний африкат

Дзвінкий губно-зубний африкат
b̪v
Звучання
noicon джерело · допомога

Дзвінкий губно-зубний африкат ([b̪͡v] у МФА) — рідкісний приголосний-африкат, що починається як дзвінкий губно-зубний проривний [b̪] та закінчується як глухий губно-зубний фрикативний [v].

Властивості

• Спосіб творення — несибілянтний африкат.
• Є два варіанти творення проривної частини звуку:
  • Губно-губний, тобто артикулюється обидвома губами. Африкат з таким проривним звуком зветься губним-губно-зубним.
  • Губно-зубний, тобто артикулюється нижньою губою та верхніми зубами.
• Місце творення фрикативної частини звуку — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.

• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.

• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
Китайська	Теочу	未來 bhuê^7 lai^5	[b̪͡vue꜔꜔ lai˥˥]	'майбутнє'	Алофон /b/ перед /u/ в діалекті Чаоян[1]
Англійська	Деякі носії	invent	[ɪɱˈb̪͡vent]	'винаходити'	Алофон /v/ після носових приголосних в деяких носіїв. Зазвичай трапляється у швидкій розмовній мові.
		obvious	[ˈɑˌb̪͡viˌəs]	'очевидний'	Інколи так вимовляються групи приголосних /bv/ або /pv/.
Італійська	Деякі центральні та південні діалекти[2]	in vetta	[iɱˈb̪͡vet̪t̪ä]	'зверху'	Губно-зубний; алофон /v/ після носових[2].
Люксембурзька[3]		Kampf am Ënnergrond	[ˈkʰɑmb͡v ɑm ˈənɐɡʀont]	'підземна битва'	Алофон /pf/ наприкінці слова перед голосною на початку наступного слова. Тільки в запозиченнях з німецької[3].
Нгіті[4]		abvɔ	[āb̪͡vɔ̄]	'колюча лоза'	Рідше [b͡β][5]
Сопвома (Мао)[6]		bvóthà	[b̪͡vótʰà]	'вбити проколом'	Відрізняється від дзвінкого губно-зубного фрикативного [v].
Тсонга	діалект СіНкуна	shilebvu	[ʃileb̪͡vu]	'підборіддя'

Примітки

1. Zhang, (2016), с. 233.
2. Canepari, (1992), с. 71.
3. Gilles та Trouvain, (2013), с. 72—73.
4. Kutsch Lojenga, (1994), с. 31.
5. Kutsch Lojenga, (1994), с. 45.
6. Giridhar, P P. "Mao Naga Grammar." 1994, p. 26. https://archive.org/details/dli.language.2262/page/n9/mode/2up

Джерела

• Zhang, Guangyu (2016). 閩客方言史稿 [History of Min & Hakka Dialects] (вид. 增訂本). Wu-Nan Book Inc. ISBN 9789571187419. 
• Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8 
• Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278 
• Kutsch Lojenga, Constance (1994), Ngiti: a Central-Sudanic language of Zaire, Köln: Rüdiger Köppe Verlag, ISBN 978-3-927620-71-1 

Посилання

• Перелік мов зі звуком [bv] у PHOIBLE

Портал «Мовознавство»