Глухий ретрофлексний африкат

Глухий ретрофлексний африкат
Глухий ретрофлексний африкат
ʈ͡ʂ
t͡ʂ
Номер МФА	105 (136)
Кодування
HTML (десяткове)	ʈ͡ʂ
Юнікод (hex)	U+0288 U+0361 U+0282
X-SAMPA	ts`
Кіршенбаум	ts.
Зображення
Звучання
	noicon джерело · допомога

Глухий ретрофлексний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʈ͡ʂ⟩ (раніше — ⟨tʂ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч.^{[джерело?]} Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/^[1].

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного африката — /t͡ʃ/^[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний африкат записують як /t͡ʃʲ/.

Назва

Глуха ретрофлексна африката
Глухий ретрофлексний африкат
Глухий ретрофлексний зімкнено-щілинний приголосний.

Властивості

Властивості глухого ретрофлексного африката:

Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
адигейська (діал.)	чъыгы	[t͡ʂəɣə]	дерево
астурійська (діал.)^[2]^[3]	ḷḷobu	[ʈ͡ʂoβu]	вовк
білоруська	пачатак	[paʈ͡ʂatak]	початок	Див. білоруська фонетика
китайська (мандарин) ^[4]	中文 / zhōngwén	[ʈ͡ʂʊŋ˥ u̯ən˧˥]	китайська мова	Див. китайська фонетика
кечуа	ch'upa	[ʈ͡ʂupə]	хвіст
носу	ꍈ /zha	[ʈ͡ʂa˧]	трошки
польська ^[5]^[6]	czas	[ˈʈ͡ʂäs̪]	час	Часто записується як /t͡ʃ/. Див. польська фонетика
польська (діал.)^[7]	cena	[ˈʈ͡ʂɛn̪ä]	ціна	поєднання /ʈ͡ʂ/ і/t͡s/ у [t̪͡s̪] в куявських діалектах
сербська	чоколада	[ʈ͡ʂo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠]	шоколад	Див. сербська фонетика
словацька^[8]	čakať	[ˈʈ͡ʂakat]	чекати
українська	чотири	[ʈ͡ʂo̞ˈtɪrɪ]	—	Див. Українська фонетика

Примітки

↑ ^а ^б Wells (2014:98-9)
↑ Normes ortográfiques, Academia de la Llingua Asturiana [Архівовано 23 березня 2013 у Wayback Machine.] Page 14
↑ García Arias (2003:34)
↑ Ladefoged & Wu (1984:?)
↑ Jassem (2003:103)
↑ Hamann (2004:65)
↑ Gwary polskie - Gwara regionu. Gwarypolskie.uw.edu.pl. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
↑ Hanulíková & Hamann (2010:374)

Джерела

García Arias, Xosé Lluis (2003), Gramática Histórica de la Lengua Asturiana, Oviedo: Academia de la Llingua Asturiana, с. 34—36, ISBN 84-8168-341-8
Hamann, Silke (2004), Retroflex fricatives in Slavic languages (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 53—67, doi:10.1017/S0025100304001604, архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015, процитовано 10 березня 2016
Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010), Slovak (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (3): 373—378, doi:10.1017/S0025100310000162, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 10 червня 2022
Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
Ladefoged, Peter; Wu, Zongji (1984), Places of Articulation: An Investigation of Pekingese Fricatives and Affricates, Journal of Phonetics, 11: 267—278
Lunsford, Wayne A. (2001), An overview of linguistic structures in Torwali, a language of Northern Pakistan (PDF), M.A. thesis, University of Texas at Arlington, архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021, процитовано 10 березня 2016
Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.