PROFILBARU.COM

Галісійсько-португальська мова
Галісійсько-португальська мова
	Район поширення галісійсько-португальської (Х ст.)
Поширена в	Галісійське королівство, Астурійське королівство, Леонське королівство, Португальське графство і Португальське королівство
Регіон	Галісія, Португалія
Писемність	Латиниця
Класифікація	Індоєвропейські мови Романські Іберо-романські Західноіберійські; ; ;
Офіційний статус
Офіційна	Португальське королівство (1290—1400)
Коди мови

Галісі́йсько-португа́льська мова (гал. galego(galaico)-portugués, порт. galego(galaico)-português) — романська мова, що побутувала у IX—XV століттях на північному заході Піренейського півострова, на теренах середньовічної Галісії та Португалії. Також — загальна назва романських говорів XII-XIV століть на теренах Галісії та Португалії. Належала до західних іберо-романських мов індоєвропейської групи. Розвинулася на основі народної латини на території північніше річки Дору, в Галісії й Північній Португалії. В ході Реконкісти поширилася на решту португальської території. Мала писемність на основі латинської абетки. З 1290 року — мова судочинства в Португальському королівстві. Відома завдяки ліричній поезії трубадурів місцевої традиції, найяскравіший представник якої — португальський король Дініш. На основі цієї мови розвинулися фальська і єврейсько-португальська мови. У XV столітті розділилася на дві окремі мови — галісійську і португальську. Мертва мова. Інші назви — ста́ро-галісі́йська, або ста́ро-португа́льська мова.

Назви

Архаїчна галісійська (порт. galego arcaico)
Архаїчна португальська (порт. português arcaico)
Галісійсько-португальська (порт. galego-português, galaico-português)
Прото-галісійсько-португальська (порт. proto-galego-português)
Середньовічна галісійська (порт. galego medieval, англ. Medieval Galician)
Середньовічна португальська (порт. português medieval, англ. Medieval Portuguese)
Старогалісійська, давньогалісійська (порт. galego antigo, англ. Old Galician)
Старопортугальська, давньопортугальська (порт. português antigo, англ. Old Portuguese)

Сучасність

Традиційно сучасні галісійська та португальська мови трактуються як окремі мови спільного походження.

Водночас існує концепція галісійсько-португальського реінтеграціонізму, в рамках якої:

входження португальської та галісійської в єдиний мовний простір (діалектний континуум);
використовується орфографія, наближена до португальської та середньовічної галісійсько-португальської.

Див. також

Джерела

Lopes, Graça Videira; Ferreira, Manuel Pedro et al. Sobre as cantigas (порт.). Cantigas Medievais Galego-Portuguesas. Instituto de Estudos Medievais, FCSH/NOVA. Проверено 2 октября 2016.
Rodríguez, José Luís. O problema dos limites entre as literaturas Galega e Portuguesa na época medieval (порт.) // Cuadernos de Estudios Gallegos. — 1994. — Vol. 41, num. 106. — P. 491—502. — ISSN 0210-847X. — DOI:10.3989/ceg.1994.v41.i106.
Вольф Е. М. История португальского языка. — Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. — М.: Высшая школа, 1988.
Нарумов Б. П. Формирование романских литературных языков. Современный галисийский язык. — М.: Наука, 1987.
Нарумов Б. П. Галисийский язык // Языки мира: Романские языки'. — М. : Academia, 2001. — С. 517—535.
Поэзия трубадуров: Антология галисийской литературы. — СПб., 1995..