Кастельйоський субдіалект північноваленсійського (ебрського) діалекту каталанської мови на мапі каталанських країн
Кастельйо́ський субдіале́кт (вла́сне північноваленсі́йський субдіале́кт, субдіале́кт Кастельйо́-де-ла-Пла́на) (кат. valencià castellonenc ) – субдіалект північноваленсійського (ебрського) діалекту каталанської мови , яким говорять на півночі Валенсії в районі міста Кастельйо-де-ла-Плана . Субдіалект, як і весь північноваленсійський діалект, належить до групи західних діалектів каталанської мови.
Особливості кастельйоського (або власне північноваленсійського) субдіалект
Кінцеве -r вимовляється лише у прибережній зоні муніципалітету Алкала-де-Шіберт (кат. Alcalà de Xivert ).
Відсутність вимови -r в кінці інфінітиву перед слабкими займенниками: donà(r)-la, fe(r)-te .
Звук /v/ фіксується лише у кумарках Плана-Алта та Плана-Башя (Валенсія ).
Дифтонг [uj] (cuina, buit ) вимовляється як і в усіх інших валенсійськких говірках - [wi] .
Можлива вимова кінцевого -a дієслів як [a] або [e] .
Означений артикль має таку саму форму, як і в інших говірках валенсійського діалекту: el, els .
Кастельйоський субдіалект має також такі спільні риси з іншим субдіалектом північноваленсійського діалекту — валенсійським перехідним (каталанським туртозьким) (ці риси відрізняють північноваленсійський діалект від літературної каталанської мови ):
Закінчення -o дієслів у першій особі однини теперішнього часу.
Закінчення -às , -és , -ís у дієслівній формі imperfet de subjuntiu .
Літери b та v позначають один середній звук (явище бетацизму).
Загальновживаною формою означеного артиклю чоловічого роду є lo / los .
Збереження -d- між голосними у суфіксах -ada та -ador .
Кінцеве -r не вимовляється.
Закінчення -e 3-ї особи однини у теперішньому часі (кат. ell cante, ell cantave ).
Перехід z та s у [ʒ] та [ʃ] : dotze > [dodʒe] , pots > [pɔtʃ] .
Злиття фонем [s] та [ʃ] : caixó > [kajso] .
Див. також
Західна група
Східна група
Примітки
Літературна мова Східні діалекти Західні діалекти Мертві діалекти Мовні академії Структура мови Історія мови Зв'язки з окситанською Видатні лінгвісти
Окситано-романські Галло-італійські Іберо-романські Західноіберійські :
Галісійсько-португальські мови –
Португальська pt/por (діалекти Португалії: південні та центральні (вкл. Азорські о-ви ▪ діалект м. Лісабон) ▪ північні ▪ барранкеньйо; діалекти Бразилії: північні ▪ південні ▪ діалекти Уругваю; діалекти інших країн: Африка (країни ПАЛОР) ▪ Макао ▪ Східний Тимор) ▪
Галісійська (діалекти: східний ▪ центральний ▪ західний) ▪
Фальська fax ▪ Креольські на основі португальської: корлайська
vkp ▪ малакканська (Індонезія)
mcm ; Іспанська мова –
Іспанська es/spa (вкл. стандартну або нейтральну іспанську; північні діалекти: арагонський ▪ кастильський; південні діалекти: ла-манчський ▪ естремадурський ▪ мурсійський ▪ андалузький ▪ діалект Канарських о-вів; латино-американські варіанти: карибський ▪ південно-американський тихоокеанський ▪ центральноамериканський ▪ аргентинсько-уругвайсько-парагвайський ▪ високогірний латино-американський (вкл. північноамериканський: Мексика ▪ США); варіанти мови на інших континентах: Марокко ▪ Екваторіальна Ґвінея ▪ Філіппіни) ▪
Ладино ;
Леонсько-астурійські :
Астурійська ast (діалекти: західний ▪ центральний ▪ східний ▪ кантабрійський ▪ монтаньєзький) ▪
Леонська ▪
Мірандська mwl ▪
Естремадурська ext ;
Східноіберійські :
Каталанська ca/cat (
східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа ) ▪
Окситанська oc/oci (
східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа )
Галло-романські Мова ойль :
Французька fr/fre/fra (варіанти мови у Франції: стандартна європейська французька ▪ розмовна Півдня Франції ▪ розмовна Ельзасу ▪ розмовна Бретані ▪ розмовна Корсики ▪ розмовна Ліона та Ліоне ▪ розмовна Савойї ▪ розмовна Марселя; Бельгія (Валлонія та Брюссель); Швейцарія; Люксембург; Італія (Вале-д'Аоста); Канада та США: стандартна французька Квебеку ▪ жуаль ▪ Онтаріо ▪ Луїзіана (акадійська)
frc ; Гаїті; Африка та Близький Схід: Магриб ▪ Африка південніше Сахари ▪ Ліван ▪ Індокитай (В'єтнам ▪ Лаос ▪ Камбоджа) ▪ Французька Ґвіана ▪ Нова Каледонія) ▪ Креольські мови на основі французької (мова Гаїті
ht/hat ▪ мова Сан-Мігелю
scf ▪ мова Реюньйону
rcf ▪ креольська мова Луїзіани
lou ▪ каріпуна (Центральна Америка)
kmv ▪ мова Гвіани
gcr ▪ мова Гваделупи
gcf ▪ сеселва (мова Сейшельських о-вів)
crs ▪ мова Сент-Люсії
acf ) ▪
Мова ойль (бургундська ▪ говірка Франш-Конте ▪ лотарінгська ▪ шампанська ▪ говірка Бурбоне ▪ говірка Беррі ▪ говірка Пуату ▪ галло ▪ нормандська ▪ джерсійська говірка ▪
пікардійська pcd ▪
валлонська мова wa/wln ); Франко-провансальська мова:
Арпітанська (франко-провансальська) frp (діалекти: ліонський ▪ діалект Дофіне ▪ савойський ▪ діалект Франш-Конте ▪ діалект Во ▪ діалект Вальдотен ▪ фаетарський ▪ п'ємонтський)
Ретороманські Романшська rm/roh (рейнські діалекти ▪ ладинські діалекти) ▪
Ладинська (Італія)
lld ▪
Фріульська fur (діалекти: центральний ▪ північний ▪ південно-східний ▪ західний)
Піренейсько-мосарабські Піренейська підгрупа:
Арагонська an/arg (діалекти: південний ▪ східний ▪ західний ▪ центральний); †Мозарабська підгрупа: †
Мосарабська mxi Італо-далматинські Східнороманські Румунська (дакорумунська) мова:
Румунська rum/ron (північні діалекти: банатський ▪ марамуреський ▪
молдовський ▪ трансильванський; південні діалекти: мунтенський ▪ олтенський); Інші східнороманські мови:
Аромунська rup (діалекти: москопольський ▪ ґрамустянський ▪ фаршеротські ▪ бітольський ▪ струґський ▪ вардарський) ▪
Меглено-румунська ruq ▪
Істро-румунська ruo Південнороманські Сардинська мова:
Сардинська srd (діалекти: північний лоґудорезький
src ▪ центральний нуорезький ▪ південний кампіданезький
sro ); Інші південнороманські мови:
Сассарська sdc ▪
Корсиканська cos (діалекти олтрамонтано: корсо-галурезький
sdn та сартенський ▪ сассарський
sdc або окрема мова ; перехідний діалект (вкл. м. Аяччо); діалекти сісмонтано: північний ▪ діалект крайньої півночі ▪ капрайський)