Емільяно-романьйольська мова (Емільяно-романьйольський діалект; самоназва. Emiliàn e rumagnòl, emigliàn-rumagnôl) — одна з галло-італійських мов, поширена в основному на півдні північної Італії (область Емілія-Романья). Традиційно відноситься до « італійських діалектів». У Емілії-Романьї цією мовою володіє, за різними даними, від 2 до 3,5 млн осіб. (90 % населення області).
Емільянська зона — чіткі обриси має лише південна межа по природному гребеню Апеннін між емільянськими і тосканськими діалектами.
Західно-емільянський діалект — райони П'яченци і Парми.
Центрально-емільянський діалект — райони Реджо і Модени.
Східно-емільянський діалект — райони Феррари і Болоньї, за винятком східної частини провінції.
Романьйольська зона — кордон між емільянською і романьйольською зонами досить умовний, частина його проходить по р.Сілларо так, що до романьйольського ареалу відноситься схід емільянської провінції Болонья. До діалектів романьйольського типу відносяться і говори півночі області Марке до р.Езіно, що включає провінцію Пезаро-е-Урбіно.
Мантуанські говірки (Mantovano) — перехідні, що поєднують в собі риси емільянського, ломбардського і венетського типів.
Говори Вогера і Павії (Vogherese-Pavese) — на півдні Ломбардії. Змішані — поєднують риси емільянського, п'ємонтського, лігурійського і ломбардського діалектів.
Говори Луніджани (Lunigiano) — Північний захід Тоскани. Можливо, перехідного Емільяно-Лігурійського типу.
Сардинська мова: Сардинськаsrd (діалекти: північний лоґудорезький src ▪ центральний нуорезький ▪ південний кампіданезький sro); Інші південнороманські мови: Сассарськаsdc ▪ Корсиканськаcos (діалекти олтрамонтано: корсо-галурезький sdn та сартенський ▪ сассарський sdc або окрема мова; перехідний діалект (вкл. м. Аяччо); діалекти сісмонтано: північний ▪ діалект крайньої півночі ▪ капрайський)
Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!