Власенко Сергій Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Власенко.
Сергій Володимирович Власенко
Народився7 березня 1967(1967-03-07) (57 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик, юрист, адвокат
Галузьполітик і адвокат
Alma materЛНУ ім. І. Франка
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України і народний депутат України
Партія
Нагороди
Заслужений юрист України Іменна вогнепальна зброя
Сайтvlasenko.org.ua

Народний депутат України Україна
VI скликання
Українська соціал-демократична партія (БЮТ) 3 червня 2008 — 12 грудня 2012
VII скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014[3]
VIII скликання
Фракція ВО «Батьківщина» 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019
IX скликання
Фракція ВО «Батьківщина» 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Сергі́й Володи́мирович Вла́сенко (нар. 7 березня 1967, Львів) — український політик та юрист. Народний депутат України. Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України (з 2014 по 2019 рік). Заступник голови партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»[4], член Вищої Ради юстиції (з 11 квітня 2014 р.[5]).

Біографія

Сергій Власенко народився 7 березня 1967 року у місті Львів.

У 1992 році закінчив юридичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка за спеціальністю «правознавство», в якому навчався з 1987 року.

1984–1985 — діловод юридичного відділу Львівського заводу імені Леніна. По закінченню очного навчання у вузі став начальником юридичної служби АТ «Міжнародна Східно-Європейська Товарно-Фондова біржа». 1992–1999 — перший заступник директора львівського товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ «Континент-Україна-Львів». У 1993-му — юрист львівського спільного підприємств «Бінграіс ЛТД».

1993–1997 — директор львівського спільного підприємства «СЦБ — Україна».

У 1997-му отримав свідоцтво на право здійснення адвокатської діяльності, після чого переїхав до Києва.

1998–2000 — заступник голови — начальник департаменту «Центру розвитку українського законодавства» у столиці.

У 2000 році — адвокат адвокатської компанії «Правіс», потім — начальник інформаційно-аналітичного управління НАК «Нафтогаз України».

У 2000–2006 роках — старший партнер адвокатських компаній «Правіс», «Резніков, Власенко і партнери». Захищав інтереси промислово-фінансового консорціуму «Інвестиційно-металургійний союз» Ріната Ахметова і Віктора Пінчука[6].

2006–2008 роки — партнер юридичної фірми «Магістр і партнери».

У березні 2008 року був призначений заступником голови Державної податкової адміністрації України[7][8].

Політична діяльність

3 червня 2008-го склав присягу народного депутата України, обраний за списком «Блоку Юлії Тимошенко», № 170 в списку. Член фракції «Блок Юлії Тимошенко — Батьківщина».

У парламенті VI скликання входив до складу Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя.

З 12 грудня 2012 року — народний депутат України VII скликання, пройшов за списком ВО «Батьківщина» (№ 20). Член Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя.

6 березня 2013 року вищий адміністративний суд України позбавив Сергія Власенка депутатського мандата у парламенті VII скликання. Суд визнав, що Власенко, будучи народним депутатом, займався адвокатською діяльністю.[9]

Кандидат у народні депутати від «Батьківщини» на парламентських виборах 2019 року, № 9 у списку.[10]

Професійна кар'єра

Протягом своєї адвокатської діяльності Сергій Власенко брав участь в ряді резонансних справ.

Зокрема, у 2004 році він захищав інтереси кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка у справі про масові фальсифікації під час другого туру виборів, у 2005 році брав участь у приватизаційних суперечках навколо «Криворіжсталі» і «Нікопольського заводу феросплавів».

Також захищав авторські права відомого українського виконавця Андрія Данилка (сценічний псевдонім Вєрка Сердючка), відстоював інтереси іноземного підприємства «Інтер-медіа» щодо позову про визнання права власності на частку у статутному фонді українського телеканалу "Студія «1+1».

Відзначений в рейтингу «100 рекомендованих юристів» видавництва «Юридична практика».

У жовтні 2010 року Сергій Власенко відмовився від звання заслуженого юриста України, яке отримав у 2006 році[11], на знак протесту проти скасування Конституційним Судом закону про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 року (так званої політреформи).

Під час кримінального переслідування Юлії Тимошенко виступав її захисником[12].

22 лютого 2014 року Верховна Рада України повернула Власенку мандат народного депутата Верховної Ради України[13].

Критика

7 липня 2016 року у Верховній Раді України сталася бійка між депутатом від фракції «Народний фронт» Сергієм Пашинським і депутатом від фракції «Батьківщина» Сергієм Власенком[14].

У 2016 році Власенко також задекларував, що мати подарувала йому 1,5 мільйона гривень, ставши фігурантом антикорупційного розслідування[15].

11 вересня 2017 року був внесений у базу центру "Миротворець" за незаконний перетин Державного кордону України. Напад на прикордонників під час виконання ними своїх обов'язків з охорони державного кордону України в складі групи осіб. Участь в підготовці незаконного перетину державного кордону України особою без українського громадянства 10 вересня 2017 року[16].

Власенко був одним з фігурантів розслідування Bihus.Info про народних депутатів, які оновили свої автопарки за 2020 рік. Власенко придбав нову Audi A8. Автомобіль після рестайлінгу коштував 4,3 млн грн.[17]

Сім'я

Батько Володимир Олексійович (1940) і мати Любов Іллівна (1939) — пенсіонери.

Перша дружина — Ольга Бура (1977–2004).

В 2006 році Сергій Власенко одружився з Наталією Окунською. Їх шлюб протривав недовго, і восени 2008 року пара розлучилася. В них є спільна донька Поліна.[18] З тих пір триває судова тяганина між колишнім подружжям. В ході судових засідань Наталія Окунська відсудила у Сергія Власенка половину спільно нажитого майна, зокрема — половину будинку та автомобіля.[19]

1 липня 2016 року колишня дружина Наталія Окунська повідомила, що французький суд відмовив депутату Верховної Ради України Сергію Власенку у видачі в Україну його дочки Поліни, яка проживає в Парижі зі своєю матір'ю[20].

Примітки

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 5 квітня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ З'їзд опозиції одноголосно підтримав злиття партій Тимошенко і Яценюка. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
  5. ↑ Відповідно до Указу в.о. Президента № 396/2014 від 11 квітня 2014 року. Див.: В.о. Президента України Олександр Турчинов призначив трьох членів Вищої ради юстиції [Архівовано 3 травня 2014 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Пінчук і Ахметов перемогли у справі «Криворіжсталі»? / УП, 21 квітня 2005. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 21 квітня 2017.
  7. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 521-р «Про призначення Власенка С.В. заступником Голови Державної податкової адміністрації України».
  8. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 741-р «Про звільнення Власенка С.В. з посади заступника Голови Державної податкової адміністрації України».
  9. ↑ СУД ЗАБРАВ У ВЛАСЕНКА МАНДАТ. Архів оригіналу за 9 березня 2013. Процитовано 7 березня 2013.
  10. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  11. ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 694/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
  12. ↑ Газова справа Тимошенко. Українська правда. 16 травня 2011. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 травня 2021.
  13. ↑ Власенко — знову нардеп. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
  14. ↑ У Раді побилися нардепи Пашинський і Власенко. ukranews.com. Українські новини. 7 липня 2016. Архів оригіналу за 10 липня 2016.
  15. ↑ Список Тимошенко: Кого “Батьківщина” веде на вибори. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  16. ↑ Власенко Сергей Владимирович - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (ru-RU) . Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  17. ↑ PEP: Профіль: Власенко Сергій Володимирович, Верховна Рада України, Народний депутат України. PEP.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
  18. ↑ Шок: Власенко й Окунська розлучилися через ревнощі й побої?. Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 29 січня 2013.
  19. ↑ ОКУНСКАЯ ОТСУДИЛА У ВЛАСЕНКО ПОЛДОМА И ПОЛ-ЛЕКСУСА. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 29 січня 2013.
  20. ↑ Французький суд відмовив видати Власенку дочку Окунської. ukranews.com. Українські новини. 1 липня 2016. Архів оригіналу за 2 липня 2016.

Посилання