Береза Юрій Миколайович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Береза (прізвище).
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Береза Юрій.
Береза Юрій Миколайович
 Підполковник
Загальна інформація
Народження8 лютого 1970(1970-02-08) (54 роки)
Саксагань, СРСР
Alma MaterКНУ імені Тараса Шевченка
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська (до 2003)
МВС України (з 2014)
Формування

Полк «Дніпро-1»

Батальйон «Дніпро-1»
Війни / битвиВійна на сході України
Командування
2014 — н.ч Командир Полк поліції «Дніпро-1»
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
CMNS: Береза Юрій Миколайович у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
VIII скликання
Народний фронт 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Ю́рій Микола́йович Бере́за (нар. 8 лютого 1970, Саксагань, Дніпропетровської області, УРСР) — український військовик, підприємець та політик. Під час проросійських виступів в Україні та бойових дій на Донбасі командував полком спеціального призначення «Дніпро-1», сформованого з добровольців та очолював Штаб національного захисту Дніпропетровської області. Народний депутат України VIII скликання. Почесний президент СК «Дніпро-1».

Біографічні відомості

Народився в селі Саксагань, П'ятихатського району Дніпропетровської області, в сім'ї водія; батьки працювали в колгоспі. З 3-го класу влітку допомагав батькам у колгоспі. В дитинстві страждав від хронічної бронхіальної астми, але подолав хворобу.

В 1987 поступив, а в 1991 році закінчив Дніпропетровське вище зенітно-ракетне командне училище протиповітряної оборони за спеціальністю — інженер по експлуатації радіотехнічних засобів. Служив на Камчатці.

З 1992 року — командир взводу; 3 1993 року — командир колійної роти в залізничних військах Збройних сил України. В 1997 році отримав звання майора.

З 1997 року — заступник командира військової частини в місті Харків. Пізніше — заступник начальника штабу, помічник начальника штабу.

В 2003 році залишив службу в Збройних силах України за власним бажанням в званні майора. Після цього займався сімейним бізнесом — фермерським господарством та різною комерційною діяльністю: спочатку працював виконавчим директором ТОВ «Нерудбудпро» в місті П'ятихатки, П'ятихатськомурайоні Дніпропетровської області, потім головним інженером ТОВ «Метро» в місті Дніпропетровськ, 2005 рік працював заступником директора ТОВ «Січ» в місті Дніпропетровськ.

В 2014 році, після Революції гідності, він бере участь у бойових діях на Донбасі у складі поліцейського спецбатальйону «Дніпро-1», де заслужив неоднозначну оцінку своїх дій. Влітку, він попав у Іловайський котел де, з слів його підопічних, він збігає з поля бою разом з Русланом Хомчаком. Більш детальний опис його дій дав кореспондент Ростислав Шапошніков з «Дорожного контролю», виклавши свій документальний фільм. У генеральній прокуратурі України він від своїх свідчень відмовився. Тим не більш, виконавчої справи проти нього порушено не було.

Громадська та політична діяльність

Під час Помаранчевої революції розпочав політичну діяльність, заснувавши протестне наметове містечко в місті Дніпропетровську; був комендантом Майдану в Дніпропетровську. Деякий час був Головою Дніпропетровської обласної організації (ДОО) Конгресу Українських Націоналістів, співпрацював з великою кількістю громадських об'єднань.[1]

Під час Революції Гідності брав участь у протестах під Дніпропетровською облдержадміністрацією. Після захоплення будинку облдержадміністрації став спочатку комендантом, а потім — керівником Штабу національного захисту у Дніпропетровській області. Виступив одним із ініціаторів створення полку Національного захисту у Дніпропетровській області, став його командиром [2].

На базі Полку національного захисту Дніпропетровської області при підтримці голови обласної адміністрації Ігоря Коломойського та Голови МВС Арсена Авакова в квітні 2014 року сформував добровольчий підрозділ патрульної служби міліції особливого призначення (БПСМОП) — батальйон «Дніпро-1»[3]. У вересні на базі батальйону «Дніпро-1» було створено полк[4].

На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обраний народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (№ 10 у списку) від Народного фронту[5].

Фракція  – заступник  голови депутатської фракції Політичної партії «НАРОДНИЙ ФРОНТ».

Посада  – голова підкомітету з питань воєнної безпеки та оборони Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Юрій Береза був серед депутатів, що не підтримали законопроєкт про обов'язкове володіння державною мовою посадовими особами[6], не брав участі у прийнятті Закону про особливий порядок самоврядування на Донбасі[7], але підтримав проєкт змін до Конституції щодо «децентралізації влади», що передбачає цей особливий порядок[8]

У червні 2018 разом з іншими депутатами оголосив бойкот телеканалу NewsOne через висловлювання його власника Євгена Мураєва про ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.[9]

Член Військової Ради політичної партії «Народний Фронт».

Нагороди

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (29 вересня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[10].
  • Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016) — за значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу.[11]

Сімейний стан

Одружився під час навчання в училищі, виховав двох дітей.

Примітки

  1. ↑ Выпускники ДВЗРКУ. Архів оригіналу за 14 вересня 2014. Процитовано 14 вересня 2014.
  2. ↑ КОМАНДИР БАТАЛЬЙОНУ «ДНІПРО — 1» ЮРІЙ БЕРЕЗА: «ВСІ, ХТО ПРОТИ УКРАЇНИ, — БУДУТЬ ВИЛІТАТИ У ВІКНА». Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  3. ↑ Про батальйон Дніпро-1. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  4. ↑ Батальйон «Дніпро» розрісся до полку. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014.
  5. ↑ Позачергові вибори народних депутатів україни 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.
  6. ↑ Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо обов'язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади) (№ 1201) — за основу. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
  7. ↑ Поіменне голосування про проект Постанови про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування (№ 2374) — за основу та в цілому. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
  8. ↑ Поіменне голосування про проект Постанови про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади (№ 2217а/П1) — в цілому. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
  9. ↑ У Раді заговорили про бойкот NewsOne через слова Мураєва про Сенцова. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
  10. ↑ Указ Президента України № 747/2014 від 29 вересня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 1 жовтня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.
  11. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України – ювілейною медаллю "25 років незалежності України"»

Посилання