Ісаєнко Дмитро Валерійович

Ісаєнко Дмитро Валерійович
Народився	30 серпня 1967(1967-08-30) (57 років) Речиця, Гомельська область, Білоруська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	політик
Науковий ступінь	кандидат наук з державного управління
Посада	народний депутат України
Партія	Опозиційна платформа — За життя
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
9-го скликання
ОПЗЖ	29 серпня 2019	—
Картка на сайті Верховної Ради України

Дмитро Валерійович Ісаєнко (нар. 30 серпня 1967(19670830), м. Речиця, Гомельська область, Білоруська РСР) — український проросійський політик. Народний депутат IX скл. від забороненої партії ОПЗЖ.

У 2007—2015 роках працював заступником Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. З 2015 року — віце-президент Конфедерації будівельників України.

Причетний до крупного розкрадання майна ЗСУ.^[1]

Життєпис

Освіта

Закінчив Ленінградське вище військове інженерне будівельне училище (1989) і отримав спеціальність інженер-теплоенергетик.

Кандидат наук з державного управління.

20 червня 2019 року отримав диплом доктора наук в Київському національному університеті будівництва і архітектури, захистив дисертацію за спеціальністю Управління проектами і програмами.

Диплом Ісаєнка

Професійна діяльність

• 1984–2005 рр. — служба в Збройних силах України.
• 1984–1989 рр. — курсант Ленінградського вищого військового інженерного будівельного училища, Ленінград.
• 1989–1990 рр. — помічник начальника монтажної групи 241 управління спеціалізованих монтажних робіт, Балаклава.
• 1990–1993 рр. — старший помічник начальника монтажної групи 241 управління спеціалізованих монтажних робіт, м. Балаклава.
• 1993–1996 рр. — начальник монтажної групи 241 управління спеціалізованих монтажних робіт, м. Балаклава.
• 1996–1999 рр. — начальник будівельно-монтажної дільниці 22 управління начальника робіт, м. Балаклава.
• 1999–2002 рр. — заступник начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, Київ.
• 2002–2006 рр. — начальник Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, м. Київ.
• 2006–2007 рр. — директор Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України, м. Київ.
• 2007–2015 рр. — заступник Міністра регіонального розвитку і будівництва України, м. Київ. Курував будівництво оборонних споруд у Донецькій та Луганській областях.
• 14 січня 2015^[2] — був звільнений з посади заступника міністра за незаконне отримання статусу учасника АТО.^[3]
• з 2015 — віце-президент Конфедерації будівельників України.

Політична діяльність

З 29 серпня 2019 — народний депутат України ІХ скликання. Секретар Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування^[4].

Після заборони ОПЗЖ у 2022 році перейшов до новоствореної групи "Відновлення України"^[5].

Статки

2013 року Ісаєнко задекларував 20 млн грн невідомого походження.^[6]

2019 року задекларував готівки на 151,34 млн грн: 17 млн грн та $5 млн.^[7] Вага готівки у стогривневих банкнотах склала 1,5 тонни.

Розслідування

10 березня 2023 року НАБУ та САП повідомили Ісаєнку, екс-заступнику керівника ВРУ Едуарду Багдасаряну та іншим особам про підозру у спробі заволодіння земельною ділянкою площею 8 га у Києві (ст. 135 ст. 278 КК)^{[8][9][10][11]}.

Нагороди, почесні звання

• Відзнака Президента України «За бездоганну службу» III ступеня, 1998;
• ювілейна медаль «10 років ЗС України», 2001;
• почесне звання «Заслужений будівельник України», 2009^[12];
• нагрудний знак Мінрегіонбуду «Почесний працівник будівництва та архітектури» ІІ ступеня, 2010;
• Почесна грамота Київського міського голови, 2010, нагрудний знак Мінрегіону «Знак пошани», 2013.

Примітки

1. Розкрадання в ЗСУ у 2004-2017рр. – звіт слідчої комісії ч.2. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 26 травня 2020.
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 2-р «Про звільнення Ісаєнка Д.В. з посади заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України».
3. Welle (www.dw.com), Deutsche. Бійці невидимого фронту, або Що таке "військовий туризм" | DW | 10.03.2017. DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 26 травня 2020.
4. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
5. Ісаєнко Дмитро Валерійович - Переходи по фракціях. Верховна Рада України.
6. Звільнений Ісаєнко позаторік задекларував понад 20 мільйонів доходу. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 26 травня 2020.
7. ТОП-20 депутатів з найбільшою кількістю готівки [Архівовано 7 вересня 2021 у Wayback Machine.], Громадське, 17 червня 2020
8. Депутату від ОПЗЖ Ісаєнку повідомили про підозру у спробі заволодіння земельною ділянкою у Києві. nv.ua (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
9. Нардепа Ісаєнка та екскерівника управління справами апарату ВР підозрюють у спробі незаконного заволодіння землею. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
10. НАБУ і САП викрили нардепа на спробі заволодіти землею в Києві.
11. Спроба заволодіти 8 га землі в Києві. Нардеп та спільники отримали підозру. РБК-Украина (укр.). Процитовано 28 березня 2023.
12. Указ Президента України від 23 червня 2009 року № 475/2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»

Посилання

• Офіційний сайт Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
• Забудовники [Архівовано 22 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Фото/Відео сервіс

Біографії   Україна   Київ   Політологія