Білоруський автомобільний завод

Білоруський автомобільний завод

Логотип
Тип	Відкрите акціонерне товариство
Правова форма	open joint-stock company^d
Галузь	Автомобільна промисловість
Засновано	1948
Штаб-квартира	Білорусь, Жодино
Територія діяльності	International
Очільник(и)	Piotr Parchomčyk^d[1]
Продукція	Самоскиди, тягачі
Виторг	▼1 018 467 000 Br (2020)[2]
Чистий прибуток	▲ US$ 165 млн, (2011)
Активи	▲1 077 576 000 € (2018)[3]
Власний капітал	▲478 646 000 € (2018)[3]
Співробітники	▼10 614 осіб (2020)[2]
Дочірні компанії	MaAZ^d[4] і Kuzlitmash^d[5]
belaz.by
Білоруський автомобільний завод у Вікісховищі

БелАЗ (біл. Беларускі аўтамабільны завод, укр. Білоруський автомобільний завод) — білоруський автомобільний завод. Понад 40 років виготовляє вантажні машини зокрема для гірничорудної промисловості. Самоскиди призначені в основному для кар'єрних робіт, вивозу скальних порід, руди, вапняка, піску, гравію.

Випускає кар'єрні самоскиди вантажопідйомністю 30-360 т, шарнірно-з'єднані самоскиди підвищеної прохідності, фронтальні навантажувачі, колісні бульдозери, великоваговози і шлаковози для металургійних підприємств, шахтні вагони, механізовані кріплення для підземних робіт, аеродромні тягачі, поливозрошувальні машини, інше важке транспортне обладнання.

З маркою «БелАЗ» в гірничій промисловості України працює 24 % великовантажних автомобілів, РФ — 56 %, в Казахстані — 11 %. Всі кар'єрні самоскиди виконані з колісною формулою 4х2, з передніми керованими і задніми ведучими колесами, з підвіскою на пневмогідравлічних циліндрах. Автосамоскиди вантажопідйомністю до 55 т виготовляються з гідромеханічною трансмісією, а 80 т і більше — з електромеханічною.

Історія

Будівництво поблизу м. Жодіно під Мінськом заводу торф'яного машинобудування почалося в 1947 р. У 1958 в Жодіно передали з Мінського автозаводу виробництво 25-тонних самоскидів МАЗ-525^[6]. Згодом, підприємство було перейменоване в Білоруський автомобільний завод. Перша самостійно розроблена ним модель — 27-тонний БелАЗ-540 — з'явилася в 1961. До 1986 завод міг випускати до 6000 од. такої техніки на рік, що становило половину їх світового виробництва. До складу ВАТ «БелАЗ» включені такі підприємства як ВАТ «Кузлитмаш», СЗАТ «Могилівський вагонобудівний завод», РУП «Стародорожський механічний завод». За більш ніж півстолітню історію підприємства тут випущено понад 130 тис. од. кар'єрної техніки — це набагато більше його основного конкурента — компанії Caterpillar. БелАЗи — найбільші автомобілі на просторі колишнього Радянського Союзу — працюють майже в 50 країнах світу^[7]. Продукція заводу неодноразово нагороджувалася призами за якість на різних міжнародних виставках.

• У вересні 1965 розпочався серійний випуск 27-тонного самоскиду БелАЗ-540.
• 40-тонний БелАЗ-548.
• 45-тонний автопоїзд БелАЗ-540В.
• 65-тонний автопоїзд БелАЗ-548В (випробовувався на Токтогульській ГЕС; двигун 520 к.с.)^[6].

В серпні 2020 частина працівників заводу долучилася до національного страйку з вимогою відставки керівника Білорусі Олександра Лукашенка^[8].

Сучасність

25.09.2013 Білоруський автомобільний завод представив найбільший у світі самоскид «БелАЗ-75710». Вантажопідйомність транспортного засобу становить 450 т. «Ми готуємо документи для представлення самоскида вантажопідйомністю 450 тонн до Книги рекордів Гіннесса», — повідомив головний конструктор по кар'єрній техніці «БелАЗу» Леонід Трухнов, передало Білоруське телеграфне агентство^[9].

Загальна маса нового великовантажовика 810 т, максимальна швидкість — 64 км/год. Автомобіль пересувається завдяки двом дизельним двигунам. Найскладнішим виявилося підібрати шини. Вони повинні були витримувати загальну навантаження у 810 т. Зі спецзамовленням впорався «Бріджстоун».

На кар'єрах працюють автосамоскиди БелАЗ до 220 т.

• 
  БелАЗ 75570
• 
  БелАЗ 7547
• 
  БелАЗ 78221
• 
  БелАЗ 74212

Міжнародні санкції

21 червня 2021 року автомобільний завод був внесений до «чорного списку ЄС^[be-tarask]» як «джерело значущих доходів для режиму Лукашенка» і відповідальний за репресії проти громадянського суспільства^[10][11]. У своєму рішенні Європейська рада позначила, що відкрите акціонерне товариство надало свої приміщення та обладнання для проведення політичної акції в підтримку режиму, а співробітників, які брали участь у страйках і мирних акціях протесту, лякало і загрожувало їм звільненнями, наприклад, група людей була закрита в приміщенні, щоб не допустити її приєднання до інших учасників акції, в той час як керівництво компанії представило ЗМІ страйк як виробничі збори^[10]. Також завод в свої санкційні списки включили Канада^[12][13] та Швейцарія^[14][15].

У березні 2023 року США включили до списку санкційного списку «БелАЗ» та його директора Сергія Никифоровича^[16]. У травні того ж року санкції проти ВАТ «БЕЛАЗ» запровадила Україна^[17].

Реакція на санкції

У відповідь на санкції співпрацю з ВАТ «БелАЗ» припинили «Rolls-Royce plc», «Becker Group» і її дистриб'ютор «Geramatic OY», «Danfoss^[pl]», «Liebherr», «Yokohama Rubber Company»^[18][19].

Згідно з спільним журналістським розслідуванням OCCRP, Білоруського розслідувальницького центру та Siena, після потрапляння «БелАЗу» у чорний список ЄС експорт його продукції в Чилі здійснювався через білоруську логістичну фірму, контрольовану громадянами Литви^[20].

Див. також

• МоАЗ-6401-9585

Примітки

1. https://belorusbelaz.blogspot.com/2012/04/blog-post_25.html
2. http://epfr.gov.by/file/82885/content
3. https://belaz.by/upload/userfiles/BELAZ_2018_IFRS_Audit_RUS_issued.pdf
4. https://www.moaz.by/o-predpriyatii/istoriya/29-about/153-history
5. http://kuzlitmash.by/about-2/istorija-zavoda/
6. Стаття «Новые горизонты» И.Сидорович, с.-4. Журнал «За рулём» № 5, травень 1966 року. Тираж 1 300 000 екз.
7. Відео «100 доріг» (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано 23 березня 2014. [Архівовано 2011-05-17 у Wayback Machine.]
8. Сотні працівників найбільшого в Білорусі підприємства БелАЗ вийшли на страйк (відео). [1] (укр.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 13 серпня 2020.
9. БелАЗ виготовив найбільший у світі самоскид вантажопідйомністю 450 т. Білоруське телеграфне агентство (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 23 березня 2014.
10. COUNCIL IMPLEMENTING REGULATION (EU) 2021/997 [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] - Офіційний вісник Європейського Союзу, 21.06.2021
11. RFE/RL (25 червня 2021). In Photos: What EU Sanctions Against Belarus Look Like (англ.). Радіо Свобода. Архів оригіналу за 8 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
12. Consolidated Canadian Autonomous Sanctions List (англ.). Міністерство міжнародних справ Канади^[en]. 19 жовтня 2015. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
13. Entire Economic Spheres Can Be Paralised in Belarus (англ.). Хартія 97. 12 серпня 2021. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
14. Shields, Michael (7 липня 2021). Liffey, Kevin (ред.). Swiss widen sanctions list against Belarus (англ.). Reuters. Архів оригіналу за 7 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
15. Sanctions program: Belarus: Verordnung vom 11. August 2021 über Massnahmen gegenüber Belarus (SR 946.231.116.9), Anhang 7 und 8 (PDF) (англ.). Державний секретаріат з економіки^[de]. 11 серпня 2021. Архів (PDF) оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
16. Перун, Віра (24 березня 2023). США ввели нові санкції проти Білорусі: під прицілом - ЦВК, автозаводи і літак Лукашенка. Лівий берег.
17. Відкрите акціонерне товариство «БЕЛАЗ» — керівна компанія холдингу «БЕЛАЗ-ХОЛДИНГ». Національне агентство з питань запобігання корупції. Архів оригіналу за 3 червня 2023. Процитовано 3 червня 2023. [Архівовано 2023-06-03 у Wayback Machine.]
18. Rolls Royce Ends Cooperation With BelAZ [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] - Хартія 97, 30 June 2021
19. Four groups of major foreign companies cease cooperation with BelAZ and BMZ (англ.). Белсат. 26 червня 2021. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 14 серпня 2021.
20. Черняускас, Шарунас; Ярошевич, Алесь; Кранцевичюте, Мигле (25 листопада 2021). Бывший тюремщик из Литвы пошел на сделку в миллион долларов с находящимся под санкциями белорусским БелАЗом. OCCRP (рос.).

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.