Borys Oliynyk (en ukrainien : Борис Ілліч Олійник), né le à Zatchepylivka dans l'oblast de Poltava (République socialiste soviétique d'Ukraine) et mort le à Kiev (Ukraine)[1]) est un poète, traducteur et homme d’État ukrainien.
Il est également membre à part entière de l'Académie nationale des sciences d'Ukraine, président de la Fondation ukrainienne de culture, membre honoraire de l'Académie ukrainienne des arts.
Biographie
Distinctions
En couverture de Culture et Vie en 2017.
Recueils de poèmes
- 1959 — «За Північним Дінцем»
- 1962 — «Б'ють у крицю ковалі»
- 1962 — «Двадцятий вал»
- 1964 — «Вибір»
- 1965 — «Гонг»
- 1965 — «Поезії»
- 1968 — «Коло»
- 1970 — «Відлуння»
- 1972 — «На лінії тиші»
- 1973 — «Рух»
- 1973— «Стою на землі»
- 1974 — «Ми знаємо для чого жить»
- 1975 — «Гора»
- 1976 — «Істина»
- 1976— «Кредо»
- 1978 — «Заклинання вогню»
- 1979 — «Сива ластівка»
- 1981 — «У дзеркалі слова»
- 1981— «Доля»
- 1982 — «Дума про місто», «Крило»
- 1983 — «Планета поезія»
- 1983— «Поеми»
- 1984 — «Міра»
- 1986 — «Поезії»
- 1987 — «Трубить Трубіж»
- 1989 — «Поворотний круг»
- 1990 — «Криниці моралі та духовна посуха»
- 1993 — «Відступник, або Два роки в Кремлі»
- 1995 — «Шлях»
- 1995— «Сатанізація сербів, кому вона потрібна?»
- 1999 — «Біла мелодія»
- 1999— «Жорстока правда»
- 1999— «Хто наступний?»
- 2000 — «Таємна вечеря»
- 2001 — «Знак»
Notes et références
Liens externes
Sur les autres projets Wikimedia :
