* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 20 серпня 2024.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 20 серпня 2024.
Рікардо Родрігес (нім. Ricardo Rodríguez, 25 серпня 1992(19920825), Цюрих) — швейцарський футболіст іспансько-чилійського походження, лівий захисник іспанського клубу «Реал Бетіс» та збірної Швейцарії.
Вихованець школи «Цюриха», в клубі з 2002 року. Дебютував на позиції захисника у складі основної команди 21 березня 2010 року в матчі проти «Беллінцони», вийшовши на заміну на 32-й хвилині замість Ханну Тіхінена. У сезоні 2010/2011 завоював титул віце-чемпіона країни.
13 січня 2012 року Рікардо підписав 4-річний контракт з німецьким «Вольфсбургом». 21 січня 2012 року він дебютував у матчі проти «Кельна» (перемога 1:0). Протягом наступних п'яти з половиною років провів 184 матчів за «вовків» в усіх змаганнях, включаючи 149 ігор Бундесліги.
У травні 2017 року підписав чотирічний контракт з італійським «Міланом», якому трансфер гравця обійшовся у 15 мільйонів євро. У своєму дебютному сезоні в Італії був стабільним гравцем основного складу, провів 47 матчів за міланську команду в усіх змаганнях. Наступного сезону також був основним лівим захисником «россонері», але згодом почав програвати конкуренцію.
Провівши протягом першої половини сезону 2019/20 лише п'ять матчів у Серії A, 30 січня 2020 року був відданий в оренду до нідерландського ПСВ, в якому протягом другої половини сезону зіграв лише одним матчем більше.
19 серпня 2020 року уклав чотирирічний контракт з «Торіно». За чотири роки в клубі він провів 129 матчів у всіх турнірах і забив один гол. Родрігес покинув клуб 1 липня 2024 року, коли закінчився термін його контракту[2].
6 серпня 2024 року клуб Ла Ліги «Реал Бетіс» оголосив про підписання контракту з Родрігесом до 30 червня 2026 року[3].
У збірній до 17 років брав участь у чемпіонаті світу 2009 року в Нігерії, де став чемпіоном світу.
3 липня 2012 року був включений до складу олімпійської збірної Швейцарії на Олімпіаду 2012 в Лондоні.
Раніше, 7 жовтня 2011 року, дебютував й у національній збірній у матчі проти Уельсу, але дебют виявився невдалим: швейцарці програли 0:2.
2014 року був включений до заявки збірної на тогорічний чемпіонат світу у Бразилії. На турнірі взяв участь в усіх чотирьох матчах своєї збірної, яка вибула з боротьби на стадії 1/8 фіналу.
На Євро-2016 швейцарці знову дійшли до первого раунду плей-оф (1/8 фіналу), а Родрігес також був гравцем стартового складу в усіх іграх команди на турнірі.
2018 року був включений до заявки збірної для участі у своїй другій світовій першості — тогорічному чемпіонаті світу в Росії, який провів як основний гравець на лівому фланзі захисту, взявши участь у всіх чотирьох іграх швейцарців на турнірі.
У травні 2019 року він зіграв у фіналі чотирьох Ліги націй УЄФА 2019 року. У півфіналі він реалізував пенальті у ворота Португалії, але це не допомогло його команді, оскільки Швейцарія програла з рахунком 1:3. Через чотири дні Родрігес відіграв 87 хвилин у матчі за третє місце, де швейцарці зіграли внічию 0:0 з Англією та програли 5:6 у серії пенальті, залишившись без медалей.
У червні 2021 року Родрігес був включений до складу збірної Швейцарії на перенесений Євро-2020, де він виходив у стартовому складі у всіх п’яти матчах, а швейцарці дійшли до чвертьфіналу, де поступилися Іспанії.
27 вересня 2022 року зіграв свій 100-й матч за збірну Швейцарії, вийшовши у стартовому складі матчу Ліги націй УЄФА 2022/23 проти збірної Чехії (2:1).
На чемпіонаті світу 2022 року в Катарі Родрігес зіграв у всіх чотирьох матчах команди, дійшовши до 1/8 фіналу, де швейцарці програли Португалії з рахунком 6:1.
15 червня 2024 року Родрігес зіграв у стартовому матчі Швейцарії на Євро-2024 проти Угорщини (3:1), провівши свій 22 матчі на великому міжнародному турнірі, чим встановив новий рекорд для збірної Швейцарії[4].
Станом на 13 жовтня 2020 року
«Цюрих»
«Вольфсбург»
У Рікардо Родрігеса є брати, які так само є футболістами. Старший Роберто та молодший Франсіско, який як і Рікардо, був гравцем «Вольфсбурга».
2 Бельєрін · 3 Льоренте · 4 Джонні · 5 Бартра · 6 Натан · 8 Роке · 9 Авіла · 10 Еззальзулі · 11 Бакамбу · 12 Родрігес · 13 Адріан (в) · 14 Вілліан · 15 Перро · 16 Альтіміра · 17 Антоні · 18 Форнальс · 20 Ло Сельсо · 21 Рока · 22 Іско · 23 Сабалі · 24 Руїбаль (к) · 25 Вієйтес (в) · 32 Менді · Тренер: Мануель Пеллегріні
Портал «Біографії» Портал «Футбол»