* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 30 червня 2024.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 30 червня 2024.
Ремо Фройлер (нім. Remo Freuler, нар. 15 квітня 1992, Енненда) — швейцарський футболіст, півзахисник італійської «Болоньї» і національної збірної Швейцарії.
Народився 15 квітня 1992 року в місті Енненда. Вихованець юнацької команди «Гінвіля», з якої перейшов в академію «Вінтертура» у 2005 році. У 2010 році Фройлер дебютував за першу команду «Вінтертура» у віці 18 років, вийшовши на заміну у двох матчах другого швейцарського дивізіону наприкінці сезону 2009/10.
Влітку 2010 року перейшов у «Грассгоппер», де провів більшу частину сезону граючи за дублюючу команду. Тим не менш того сезону з клубом він дебютував у Суперлізі, проте основним гравцем так і не став, через що у лютому 2012 року повернувся у рідний «Вінтертур»[2], де провів наступні два роки у другому дивізіоні країни, будучи одним з основних гравців клубу.
Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу «Люцерна», до складу якого приєднався у лютому 2014 року[3]. Відіграв за люцернську команду наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Люцерна», був основним гравцем команди і зіграв у загальній складності 63 гри у Суперлізі, забив дев'ять голів.
19 січня 2016 року перейшов в італійську «Аталанту»[4], підписавши контракт до кінця червня 2019 року. Дебютував за новий клуб 7 лютого 2016 року в домашньому матчі проти «Емполі» (0:0) в Серії А. Швидко став ключовим гравцем півзахисту бергамасків і захищав їх кольори протягом шести з половиною сезонів, узявши за цей час участь у понад 200 матчах найвищого італійського дивізіону.
14 серпня 2022 року приєднався до англійського «Ноттінгем Форест», команда якого уперше з кінця 1990-х повернулася до Прем'єр-ліги. Протягом сезону 2022/23 мав регулярну ігрову практику у новій команді, взявши участь у 28 іграх першості Англії.
1 вересня 2023 року перейшов до італійської «Болоньї» в рамках угоди, за якою у зворотньому напрямі попрямував аргентинець Ніколас Домінгес.
2010 року дебютував у складі юнацької збірної Швейцарії, взяв участь в 11 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 2 забитими голами.
Протягом 2011—2014 років залучався до складу молодіжної збірної Швейцарії. На молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, забив 2 голи.
7 листопада 2016 року вперше був викликаний до національної збірної, але він провів весь матч з Фарерськими островами на лавці[5]. Лише 25 березня 2017 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Швейцарії у грі відбору на чемпіонат світу 2018 проти збірної Латвії (1:0)[6].
2018 року був включений до заявки збірної Швейцарії для участі у тогорічному чемпіонаті світу в Росії. Згодом був основним гравцем швейцарців на Євро-2020 та ЧС-2022.
Станом на 1 вересня 2023 року
1 Скорупський (в) · 2 Гольм · 5 Ерлич · 6 Моро · 7 Орсоліні · 8 Фройлер · 9 Кастро · 11 Ндоє · 14 Калабрія · 15 Казале · 17 Ель-Аззузі · 18 Побега · 19 Фергюсон (к) · 20 Ебішер · 21 Одгор · 22 Лікоянніс · 23 Баньйоліні (в) · 24 Даллінга · 26 Лукумі · 28 Камб'ягі · 29 Де Сільвестрі · 30 Домінгес · 31 Беукема · 33 Міранда · 34 Равалья (в) · 39 Педрола · 80 Фаббіан · Тренер: Вінченцо Італьяно
Портал «Біографії» Портал «Футбол»