На сучасній Батиєвій горі було знайдено могильники Зарубинецької культури (II—IV ст. н. е.), в пізніший час тут, ймовірно, існувало поселення, однак жодних досліджень не проводилося, розташування поселення невідоме.[1]
Вперше назва зафіксована на картосхемах Києва за 1861 і 1874 роки як Батіеві могили (від кургана могильника Баті — походження назви не встановлено, до хана Батия, як досі вважалося, відношення не має). До кінця XIX ст. місцевість належала Софійському митрополичому дому і використовувалася як вигін для худоби.[2]
Селище Батиєва гора виникло на межі XIX—XX століття як поселення робітників-залізничників. У 1909 році поселення було включено до складу Києва. У 1911 році в селищі було 10 вулиць і 1 провулок. До наших днів збереглося історичне планування та значна частина первісної одноповерхової садибної забудови. Тоді ж сформувалася мережа вулиць, що збереглася донині — близько 15 вулиць і провулків.[3]
До 1950-х років вулиці мали назву вулиць-ліній (1-ша лінія, 2-га лінія і т. д.), сучасні назви — з 1950-х років.
У 1916 році в пристосованому приміщенні місцевої школи було відкрито церкву Св. Трійці (закрита 1931 року). Нині неподалік від цього місця збудовано нову церкву Св. Трійці.