Черепанова гора

Черепанова гора
Київ
Загальна інформація
50°25′52″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. / 50.43111° пн. ш. 30.52722° сх. д. / 50.43111; 30.52722
Країна  Україна
Район Печерський
Адмінодиниця Київ
Головні вулиці Еспланадна, Госпітальна, Євгена Коновальця, Василя Тютюнника
Транспорт
Метрополітен  «Олімпійська»
 «Палац спорту»
 «Печерська»
Карта
Черепанова гора. Карта розташування: Київ
Черепанова гора
Черепанова гора
Черепанова гора (Київ)
CMNS: Черепанова гора у Вікісховищі

Черепа́нова гора́ — історична місцевість Києва, підвищення між вулицями Еспланадною, Василя Тютюнника, Госпітальною і Євгена Коновальця. Найвища точка — 186,9 м.

Історія

З 1775 року на вершині Черепанової гори під прикриттям ретраншементу другої половини XVII—XVIII ст. розміщувалися дерев'яні госпітальні бараки[1].

Назва «Черепанова гора» виникла після 1815 року, коли київським цивільним губернатором був Павло Сидорович Черепанов (тут розташовувалася його садиба). Згодом на горі заклали Олексіївський сад.

Протягом 1836—1851 рр. на вершині Черепанової гори звели Госпітальне укріплення — самостійний оборонний комплекс Київської фортеці полігонального типу[1]. Укріплення отримало назву від госпітальних бараків, які містилися на Черепановій горі з кінця XVIII — початку XIX ст.[2]

У 1913 році поблизу було влаштовано Всеросійську промислово-сільськогосподарську виставку, для якої найкращі архітектори Києва звели високохудожні дерев'яні та муровані павільйони.

У 1920-х роках тут містився «Червоний стадіон». 1937 року почалося будівництво нового стадіону (тепер — НСК «Олімпійський»). На Черепановій горі розташовані Національний університет фізичного виховання і спорту України, готелі «Русь», «Президент-готель Київський», неподалік — Палац спорту.

Станом на 2012 рік на території Госпітального укріплення на вершині Черепанової гори розташовані: міська забудова, Головний військовий клінічний госпіталь, Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця»[1].

Примітки

  1. ↑ а б в Паспорт пам'ятки містобудування, архітектури національного значення «Вали і рови Госпітального укріплення Київської фортеці» / Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень. — К., 2012.
  2. ↑ Осадчий Р. М., Черновол С. Є. Методика дослідження та інвентаризація земляних укріплень Київської фортеці // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень / Випуск 6 — Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2011. — С. 463. — ISBN 978-611-533-002-7

Джерела


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.