Інцидент у Керченській протоці

Інцидент у Керченській протоці
Блокада Азовського моря та Російсько-українська війна
Буксир «Яни Капу» атакований російським сторожовим кораблем «Дон» Буксир «Яни Капу» атакований російським сторожовим кораблем «Дон»
Дата: 25 листопада 2018 Місце: Керченська протока Результат: Після тарану українського буксиру і обстрілу катерів, три українських судна з екіпажем захоплені росіянами Екстрено скликана РНБО для обговорення введення воєнного стану. 26 листопада 2018 року в Україні ухвалено запровадити воєнний стан.
Сторони
Україна	Росія
Командувачі
ст.л-т Богдан Небилиця л-т Роман Мокряк старш. Олег Мельничук	в/адм Геннадій Медведєв к-н II Олексій Шатохін к-н II Олексій Саляєв к-н III Андрій Шипіцин
Військові формування
ВМС України	ЧФ РФ Прикордонна служба ФСБ Росії
Військові сили
Артилерійський катер «Бердянськ» Артилерійський катер «Нікополь» Рейдовий буксир «Яни Капу»	ПСКР типу «Соболь» ПСКР «Дон»^[en] ПСКР «Ізумруд» Катер типу «Мангуст» МПК «Суздалєц»^[ru](Корвети проекту 1124) Танкер «NEYMA» (ІМО 8895528, MMSI 273347000, прапор РФ) — затриманий Україною 2 гелікоптери Ка-52 2 літаки Су-25 1 літак Су-30
Втрати
23-24 полонених (із них 6 поранених) «Яни Капу» — пошкоджено й захоплено «Бердянськ» — пошкоджено й захоплено «Нікополь» — захоплено	ПСКР «Дон»^[en] — пошкоджено ПСКР «Ізумруд» — пошкоджено Танкер «NEYMA» — затримано вже після інциденту

Інцидент у Керченській протоці відбувся 25 листопада 2018 року, коли кораблі ВМС України здійснювали перехід з Чорного до Азовського моря. В районі Керченської протоки їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під побудованим окупаційною владою керченським мостом. Українські кораблі зазнали нападу з боку сил ВМФ Росії та Берегової охорони РФ — було протаранено буксир «Яни Капу», а поза 12-мильною зоною українські артилерійські катери супроводу були обстріляні.

Усі три українські судна захопили росіяни. У полон потрапили 24 моряки, 6 із яких — поранені.^[⇨]

В Україні того ж дня екстрено скликали засідання РНБО для обговорення введення воєнного стану. Наступного дня, 26 листопада, затвердили рішення про запровадження воєнного стану на 30 днів.^[⇨]

Цей інцидент став першим випадком військової агресії Росії проти України, який вона скоїла відкрито, під своїм державним прапором, від початку війни у 2014 році.^[⇨]

25 травня 2019 року Міжнародний трибунал ООН з морського права зобов'язав Росію негайно звільнити 3 судна і всіх членів екіпажів. Після збігу місяця, відведеного на інформування про виконання рішення трибуналу, Росія продовжила утримання моряків.^[⇨]

7 вересня 2019 року після тривалих переговорів відбувся обмін українських в'язнів на російських. Всього додому повернулося 35 українців, враховуючи 24 українських моряка^[1].

17 листопада 2019 року катери й буксир, захоплені Росією у 2018 році, були повернуті у розграбованому стані.^[2]

Хронологія подій

Зовнішні відеофайли
	1. Переговори російського командування з екіпажами прикордонних кораблів РФ // ГШ ЗСУ, 25.11.2018
	2. Таран біля Керченського мосту // 25.11.2018
	3. Танкер і гелікоптери біля мосту // 25.11.2018

Схема розвитку подій на основі даних ФСБ (трикутники), та ВМС України (коло). Час київський.

25 листопада 2018 року кораблі українського флоту у складі двох малих броньованих артилерійських катерів «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдового буксиру «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря.

Українська сторона заздалегідь поінформувала про маршрут відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства.

Проте, всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, прикордонні кораблі РФ (сторожові прикордонні катери типу «Соболь», пскр «Дон», катери типу «Мангуст», мпк «Суздалец») здійснили агресивні дії проти кораблів ВМС ЗСУ. Прикордонний корабель «Дон» здійснив таран українського рейдового буксира, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Диспетчерська служба окупантів відмовляється забезпечити право свободи судноплавства, гарантоване міжнародними угодами.^[3][4]

Під час блокування протоки спочатку по радіоефіру з порту в Керчі було сповіщено, що рух будь-яких суден через арку зупинено через танкер, що сів на мілину. Проте згодом це судно було повернуто вздовж протоки та пропустило три російські військові кораблі, після чого повернуто назад. Безпосереднє блокування було здійснено танкером NEYMA (IMO: 8895528). Його власник — Товариство з обмеженою відповідальністю «Метида» (російською ООО «Метида»), що зараз перебуває в стані ліквідації.^[5]

25.11.2018 (весь час — Київський)^[6]:

• 3:58 — малий броньований артилерійський катер ВМС ЗСУ «Бердянськ» із метою дотримання міжнародних норм безпеки судноплавства зв'язався з береговим постом ПС ФСБ РФ, морськими портами Керч і Кавказ та повідомив про намір проходу Керченською протокою. Інформація була отримана, але відповідь не надано.
• 4:07 — зафіксовано переговори диспетчера порту Керч «БЕРЕГ-23» з мпк ЧФ РФ «Суздалець» щодо виявлення кораблів Військово-морських сил ЗСУ. У той же час, на виклики кораблів українських ВМС диспетчери портів Керч та Кавказ не відповідали. Прикордонні кораблі РФ продовжують супроводження українських військових кораблів на небезпечній відстані.
• 5:15 — прикордонний корабель РФ «Дон» здійснив таран українського рейдового буксиру, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик^[7].
• Російський винищувач СУ-30 здійснив бойове застосування двох ракет проти українських кораблів. Росіяни також застосували великокаліберне корабельне озброєння^[7].
• 13:12 — зафіксовано захід двох ударних вертольотів ЗС РФ Ка-52 на бойовий курс із захватом на супроводження бортовими системами управління зброєю катерів Військово-Морських Сил ЗС України. Розвідувально-ударний гелікоптер Ка-52 випустив дві ракети проти українських кораблів. «Вогонь вівся саме по рубці, де знаходилися українські моряки», ‒ зазначив заступник Голови СБУ Олег Фролов^[7].
• 13:42 — за інформацією Керчтрафікконтролю на проході мосту перекрито рух в обидві сторони у зв'язку з посадкою на мілину танкера перед мостом зі сторони Азовського моря, рух протокою закритий в обидві сторони (ця інформація поки що не підтверджується міжнародною системою контролю судноплавства).
• 13:50 — за київським часом Керченською протокою вільно пройшли морський тральщик ЧФ РФ «Віце-адмірал Захар'їн» та 2 катера типу «Раптор» ПС ФСБ РФ. Цьому проходу не заважав танкер з виключеною AIC, яким Росія блокує Керченську протоку.^[8]
• 19:00 — після початку руху на вихід корабельної групи ВМС ЗС України з Керченської протоки російські кораблі та катери розпочали переслідування та в ультимативній формі вимагають зупинитися під загрозою застосування зброї. Також з'явилася інформація про перекидання російського спецпризу на прикордонний корабель ПС ФСБ РФ «Дон» з метою спроби абордажу.
• 20:28 — Після виходу з 12-мильної зони катери ПС ФСБ РФ відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських Сил ЗС України. (Згідно з висновками балістичної експертизи, катер отримав ураження від влучання бронебійного снаряду гелікоптера ВМФ РФ Ка-52^[9]). Пошкоджено малий броньований артилерійський катер «Бердянськ». Катер втратив хід, є поранений. Зброя застосовується на ураження.^[8][10]
• 21:20 — За оперативною інформацією малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ», «Нікополь» вражені вогнем противника та втратили хід. Рейдовий буксир «Яни Капу» також примушений до зупинки. Кораблі захоплені спецпризначенцями РФ. Також є інформація про двох поранених українських військових моряків.^[11]
• 22:20 — Станом на 22.20 по «Нікополю» дана інформація змінилася — катер заблоковано, він не ушкоджений.

Це сталося за координатами 44°51′0″ пн. ш. 36°23′04″ сх. д., таким чином, росіяни атакували українські кораблі на відстані 23 км від берега.^[12]

26 листопада 2018 року Голова окупаційного представництва прикордонників ФСБ Росії в Криму Антон Лозовий повідомив, що захоплені українські кораблі транспортуються в анексований порт Керчі.^[13] Також зранку були опубліковані фотографії захоплених суден в порту Керчі.^[14] Трохи пізніше також з'явилися фотографії на яких російські військовослужбовці затягують ці судна камуфляжними сітками.

Суд

27 листопада 2018 року російська окупаційна влада в Криму ініціювала в м. Сімферополь суд над полоненими українськими моряками. Перші 12 українських моряків отримали вирок про арешт на два місяці. Усім 12 заарештованим морякам інкримінують частину 3 статті 322 КК РФ — незаконний перетин кордону групою осіб за попередньою змовою.^[15]

28 листопада 2018 року всі 24 українські моряки, екіпажі кораблів «Нікополь», «Бердянськ» та «Яни Капу» були заарештовані на 60 діб.^[16]

17 квітня 2019 року Лефортівський суд Москви подовжив арешт всім 24 морякам до 24 і 26 липня 2019 року.^[17]

Реакція та оцінки

•  Україна:
  • Харківська правозахисна група охарактеризувала ініційований Росією процес як «гротескна імітація судового засідання».^[18]
  • 27 листопада в окупованому м. Сімферополь представники кримських татар прийшли під будівлю суду підтримати захоплених росіянами українських моряків, де їм обирають запобіжний захід.^[19]
  • Прокуратура АР Крим розпочала досудове розслідування за фактом порушення Росією законів та звичаїв війни стосовно українських моряків, а саме вчинення дій, спрямованих на притягнення останніх до кримінальної відповідальності за злочин, який вони не вчиняли.^[20]

29 листопада 2018 року Джеміль Темиш, адвокат одного з матросів, повідомив, що частину матросів перевели в Москву до в'язниці Лефортово.^[21]

Учасники

Російська сторона

За інформацією командувача ВМС України Ігоря Воронченка, всього в атаці на українські судна брали участь 2 кораблі та 2 катери Чорноморського флоту та 6 катерів Прикордонної служби Росії.^[22]

Здійснював загальне командування віце-адмірал Берегової оборони Прикордонної служби ФСБ Медведєв Геннадій Миколайович(1959).^[23][24][25]

Віддавав накази командиру корабля «Дон» капітан 2 рангу Шатохін Олексій Володимирович, начальник пункту управління ФСБ РФ у м. Керч.^[23][26][27]

Сторожовий корабель «Дон». Командир — капітан 2 рангу Саляєв Олексій Михайлович.^[23]

Сторожовий корабель «Изумруд». Командир — капітан 3 рангу Шипіцин Андрій Олегович.^{[26][28][29][30]}

Гелікоптери Ка-52 зі складу 55-го окремого полку армійської авіації, за даними Інформнапалму. рос. Алексей Склянкин та рос. Руслан Кушниренко, які брали участь у атаці загинули пізніше 11 грудня 2019 під час навчань^[31][32]

Українська сторона

МБАК «Бердянськ». Командир — лейтенант Роман Мокряк.^[33][34]

МБАК «Нікополь». Командир — старший лейтенант Богдан Небилиця.^[33][34]

Рейдовий буксир «Яни Капу». Командир — старшина Олег Мельничук.

Втрати сторін

Захоплені українські катери і буксир у м. Керч. 27 листопада 2018.

Отвір від влучання снаряду у рубці БК «Бердянськ»

Україна: У результаті бою російські війська захопили буксир та обидва броньованих катери. Захоплені росіянами кораблі були відбуксовані в Керч.^[35] На опублікованих фото видно, що катер «Бердянськ» дістав декілька пробоїн рубки, імовірно від снарядів 30-мм гармати російського корабля чи винищувача.^[36][37][38]

Загалом росіяни захопили полоненими 23 українських моряків^[39], за даними Росії — 24^[40]. За даними ВМС України, шестеро українських моряків дістали поранення, двоє із них — важкі.^[41] Росіяни повідомили, що надали медичну допомогу трьом морякам й оцінили їх поранення як легкі.^[42] Найважчі травми у двох: одному з військових відірвало пальці на руці, ще одному сильно поранило ногу — осколки увійшли у стегно, в результаті чого сталася велика крововтрата. Однак усіх, хто отримав поранення, оперативно доправили у Керченську міську лікарню № 1 ім. Пирогова і прооперували.^[43][44]

Поранені^[45][46]

• Артеменко Андрій Анатолійович (нар. 31 березня 1994, м. Новоукраїнка)
• Сорока Василь Вікторович (нар. 11 квітня 1991, Одеса)
• Ейдер Андрій Дмитрович (нар. 20 грудня 1999, Одеса)

Екіпажі^[47]

МБАК «Бердянськ» Роман Мокряк, лейтенант, 1986 р.н. Кіровоградська область Юрій Без'язичний, старший матрос, 1990 р.н., Одеська область Андрій Артеменко, старший матрос, 1994 р.н., Кіровоградська область Андрій Ейдер, матрос, 1999 р.н., Одеса Богдан Головаш, лейтенант, 1996 р.н., Полтавська область Денис Гриценко, капітан 2 рангу, 1984 р.н., Миколаїв

МБАК «Нікополь» Богдан Небилиця, старший лейтенант, 1994 р.н., Сумська область В'ячеслав Зінченко, старший матрос, 1998 р.н., Кишинів Сергій Цибізов, матрос, 1997 р.н., Хмельницька область Сергій Попов, капітан, 1991 р.н., Донецька область Владислав Костишін, лейтенант, 1994 р.н., Черкаська область Андрій Оприско, старший матрос, 1971 р.н., Львівська область

Рейдовий буксир «Яни Капу» Командир рейдового буксира — Олег Мельничук, старшина 1 статті, 1995 р.н., Черкаська область Михайло Власюк, старший матрос, 1984 р.н., Київ Безпальченко Віктор, старший матрос, 1987 р.н., Херсонська область Терещенко Володимир, старший матрос, 1994 р.н., Дніпро Семідоцький Євген, матрос, 1998 р.н., Луганська область

Додатково на борту:

• Володимир Лісовий, капітан 3-го рангу, Севастополь
• Андрій Шевченко, мічман
• Володимир Варімез, старший матрос, 1992 р.н., Одеська область
• Сергій Чуліба, старшина 2 статті, 1992 р.н., Херсонська область
• Юрій Будзило, мічман, 1972 р.н., м. Одеса
• Василь Сорока, старший лейтенант СБУ, 11.04.1991 р.н., м. Одеса^[45]
• Андрій Драч, старший лейтенант СБУ^[48]

РФ: Проросійські джерела повідомляють що після сутички щонайменше 2 судна стануть на ремонт: сторожовий корабль ФСБ РФ «Дон» та прикордонне судно ФСБ РФ «Ізумруд». Кораблі були пошкоджені при випадковому тарані один одного.^[49][50]

Реакція

•  Україна:
  • 25 листопада о 12:27 МЗС оприлюднило заяву, що провокативні дії з боку РФ в Чорному та Азовському морі перейшли межу і стали вже агресивними.^[51][52]
  • Президент України Петро Порошенко закликав союзників України захистити її та об'єднатися проти російської агресії.^[53]
  • Увечері 25 листопада біля Посольства Росії в Україні почали збиратися мітингувальники, які згодом підпалили шини й закидали будівлю посольства димовими шашками й фаєрами.^[54]
  • Митрополит Одеський УПЦ (МП) Агафангел (Саввін) звернувся до патріарха Кирила із проханням звільнити моряків: «Шанобливо звертаюся до Вас з проханням …звернутися до керівництва Російської Федерації і всім здатним вплинути на рішення цього питання, з клопотанням про швидке повернення затриманих українських моряків на Батьківщину»^[55].
  • Єпископ УПЦ КП Климент (Кущ) намагався два дні потрапити до полонених українських моряків в лікарні, проте його не пустили^[56].
  • 27 листопада 2018 року МЗС України звернулося до країн-підписантів Будапештського меморандуму з вимогою провести термінові консультації для забезпечення повного дотримання зобов'язань та негайного припинення агресії РФ проти України.^[57]
  • 24 березня 2019 року митрополит Іоан (Яременко) очолив Божественну літургію у кафедральному соборі Різдва Христового міста Одеси і помолився за звільнення військовополонених моряків та зустрівся із сім'ями бранців.^[58][59]
  • 21 березня 2019 року Указом Президента України № 83/2019, за особисті заслуги у зміцненні національної безпеки, мужність, високий професіоналізм та зразкове виконання службового обов'язку, офіцерів СБУ Андрія Драча та Василя Сороку нагороджено орденом «За мужність» III ступеня^[60]. 3 квітня 2019 року Указом Президента України № 96/2019, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов'язку, вірність Українському народові і військовій присязі, 22 військовополонених моряків ВМСУ відзначено державними нагородами України^[61]. 5 квітня Президент, під час робочої поїздки до Одеської області, особисто вручив нагороди рідним військовослужбовців^[62].
•  Росія
  • Міністр закордонних справ Сергій Лавров назвав інцидент провокацією, яка була здійснена «за прямим наказом вищого керівництва України». Він звинуватив Україну в порушенні російських кордонів та міжнародного права, включаючи Конвенцію ООН з морського права. Лавров вважає, що українська сторона розраховує отримати вигоду з інциденту та отримати підтримку з боку США та Європи. Також він закликав Захід «вгамувати» Україну та додав, що Росію не хвилюють можливі санкції через інцидент у Керченські протоці.^[63]
  • Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков назвав інцидент дуже небезпечною провокацією, яка вимагає особливої уваги та розгляду.^[64]
  • 1 грудня 2018 року Володимир Путін, після Саміту G-20 в Буенос-Айресі, в ході розмови заявив, що катери, які Росія захопила біля Керченської протоки, були передані Україні зі США.^[65]

•  ООН:
  • о 02:15 26 листопада представник США при ООН Ніккі Гейлі повідомила, що о 18 годині Рада безпеки ООН проведе екстрену нараду з приводу агресивних дій РФ проти України в Азовському морі.^[66]
  • Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш підкреслив негайну необхідність уникнути будь-якого ризику ескалації ситуації і закликав обидві сторони виявити максимальну стриманість і вжити невідкладних заходів зі зменшення напруги, використовуючи всі наявні мирні засоби у відповідності до Статуту ООН.^[67]
  • У доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини про ситуацію в Україні за 16 листопада 2018 року — 15 лютого 2019 року стверджується, що затриманих членів екіпажів українських суден можна вважати військовополоненими і такими, що перебувають під захистом відповідно до Третьої Женевської конвенції.^[68]
•  НАТО:
  • 25 листопада речниця Альянсу Оана Лунгеску заявила, що «НАТО пильно спостерігає за розвитком подій в Азовському морі та Керченській протоці й перебуває на зв'язку з українською владою. Ми вимагаємо стриманості та деескалації».^[53]
  • 26 листопада Єнс Столтенберг висловив позицію НАТО: «закликаємо Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів і надати свободу навігації України в Азовському морі і Керченській протоці».^[69]
•  Європейський Союз: увечері 25 листопада закликав Росію припинити ескалацію в Азовському морі та відкрити Керченську протоку для вільного проходу суден.^[70][71] 26 листопада Голова Європейської Ради Дональд Туск провів телефонну розмову з Петром Порошенком, за результатами якої заявив, що засуджує використання росіянами сили, вимагає від Росії повернути моряків і кораблі, які були захоплені, та утриматися від подальших провокацій. Також запевнив, що Європа об'єднається на підтримку України^[72].
•  США:
  • Президент США Дональд Трамп так прокоментував ситуацію: «Нам не подобається те, що там відбувається у будь-якому разі. Сподіваюсь, що ситуацію буде вирішено. Європа не у захваті і також працює над вирішенням. Ми всі працюємо над цим разом».^[73] 29 листопада Трамп скасував раніше заплановану зустріч із Путіним в Аргентині, оскільки Росія так і не відпустила українські кораблі і моряків на той час.^[74]
  • Конгресмен та співголова Українського конгресового кокусу республіканець Брайан Фіцпатрік закликав РФ негайно відновити свободу плавання через Керченську протоку, дозволивши українським суднам вільно використовувати українські порти. Він закликає президента США та його адміністрацію не ігнорувати агресивні дії РФ проти України та закликає повною мірою притягнути до відповідальності Володимира Путіна на саміті Великої двадцятки, що має відбутися у грудні.^[75]
  • Спеціальний представник Держдепартаменту Курт Волкер заявив: «Росія таранить українське судно, що мирно йшло в український порт. Росія захоплює кораблі та їх екіпажі, а потім звинувачує Україну у провокації???».^[76]
•  Німеччина: голова комітету німецького Бундестагу з питань зовнішньої політики Норберт Реттген заявив, що ескалація Росією напруженості в Азовському морі доводить відсутність інтересу з її боку до пошуку шляхів мирного врегулювання конфлікту з Україною.^[77] Заступник міністра закордонних справ, держсекретар МЗС Німеччини у справах Європи Міхаель Рот заявив, що ситуація є вкрай небезпечна, а Росія має гарантувати вільний доступ до українських портів в Азовському морі.^[78] Канцлер Німеччини Ангела Меркель у телефонній розмові з Петром Порошенко висловила занепокоєння застосуванням зброї та пообіцяла зробити все для деескалації конфлікту.^[79]
•  Франція: МЗС висловило глибоке занепокоєння ситуацією, що склалася та заявило, що ніщо не виправдовує застосування сили з боку Росії. Також французи виразили свою підтримку суверенітету та територіальній цілісності України.^[80]
•  Велика Британія: міністр закордонних справ Джеремі Гант заявив: «Велика Британія категорично засуджує застосування Росією сили проти українських суден, що входили в Азовське море. Росія повинна звільнити затриманих українських моряків і гарантувати вільний прохід через Керченську протоку.»^[81]
•  Канада: МЗС Канади у власному твіттері опублікувало заяву, в якій засуджує агресивні дії РФ проти України та вимагає невідкладно повернути захоплені кораблі.^[82]
•  Польща: МЗС Польщі засудив агресивні дії російських і закликав її владу поважати міжнародне право. Польща також закликала обидві сторони «виявляти стриманість в нинішній ситуації, яка може становити загрозу для стабільності європейської безпеки».^[83][84] 26 листопада президент Польщі Анджей Дуда провів телефонну розмову з Петром Порошенко. За її підсумками вони спільно закликали Євросоюз посилити санкційний тиск на Росію.^[85]
•  Литва: президент Литви Даля Грібаускайте засудила агресію Російської Федерації щодо України у Азовському морі та зазначила, що захоплення Росією українських суден є порушенням міжнародного права та взятих Росією власних зобов'язань.^[86] Голова МЗС Литви Лінас Лінкявічус відзначив, що такі дії Росії підривають безпеку всього регіону.^[87]
•  Норвегія: посол Норвегії в Україні Уле Тер'є Хорпестад під час Міжнародної антикорупційної конференції в Києві висловив занепокоєння ситуацією в Азовському морі та додав, що Норвегія підтримує територіальну цілісність і суверенітет України, засуджує незаконну окупацію Криму Російською Федерацією.^[88]
•  Данія: голова МЗС Данії Андерс Самуельсен закликав Росію відновити безперешкодний прохід Керченською протокою та зазначив, що Данія повністю підтримує Україну.^[89]
•  Грузія: Міністр закордонних справ Грузії Давид Залкаліані заявив про підтримку України^[90]
•  Естонія: Президент Естонії Керсті Кальюлайд закликала світ визнати війною в Європі обстріл українських кораблів; посла Росії викликали для пояснень^[91][92]
• Дії Росії також засудили  Румунія^[92],  Чехія^[93],  Латвія^[94],  Швеція^[95],  Австралія^[96]

Оцінки та класифікація

За оцінкою Ребекки Гармс, цей інцидент став першим випадком військової агресії Росії проти України, який вона скоїла відкрито, під своїм державним прапором, від початку війни у 2014 році. З 2014 року Росія діяла військами без розпізнавальних знаків, і до цього дня заперечувала свою участь у війні проти України.^[97]

26 листопада 2018 року Генеральний штаб Збройних сил України провів брифінг, на якому класифікував дії Російської Федерації як акт збройної агресії з порушенням низки міжнародних норм, зокрема:^[98]

1. Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки;
2. Стаття 17 Конвенції ООН, яка встановлює, що судна усіх держав, як прибережних так і тих, що не мають виходу до моря, користуються правом мирного проходу через територіальне море.
3. Частина 1 статті 36 Конвенції ООН, яка встановлює, що в проливах, вказаних у статті 37 Конвенції ООН, всі судна та літальні апарати користуються правом транзитного проходу, якому не повинно чинитися перешкод.
4. Статті 32, 95 Конвенції ООН з морського права, згідно яких військові кораблі користуються імунітетом.
5. Російська Федерація опублікувала прибережне попередження (ПРИП, англ. Sea warning) щодо закриття району входу до Керченської протоки на офіційному вебресурсі (Кадіс, Іспанія) о 11.40 25.11.2018, тобто фактично після заходу корабельної групи ВМС ЗС України до Керченської протоки.
6. Стаття 30 Конвенції ООН, згідно з якою прибережна країна має право вимагати негайного залишення територіальних вод військовим кораблем іншої держави, але в жодному разі не застосовувати зброю на ураження без жодних на те підстав.
7. Стаття 2 Статуту ООН, згідно якої вирішення суперечок мають відбуватися мирними засобами, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир і безпеку і справедливість, а також щодо вимоги утримуватися від застосування сили чи погроз проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави.

Представник України в ООН Володимир Єльченко на засіданні ООН навів докази законності переходу українських суден через Керченську протоку.^[99]

Генеральна прокуратура України повідомила про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 437 (планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни), ч. 2 ст. 15 (замах на злочин), п. 1 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство) КК України^[100]:

• контрадміралу С. Станкевичу — начальнику прикордонного управління ФСБ РК та м. Севастополя за ч. 2 ст. 437 КК України;
• віцеадміралу Г. Мєдвєдєву — заступнику керівника Прикордонної служби ФСБ РФ — керівнику департаменту берегової охорони за ч. 2 ст. 437 КК України;
• капітану 1 рангу Р. Ромашкіну — начальнику служби пункту управління ФСБ РФ по РК та м. Севастополь, до складу якого входять ПСКР «Ізумруд» та ПСКР «Дон» за ч. 2 ст. 437 КК України;
• капітану 1 рангу А. Шеіну — заступнику начальника управління -начальнику відділу БО ПУ ФСБ РФ по РК за ч. 2 ст. 437 КК України;
• капітану 2 рангу О. Шатохіну — начальнику служби у м. Керч пункту управління ФСБ РФ по РК за ч. 2 ст. 437 КК України;
• капітану 2 рангу О. Саляєву — командиру прикордонного сторожового корабля ПСКР «Дон» за ч. 2 ст. 437 КК України;
• капітану 3 рангу А. Шипіцину — командиру сторожового корабля «Ізумруд» ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 437 КК України;
• капітану 3 рангу С. Щербакову — командиру малого протичовнового корабля «Суздалець» ч. 2 ст. 437 КК України.

Наслідки

Політичні

Воєнний стан в Україні

Після інциденту було скликане екстрене засідання РНБО, на якому ухвалено рішення запропонувати Президенту Порошенку ввести воєнний стан на 60 діб. 26 листопада 2018 року президент підписав указ про запровадження воєнного стану строком на 60 діб. Згодом він сказав, що пропонуватиме Верховній раді запровадити воєнний стан на 30 діб, щоб воєнний стан жодним днем не накладався на початок виборчої кампанії. Парламент підтримав запровадження воєнного стану у 10 областях України, прилеглих до РФ та окупованого Придністров'я.

Україна звернулася в ООН з вимогою негайно скликати засідання Ради Безпеки ООН.^[101] Також на вимогу України буде скликано засідання постійної ради ОБСЄ.^[102] 26 листопада депутат Європейського парламенту Ребекка Гармс заявила, що парламент проведе обговорення можливих санкцій проти Росії за її агресію в Керченській протоці.^[103]

Військові

26 листопада СБУ та Збройні сили України були приведені в стан повної боєготовності.^[104] На посилений режим несення служби перейшла поліція^[105] та прикордонна служба^[106].

28 листопада Росія перекинула з-під Севастополя до Керчі берегові ракетні комплекси «Бал».^[107][108]

Юридичні

Станом на 28 грудня 2018 року всі моряки визнали себе військовополоненими.^[109]

Економічні

•  Україна: Через збройний інцидент у Керченській протоці та можливість введення воєнного стану, акції українських компаній на міжнародних фондових біржах почали здешевлюватися. Зокрема, зранку 26 листопада акції компанії Ferrexpo на Лондонській фондовій біржі опустилися на 2,14 % — до 1,871 фунтів стерлінгів; курс акцій «Кернела», що торгуються на Варшавській фондовій біржі впали на 1,44 % до 54,7 злотих за одну акцію.^[110] Також ці події призвели до зниження котирувань єврооблігацій України. Вранці 26 листопада євробонди Україна-32 подешевшали на 1,295 процентних пункти — до 80,043 % від номіналу, Україна-24 — на 1,177 п.п., до 90,158 % номіналу і Україна-25 — на 1,158 п.п., до 88,427 % номіналу.^[111]
•  Росія: Через захоплення Росією українських військових кораблів російський рубль на Московській біржі вранці 26 листопада впав відносно долара на 22,75 копійки до — 66,42 рублі за долар, а відносно євро — на 35,75 копійки — до 75,41.^[112] Також впали акції російських компаній — «Сбербанку», «Лукойлу», «Газпрому», «Аерофлоту» та інших.^[113]

Подальші події

24 липня 2019 року у порт Ізмаїл під прапором РФ зайшов танкер «NIKA SPIRIT» (ІМО 8895528). Служба безпеки України спільно з Військовою прокуратурою затримали його, оскільки він був ідентифікований як танкер «NEYMA» (ІМО 8895528, MMSI 273347000, прапор РФ), за допомогою якого 25 листопада 2018 року ФСБ РФ заблокувало рух українських військових кораблів під час проходу Керч-Єнікальського каналу.^[114][115] Екіпаж танкера було звільнено того ж дня.^[116]

• Прес-служба СБУ повідомила, що на затриманому танкері закінчено санкціоновані українським судом слідчі дії — обшук, вилучення документів і записів радіо перемовин під час конфлікту, бортових журналів. Судно визнано речовим доказом, готується клопотання до суду про його арешт.^[117]
• Міністерство закордонних справ Росії того ж дня прокоментувало, що якщо судно було затримане з метою «набору матеріалу для подальшого обміну ув'язненими», то такий крок не допоможе домовитися.^[118]
• За фактом блокування танкером NEYMA українські правоохоронці відкрили справу, заочно повідомлено про підозру 15 посадовим особам вищого військового керівництва РФ, в тому числі одному контрадміралу, 2 віцеадміралам та генерал-полковнику.^[119][120]

7 вересня 2019 року після тривалих переговорів відбувся обмін українських в'язнів на російських. Всього додому повернулося 35 українців, в тому числі — усі 24 українських моряки^[1].

Вночі 16 листопада 2019 року катери й буксир захоплені Росією поблизу Керченської протоки планується повернути Україні. З Південного, Чорноморська та Одеси за ними вже вийшли спеціальні судна: пошуково-рятувальний «Сапфір», буксири «Титан» і «Гайдамака». Росіяни ж тягнуть кораблі з окупованої Керчі. Передача має відбутися у відкритому морі приблизно у 60 милях від Одеси, недалеко від кримського мису Тарханкут. Кораблі повернуть зі штатним озброєнням, але без боєприпасів. Особиста зброя моряків, а також рації і документи, залишаться в Росії речовими доказами в кримінальній справі.^[121][122]

17 листопада 2019 року катери й буксир, захоплені Росією у 2018 році, були повернуті у розграбованому стані — зняли навіть унітази і розетки.^[2][123]

У ніч на 5 серпня 2023 року український безпілотний надводний апарат уразив російський танкер-хімовоз «Sig» (рос. «Сиг»). Атака відбулась в українських територіальних водах неподалік Керченської протоки^[124][125].

Міжнародний трибунал

31 березня 2019 року — МЗС України повідомило РФ про спір в Арбітражному трибуналі ППТС і подало позовну заяву до Арбітражу ППТС у Гаазі.

16 квітня 2019 року МЗС України подало клопотання про тимчасові заходи до постійно діючого Міжнародного трибуналу ООН з морського права (МТМП) за Конвенцією ООН з морського права відповідно до додатку VII Конвенції, щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів.

10 травня 2019 року — в Гамбурзі розпочалися відкриті слухання МТМП, щодо незаконного захоплення трьох українських військово-морських суден та 24 моряків у справі № 26 — про затримання трьох кораблів ВМС України (Україна проти Російської Федерації), тимчасові заходи (англ. Case concerning the detention of three Ukrainian naval vessels (Ukraine v. Russian Federation), Provisional Measures).

25 травня 2019 року — Міжнародний трибунал ООН з морського права оголосив рішення про застосування тимчасових запобіжних заходів: РФ має негайно повернути катери та звільнити всіх членів екіпажів, сторони повинні надати попередній звіт про виконання заходів щонайпізніше 25 червня 2019 року. Рішення підтримали всі судді, крім представника РФ Колодкіна Р. А.^[ru] Проте в рішенні не вказувалася заборона на подальше кримінальне переслідування українських моряків російською стороною, як того вимагала українська сторона^[126].
Невиконання наказу Морського трибуналу несе репутаційні ризики для Російської Федерації.

25 червня 2019 року — МЗС РФ направило ноту Україні та Міжнародному трибуналу ООН, в якій умовою повернення Україні моряків назвало продовження кримінального переслідування моряків за російським законодавством, але вже на території України. МЗС України направило ноту у відповідь: ця пропозиція — неприйнятна, загострює спір між Україною та РФ, та є прикладом невиконання Росією рішення Міжнародного трибуналу ООН^[127].

7 вересня 2019 року — РФ звільнила 24 полонених моряка.

4 листопада 2019 року, — зі заяви голови МЗС України Вадима Пристайка, МЗС України направило РФ ноту щодо повідомити: де і коли українські військові можуть забрати захоплені кораблі.

18 листопада 2019 року — РФ передала Україні катери «Бердянськ», «Нікополь» та буксир «Яни Капу» в акваторії Чорного моря. 20 листопада 2019 року вони прибули в український порт Очаків^[128].

Справу по суті розглядає інший судовий орган — Арбітражний трибунал ППТС у Гаазі, спеціально сформований відповідно до додатку VII Конвенції ООН з морського права (ЮНКЛОС), який має юрисдикцію щодо всіх спорів між Україною та Росією за ЮНКЛОС.

27 червня 2022 року Арбітраж визнав свою юрисдикцію з урахуванням обмежень, які виклав, і переходить до розгляду справи по суті, також зобов'язав РФ подати контрмеморандум упродовж шести місяців^[129].

«Справа моряків»

21 травня 2019 року за заявою Андрія Портнова Державне Бюро Розслідувань зареєструвало кримінальне провадження № 62019000000000683 з приводу даного інциденту. На думку заявника, своїми діями п'ятий Президент України спричинив ескалацію конфлікту з Росією та введення воєнного стану на території України «з метою можливої узурпації влади», також заявник вбачав і перевищення військовими службовими особами влади^[130][131].

Під приводом слідчих дій по цій справі в листопаді 2019 року Печерський суд надав доступ слідчим ДБР до документів «особливої важливості» Генерального штабу Збройних Сил України, зокрема, до Стратегічного плану застосування Збройних Сил України^[132]. Крім того, слідчі отримали доступ до інших документів з обмеженим доступом Військово-Морських Сил ЗСУ, Апарату РНБО, тощо^[133].

Див. також

• Блокада Азовського моря
• Воєнний стан та Воєнний стан в Україні
• Перелік чорноморських інцидентів за участі Росії та України
• Азовська військово-морська база (Україна)
• Обстріл росіянами цивільного судна «Верещагино»
• Конвенція ООН з морського права

Примітки

1. Українські в'язні повернулися. Хто серед них? Повний список. BBC News Україна. 07.09.2019. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 7 вересня 2019.
2. Без рацій, але зі зброєю. Як українські кораблі повертаються додому і навіщо це Росії. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 20 листопада 2019., ВВС Україна, 20 листопада 2019
3. Російський корабель таранив буксир ВМС. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
4. Російський корабель протаранив у морі буксир ВМСУ. www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
5. Чим Росія закрила протоку. Список та власники. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 29 листопада 2018. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 29 листопада 2018.
6. Прикордонні кораблі РФ здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України. Військово-Морські Сили ЗС України. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
7. СБУ отримала нові беззаперечні докази агресивного збройного нападу РФ на кораблі Військово-Морських Сил України (відео) :: Служба безпеки України. ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
8. Прикордонні кораблі РФ здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України (ОНОВЛЕНО станом на 22.20). Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 7 березня 2019. Процитовано 25 листопада 2018.
9. Катер "Бердянськ" був пробитий снарядом з російського вертольота - Україна в ОБСЄ. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
10. Росіяни атакували українські кораблі біля Керченської протоки, є поранений (укр.). Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
11. Група «ВМС ЗС України» на Facebook
12. У мережі показали координати місця атаки росіянами українських катерів. www.unian.ua. УНІАН. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
13. Захоплених українських моряків етапували в Керч. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 листопада 2018.
14. Фото захоплених українських кораблів у Керчі. www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
15. Архівована копія. Український мілітарний портал (укр.). 27 листопада 2018. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
16. Окупанти заарештували всіх захоплених українських моряків. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
17. Російський суд продовжив арешти українським морякам. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
18. Russia takes Ukrainian prisoners of war after Azov Sea attack & gets the FSB to extract ‘confessions’ - Human Rights in Ukraine. Human Rights in Ukraine (амер.). Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
19. Підтримати захоплених моряків прийшли кримсько-татарські активісти. Український мілітарний портал (укр.). 27 листопада 2018. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
20. Прокуратура АР Крим розпочала досудове розслідування за фактом порушення окупаційною владою законів та звичаїв війни стосовно військовополонених моряків ВМС України. Генеральна прокуратура України. Процитовано 29 листопада 2018.
21. Полонених українських моряків вивозять з Криму до Москви — адвокат [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 листопада 2018
22. «Переслідували 10 кораблів: у ВМС розповіли деталі нападу РФ на українські судна.». www.unian.ua. УНІАН. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
23. СБУ та прокуратура повідомили про підозру силовикам РФ, які атакували українські судна (англ.). Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
24. Керівник Берегової охорони Росії безпосередньо керував діями проти України. Український мілітарний портал (укр.). 27 листопада 2018. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 27 листопада 2018.
25. "Ты не видел, какие у нас повреждения". Переговоры российских моряков. Радио Свобода (рос.). Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
26. Появились фото российских командиров, напавших на корабли Украины. Расследования (рос.). Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
27. Шатохин Алексей Владимирович - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (рос.). Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
28. У мережі показали відео з капітаном російського корабля, який відкрив вогонь по українцях в Азовському морі. Апостроф (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
29. В сети показали капитана российского корабля, открывшего огонь по украинским морякам. ВИДЕО. Информационное сопротивление (рос.). 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
30. Шипицин Андрей - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (рос.). Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
31. Возмездие: российские пилоты, которые участвовали в агрессии против Украины, разбились на Ми-28H. ІнформНапалм. 12 грудня 2019. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 31 березня 2022. (рос.)
32. Персональные данные офицеров 55-го вертолётного полка. Кореновск - InformNapalm. InformNapalm (рос.). 3 грудня 2018. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
33. Стали відомі імена п'ятьох моряків, яких РФ захопила в полон. tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
34. Що ми знаємо про полонених моряків?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
35. РФ відправить захоплені українські кораблі у Керч. Українська правда. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
36. Ukraine reveals details of Russian attacks on its naval vessels – Defence Blog. defence-blog.com. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.(англ.)
37. Опубліковано фотодокази того, що росіяни стріляли саме по екіпажу українських катерів. ua.news. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018. {{cite web}}: Текст «UA.NEWS» проігноровано (довідка)
38. Повреждение украинского бронекатера: артиллерийский снаряд или авиационная ракета? - Новости Одессы. dumskaya.net. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
39. «Муженко: На суднах ВМС ЗС було 23 особи, зв'язок з ними втрачено.». www.pravda.com.ua. Українська правда. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
40. Оприлюднено повний список українських моряків, взятих росіянами в полон. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
41. «Росіяни захопили українські кораблі та поранили шістьох військових - ВМС України.». www.bbc.com. BBC Україна. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 25-11-2018.
42. «В России заявили о госпитализации трех раненых украинских военных.». www.rbc.ua. РБК-Україна. 26-11-2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
43. Давиденко, Роман. Відірвані пальці та осколки у тілі: з'явилися подробиці про полонених українських моряків у Росії - politinfo. politinfo.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
44. Трьох поранених українських моряків прооперували у Керчі - розвідка. www.ukrinform.ua. Укрінформ. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
45. Стали відомі імена поранених військових моряків. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 листопада 2018.
46. Rbc.ua. У Росії назвали імена поранених українських моряків. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
47. Українські військові моряки яких захопили росіяни. Список. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
48. ФСБ оприлюднила відео “допиту” захоплених українських моряків. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 4 червня 2019.
49. Российский пограничный корабль таранил буксир ВМС Украины и получил пробоину. dumskaya.net. Думська. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
50. Медведєв, Шипіцин та пошкоджений ПСКР «Дон»: як росіяни таранили український буксир «Яни Капу». ФОТО. Архів оригіналу за 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
51. Заява МЗС щодо збройної провокації Росії у Чорному та Азовському морі. МЗС України. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2018.
52. Заява МЗС щодо збройної провокації Росії у морі. www.ukrmilitary.com. Ukrainian Military Pages. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 25 листопада 2018.
53. «Ukraine president proposes martial law after Russia's ship seizure.». www.theguardian.com. The Guardian. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
54. Активісти закидали посольство РФ у Києві димовими шашками. РБК-Украина. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
55. Митрополит Одеський УПЦ (МП) просить Патріарха Кирила допомогти визволити українських моряків з полону. risu.org.ua. Процитовано 2018-12-04T20:20:52Z.
56. «Приходите завтра»: Климент не может попасть в больницу к раненым украинским морякам (видео). Крым.Реалии (російською) . Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 4 грудня 2018.
57. Україна скликає зустріч ядерних держав. uprom.info. Національний промисловий портал. 5 грудня 2018. Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 5 грудня 2018. [Архівовано 2018-12-05 у Wayback Machine.]
58. МОЛИТВА ЗА ЗВІЛЬНЕННЯ - Синодальне управління військового духовенства. www.suvd.com.ua. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
59. РОЗДІЛИТИ ГОРЕ - Синодальне управління військового духовенства. www.suvd.com.ua. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 24 березня 2019.
60. Указ Президента України від 21 березня 2019 року № 83/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Служби безпеки України»
61. Указ Президента України від 3 квітня 2019 року № 96/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
62. Президент у Одесі вручив нагороди українських моряків, які перебувають в полоні Росії, їх рідним. www.president.gov.ua. Офіційне інтернет-представництво Президента України Петра Порошенка. 5 квітня 2019. Архів оригіналу за 06-04-2019. Процитовано 07-04-2019.
63. «Лавров про агресію РФ у Керченській протоці: Росію вже не хвилюють санкції.». www.pravda.com.ua. Українська правда. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
64. Кремль назвав інцидент з кораблями ВМС України "небезпечною провокацією". РБК-Украина. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
65. Putin Falsely Claims Seized Ukrainian Ships Gifted by U.S.A. POLYGRAPH.info (англ.). Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
66. Радбез ООН проведе екстрене засідання через агресію РФ в Азовському морі - UATV. UATV. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
67. Генсек ООН закликав «обидві сторони» до зниження напруги в Чорному морі /Голос Америки, 27.11.2018/. Архів оригіналу за 27.11.2018. Процитовано 27.11.2018.
68. Захоплених РФ українських моряків можна вважати військовополоненими — ООН. УНІАН. 13 березня 2019. Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 13 березня 2019.
69. Сайт НАТО, 26.11.2018. Архів оригіналу за 27.11.2018. Процитовано 27.11.2018.
70. «ЄС закликає Росію відкрити Керченську протоку та припинити ескалацію на Азові.». www.ukrinform.ua. Укрінформ. 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
71. Statement by the Spokesperson on the escalating tensions in the Azov Sea - EEAS - European External Action Service - European Commission. EEAS - European External Action Servicelanguage=en. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
72. «Розмова Порошенка і Туска: Європа підтримає Україну після нападу Росії.». www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
73. Трамп: США та Європа працюють над вирішенням конфлікту навколо Керченської протоки /Голос Америки-новини, 27.11.2017/. Архів оригіналу за 27.11.2018. Процитовано 27.11.2018.
74. Стали відомі обставини скасування зустрічі Трампа і Путіна [Архівовано 29 листопада 2018 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 листопада 2018
75. У Конгресі США засудили агресивні дії РФ в Азовському морі. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. {{cite news}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
76. Волкер відреагував на дії Росії в Керченській протоці. РБК-Украина. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
77. У Бундестазі засудили агресивні дії Кремля в Азовському морі. Інформаційне агентство «Вголос» (укр.). 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
78. У Берліні побоюються зростання напруженості між Росією та Україною в Азовському морі. Інтерфакс-Україна (укр.). 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
79. «Меркель обіцяє робити все для деескалації на Азові - АП.». www.eurointegration.com.ua. Європейська правда. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
80. «Франція: ніщо не виправдовує застосування сили з боку Росії.». www.eurointegration.com.ua. Європейська правда. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
81. «Британія засудила застосування сили Росією у Керченській протоці.». www.eurointegration.com.ua. Європейська правда. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
82. День. Канада вимагає від РФ повернути Україні захоплені кораблі. Архів оригіналу за 26 листопада 2018.
83. MFA statement on Azov Sea incident. mfa.gov.pl (англ.). Процитовано 26 листопада 2018.^{[недоступне посилання]}
84. Польща та Канада різко відреагували на агресію Росії в Азовському морі. Прямий Онлайн (укр.). 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
85. «Порошенко й Дуда закликали ЄС посилити санкції проти Росії за захоплення українських кораблів.». www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
86. Rbc.ua. Президент Литви засудила агресію РФ проти України. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
87. Захоплення українських кораблів: як реагує світ. BBC News Україна (брит.). 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
88. У Норвегії занепокоєні ситуацією в Азовському морі - посол. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
89. "Возможно обострение": Дания об агрессии РФ на Черном море (рос.). 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
90. Напад на українські кораблі підриває безпеку в усьому регіоні — грузинське МЗС [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.], Радіо Свобода, 26 листопада 2018
91. Несподівані друзі та байдужі сусіди: хто підтримав Україну після нападу РФ у Керченській протоці [Архівовано 30 листопада 2018 у Wayback Machine.], Європейська правда, 29 листопада 2018
92. «Poland, Estonia, Denmark and Romania condemn Russia's actions in Kerch Strait.». en.interfax.com.ua (англ.). Інтерфакс-Україна. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
93. «МЗС Чехії засудило застосування сили проти ВМС України.». www.eurointegration.com.ua. Європейська правда. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
94. Opinion - Російська агресія проти України в Азовському морі: як реагує міжнародна спільнота?. Opinion (рос.). 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018. [Архівовано 2018-11-26 у Wayback Machine.]
95. Rbc.ua. У МЗС Швеції закликали Росію припинити провокації в Керченській протоці. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 26 листопада 2018.
96. В Австралії стурбовані ситуацією в Азовському морі. РБК-Украина. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 26 листопада 2018.
97. Магазова, Анастасія (26 листопада 2018). Ребекка Гармс: Дії Росії в Азовському морі вимагають нових санкцій ЄС. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 червня 2023.
98. генерал-майор Тимошенко, Радіон (26.11.2018). Офіційний вебсайт Міністерства оборони України. mil.gov.ua. Архів оригіналу за 27.11.2018.
99. новости., #Буквы - все важные и свежие. Ельченко в Совбезе ООН: украинские корабли законно пересекали Азовское море. Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
100. Прикордонникам ФСБ та військовослужбовцям ЗС РФ, які здійснили напад на українських моряків, повідомлено про підозру. Генеральна прокуратура України. Процитовано 29 листопада 2018.
101. «Україна звернулася до Ради безпеки ООН через напад російських кораблів на українські.». www.radiosvoboda.org. Радіо «Свобода». 25 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
102. «Постоянный совет ОБСЕ проведет спецзаседание из-за агрессии РФ в Азовском море.». www.rbc.ua (рос.). РБК-Україна. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
103. «European Parliament will discuss possible sanctions against Russia for aggression in Kerch Straight – MEP Harms.». en.interfax.com.ua (англ.). Інтерфакс-Україна. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
104. «Українська армія та СБУ приведені в повну боєготовність». www.dw.com. Deutsche Welle. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
105. «Поліція України перейшла на посилений режим роботи». glavcom.ua. Главком. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
106. «Прикордонники переходять на посилений режим охорони кордону». www.ukrinform.ua. Укрінформ. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
107. РФ стягує до Керчі комплекси “Бал” і спрямує нові “Тріумфи” у Крим. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
108. Росія стягує до Керчі протикорабельні ракетні комплекси "Бал" (відео) (укр.). Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 3 грудня 2018.
109. All Ukrainian sailors captured by Russia call themselves prisoners of war. www.ukrinform.net (англ.). Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
110. «Українські акції в Лондоні та Варшаві дешевшають уранці в понеділок.». ua.interfax.com.ua. Інтерфакс-Україна. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
111. «Українські євробонди і акції почали різко знижуватися.». www.epravda.com.ua. Економічна правда. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
112. «Из-за захвата Россией украинских кораблей подешевел рубль.». gordonua.com. ГОРДОН. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 26-11-2018. Процитовано 26-11-2018.
113. Перші наслідки агресії Кремля в Азовському морі: розпочалось падіння московських бірж [Архівовано 12 грудня 2018 у Wayback Machine.], 24 канал, 26 листопада 2018
114. Керченська криза: затримано танкер яким Росія блокувала протоку. MIL.IN.UA (укр.). 25 липня 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
115. СБУ затримала російський танкер, який блокував українські кораблі. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
116. Україна, як правова держава, дозволила морякам російського танкеру «NEYMA» повернутись додому. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
117. СБУ затримала російський танкер "NEYMA", який блокував українські військові кораблі у Керченській протоці (відео) :: Служба безпеки України. ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
118. Россия прокомментировала захват танкера Украиной. lenta.ru. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 25 липня 2019.
119. Затриманий російський танкер NEYMA: що сталось та останні новини. 24 канал. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
120. Затримання російського танкера в Ізмаїла: усі подробиці. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
121. Захоплені росіянами кораблі повернуть Україні сьогодні вночі: за ними вже вийшли буксири. www.naval-pages.com. Naval Pages. 16 листопада 2019. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2019.
122. Повернення захоплених кораблів відбудеться до Нормадського формату – росЗМІ. mil.in.ua. Український мілітарний портал. 16 листопада 2019. Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2019.
123. ЗНЯЛИ НАВІТЬ УНІТАЗИ: РОСІЯ ПОВЕРНУЛА УКРАЇНІ ПОВНІСТЮ РОЗГРАБОВАНІ КОРАБЛІ. Архів оригіналу за 20 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019., Волинські Новини, 20 листопада 2019
124. Біля Керченської протоки дрон уразив російський підсанкційний танкер. Мілітарний. 5 серпня 2023.
125. Атака на російський танкер Sig: чому так не може навіть протикорабельна ракета і скільки ще є цілей. Defense Express. 5 серпня 2023.
126. Трибунал ООН з морського права зобов'язав Росію відпустити захоплених моряків. Європейська правда. 25 травня 2019. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
127. Russia Did Not Offer to Free Ukrainian Sailors it Captured. POLYGRAPH.info (англ.). Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
128. Росія передає Україні захоплені МБАКи і буксир «Яни Капу». ФОТО. Новинарня. 17 листопада 2019, оновлено. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 27.07.2021.
129. Ярослав Прищепа (12 липня 2022). Арбітраж у справі захоплення моряків у Керченській протоці підтримав Україну та відхилив вимоги РФ. Суспільне.
130. Усі кримінальні справи Порошенка. Розповідаємо коротко. BBC News Україна. 18 червня 2020.
131. Справи ДБР проти Порошенка. Розповідаємо деталі. 2019-08-14.
132. Печерський суд надав ДБР доступ та дозволив знімати копії зі Стратегічного плану застосування ЗСУ. Ukrainian Military Pages. 11 листопада 2019.
133. Ігор Головань (30 березня 2023). Портнопутін, ДБР і документи Генерального штабу. Блог Ігоря Голованя.

Джерела

• Захоплення кораблів у Керченській протоці: шестеро поранених [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.] // DW, 26.11.2018
• Наступ Росії в Азові [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Голос Америки, 26.11.2018
• Агресія Росії в Азовському морі [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 25.11.2018
• Дмитрий Кузнец, Россия захватила украинские корабли и обвинила экипаж в нарушении морских границ. Они действительно что-то нарушили? [Архівовано 27 листопада 2018 у Wayback Machine.](рос.) // Meduza, 26 листопада 2018
• Ruslan Leviev, Хронология инцидента в Керченском проливе по версии России и Украины [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // Conflict Intelligence Team, 30.11.2018
• Michael Cruickshank, Investigating The Kerch Strait Incident [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.](англ.) // Bellingcat, 30 листопада 2018

Посилання

• Захоплення українських кораблів: як реагує світ [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] // ВВС, 25.11.2018
• Російське судно таранить українське в Чорному морі — відео [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 25.11.2018
• Сайт Президента України [Архівовано 25 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Сайт Ради національної безпеки і оборони України [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Сайт Міністерства оборони України [Архівовано 7 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Сайт Служби безпеки України [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Міжнародна реакція на захоплення Росією українських кораблів [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Голос Америки-новини, 26.11.2018
• Зрадники України, що брали участь в атаці на наші кораблі. Український мілітарний портал. 28 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
• ЧИМ РОСІЯ ЗАКРИЛА ПРОТОКУ. СПИСОК ТА ВЛАСНИКИ Листопад 29, 2018 [Архівовано 5 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• ЗАГОСТРЕННЯ СИТУАЦІЇ У ЧОРНОМУ МОРІ. НАПАД РОСІЇ. ХРОНІКИ [Архівовано 5 грудня 2018 у Wayback Machine.]

Відео

• Переговори російського командування з екіпажами прикордонних кораблів РФ [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] // Генеральний штаб Збройних сил України, 25.11.2018
• Таран у Керченского моста [Архівовано 19 листопада 2020 у Wayback Machine.] // 25.11.2018
• Перемовини екіпажів російського літаку СУ-30 та гелікоптеру КА-52 з відповідними пунктами управління [Архівовано 20 грудня 2018 у Wayback Machine.] // СБУ, 29 листопада 2018
• Генеральна прокуратура опублікувала реконструкцію подій з акту агресії Росії у нейтральних водах Чорного моря [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.]