У 2018 році Росія розпочала блокаду Азовського моря для українських суден та кораблів. Кораблі Прикордонної служби ФСБ Росії протиправно затримували транзитні цивільні кораблі, які слідували до українських портів в Азовському морі. 25 листопада 2018 року Росією була встановлена пряма морська блокада.
У 2014 році Росія здійснила інтервенцію до українського півострова Крим і одразу після того його анексувала. У травні 2018 року Росія збудувала автомобільний міст через Керченську протоку.
Історія
25 березня 2018 року корабель морської охорони українських прикордонників затримав риболовецьке судно-порушник «Норд» під прапором Російської Федерації в українській частині Азовського моря. В екіпажу були російські паспорти.[1]
«У ході перевірки встановлено, що воно зареєстроване на тимчасово окупованій території АР Крим», — йдеться в повідомленні Державної прикордонної служби України.
«Окрім цього члени суднокоманди порушили порядок виїзду з тимчасово окупованої території України. Всі вони мали так звані паспорти громадян РФ видані в м. Керч», — додають прикордонники. Проти них було розпочато кримінальне провадження і накладений штраф.
9 квітня 2018 року українські прикордонники не пропустили до Криму екіпаж затриманого судна «Норд» при спробі незаконно перетнути кордон окупованого Криму.[2] Перед цим порушники намагалися перетнути кордон України на дипломатичних автомобілях РФ в Харківській області.
З 30 квітня 2018 року російська сторона стала масово затримувати українські судна в Азовському морі. До затриманих українських матросів не пускають адвокатів, на них здійснюють психологічний тиск.[3] Перевірок зазнали й іноземні судна, що заходили в Азовське море. Фактично розпочалося морське протистояння.
Станом на 12 липня 2018 року, росіяни затримали 100 українських суден, чим завдали чималі збитки двом українським портам на Азовському морі — Маріупольському і Бердянському.[4] Міністр інфраструктури України Володимир Омелян запропонував ввести відповідні санкції проти Росії.[4][5]
Станом на кінець вересня 2018 року, уряд України повідомив, що надмірно було перевірено понад 200 суден, з них близько 120 — під прапорами країн ЄС. Ці перевірки розтягувалися на кілька діб замість звичних кількох годин.[6]
Середня тривалість затримок суден перед виходом з Азовського моря в Чорне море:
у 2018 році — 79,5 години на одне судно,
у 2019 році — до 37,4 години,
у 2020 році — 29,6 години,
упродовж 2021 року затримка зросла — до 39,7 годин на судно.[7]
З 1 липня 2021 року президент РФ законом дозволив військовослужбовцям і співробітникам Росгвардії «блокувати території та акваторії» Керченської протоки, доповнення в закон про війська дозволяють проводити оточення акваторії при спробі як «незаконного перетину і проникнення» в акваторію, так і при спробі залишити її.[8]
Перехід допоміжних кораблів ВМСУ через Керченську протоку
20 вересня пошуково-рятувальне судно A500 «Донбас» та морський буксир A830 «Корець» вирушили з походом з Західної військово-морської бази ВМС України в Одесі до Бердянська, де стануть основою новоствореної військово-морської бази українського флоту на Азовському морі. Починаючи від переходу поблизу окупованого Севастополя українські кораблі почав супроводжувати патрульний корабель Берегової охорони ФСБ РФ — «Аметист» проекту 22460, згодом до нього долучився ще один не встановлений корабель.
Приблизно о 15.50 кораблі пройшли Керченський міст у супроводі великої кількості кораблів ФСБ та ВМФ Росії, а саме: буксир СБ-739 КЧФ, 2 патрульних катери проекту 03160 «Раптор» зі спецназом ВМФ ЧФ РФ, корабель проекту 10410 «Светлячек» Берегової охорони ПС ФСБ, 2 катери проекту 12150 «Мангуст», катер проекту 21850 «Чибис» Берегової охорони ПС ФСБ, також повідомлялося що там були присутні водолази.[9][10]
25 вересня, о 09:35, заходом морського буксиру «Корець» завершився перехід групи суден Військово-Морських Сил ЗС України до порту Маріуполь. Поблизу рейду Маріуполя в районі якірної стоянки була спроба провокації з боку російського прикордонного катеру типу «Мангуст». Прикордонний катер РФ на великій швидкості намагався зблизитись з українськими кораблями, але діями екіпажів малих броньованих артилерійських катерів «Лубни» та «Кременчук» він був зупинений та недопущений до місця стоянки пошуково-рятувального судна «Донбас» та морського буксиру «Корець»[11].
Командував походом крізь Керченську протоку капітан 1-го рангу Дмитро Коваленко, заступник начальника штабу морського командування ВМС України.[12]
За словами командувача ВМС Воронченка, на початку жовтня 2018 року вийшов спільний наказ Міністерства освіти й Міністерства оборони щодо передачі колишньої філії Запорізького університету через сприятливе розміщення для управління бази. Надалі, за наявності ресурсів, передбачено будівництво причальної стінки та підрозділів забезпечення для всієї номенклатури: морської, берегової та, ймовірно, авіаційної, адже там є аеродромна мережа, щоб забезпечити комплекс «земля-море-повітря-підводний простір».[13]
19 листопада 2018 підрозділи ВМС України в Азовському морі поблизу Бердянської коси провели бойові стрільби. У супроводі буксира «Корець» стрільби проводив малий броньований артилерійський катер (МБАК) «Кременчук», озброєний бойовими модулями «Катран-М». Вперше в Азовському морі був застосований протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) «Бар'єр», який адаптований виробником до морських умов, комплекс успішно вразив всі мішені. Екіпаж отримав новий досвід застосування сучасних українських ПТРК на морі.
В районі стрільб був помічений прикордонний корабель ФСБ РФ, який постійно знаходився біля району проведення стрільб. Провокацій з боку росіян на цей раз не було.[14]
25 листопада 2018 року три кораблі ВМС України — два артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу», — мали намір пройти Керченською протокою. Під час підходу української катерної групи до Керченської протоки приблизно о 12:20 25 листопада 2018 росіяни цілком перекрили прохід цивільних суден через неї.[15] Українські судна були зупинені російським танкером, а невдовзі зазнали нападу зі сторони сил ВМФ Росії та Берегової охорони Росії. Буксир «Яни Капу» був протаранений російським сторожовим кораблем «Дон», а згодом поза 12-мильною зоною, вогневого ураження зазнали українські артилерійські катери супроводу.
Всі три українські судна були захоплені росіянами. В полон потрапили 23 моряка, 6 із них — поранені.
В Україні була екстрено скликана РНБО для обговорення ідеї тимчасово ввести воєнний стан.
Блокування окремих районів Чорного моря для руху іноземних кораблів та державних суден інших країн
Обмеження діятиме пів року: з 21:00 24 квітня 2021 до 21:00 31 жовтня 2021. Про це повідомляє РБК із посиланням на Міноборони РФ[16].
Під заборону потрапили видовжена ділянка акваторії уздовж узбережжя Криму, приблизно від Севастополя до Гурзуфа, прямокутна ділянка біля берегів Керченського півострова (на траверзі Опукського природного заповідника) і невелика ділянка біля західного краю Криму. У зазначеній зоні не опинилася Керченська протока і підходи до неї.
Закриття не заважатиме судноплавству через Керченську протоку.
Масштабні навчання у Чорному та Азовському морях
В січні-лютому 2022 у Чорному морі зібралося небувале за багато років угруповання кораблів[17]:
