Сухопутні війська Норвегії

Армія Норвегії
герб Армії Норвегії
На службі	1905
Країна	Норвегія
Належність	Міністерство оборони Норвегії
Тип	Сухопутні війська
Чисельність	24450 (також 8700 призовників — 2007 р.[1])
Гарнізон/Штаб	Осло
Гасло	норв. Respekt, ansvar, mot укр. Повага, відповідальність, протидія
Війни/битви	Друга світова війна, Холодна війна, Косовська війна, Війна в Афганістані, Боснійська війна, Війна проти тероризму, UNIFIL
Вебсайт	forsvaret.no
Командування
Поточний командувач	Верховний головнокомандувач Гаральд V, Головнокомандувач Збройних сил Норвегії — Свере Діесен
Медіафайли на Вікісховищі

Сухопутні війська Збройних сил Королівства Норвегія або Армія Норвегії (бук. Hæren) — наземний компонент Збройних сил Норвегії. Державна структура, до завдання якої належить оборона та територіальна цілісність Норвегії. Вони знаходяться під управлінням Міністерства оборони (норв. Forsvarsdepartementet). Згідно з Конституцією, король Норвегії є Верховним Головнокомандувачем, генералом СВ, ВПС та адміралом ВМС.

Він виконує ці функції через Державну Раду, але де-факто делегує їх уряду у мирний час^[2].

Королівство Норвегія виділяє кошти на оборонний бюджет, що відповідає приблизно 1,4 % валового внутрішнього продукту країни, що нижче 2 %, необхідних НАТО, але перевищує середнє значення для країн Західної Європи.

У мирний час збройні сили складають близько 25500 осіб, включаючи професійних військових, призовників та цивільних осіб. Наприклад, у 2014 р. було 17442 професійних військових та цивільних осіб та 16966 призовників, які мають один рік служби. Очікуваний пост-мобілізаційний склад становить близько 83000 осіб^[3][4]. Щорічні витрати на СВ складають €7,2 млрд.^[5]. Що від ВВП для оборони становить 1,4 %. Щорічний експорт зброї — на €600 млн. Основні закордонні постачальники зброї — Швеція, Німеччина, США, Іспанія, Італія.

Історія

Заснування норвезької армії відносять до Указу короля Данії й Норвегії Крістіана IV від 18 січня 1628 р.^[6], коли зазначалося, що будь-яке сільське господарство (особняк — gård) має надати призовника, одного солдата (матроса). Причиною того була війна зі Швецією. Після 1641 р. армія Норвегії нараховувала шість піхотних полків.

СВ сформовані були в 1905 році^[7], відразу після проголошення Норвегією державної незалежності на основі народного референдуму. СВ ЗС Норвегії сформовані були після чотирьох століть правління Данії та Швеції над Норвегією. Під час Першої світової війни Королівство Норвегія зберегло нейтралітет.

У квітні 1940 р. відбулося німецьке вторгнення. Мобілізація на захист Королівства Норвегії тривала протягом місяця, а державна адміністрація знайшла притулок у Великій Британії. У країні був організований збройний Рух Опору. Після Другої світової війни країна відмовилася від своєї нейтральності та обрала участь у НАТО.

США доставили велику кількість військової техніки безкоштовно або за зниженими тарифами для Збройних сил Норвегії, як військову допомогу. Найбільша військова загроза походила від СРСР, з яким Норвегія межувала полярними територіями. Норвегія відмовилася брати на озброєння ядерну зброю. Після розпаду Варшавського договору (1991 р.) було скорочення норвезьких Збройних сил^[8]. Була створена Вітчизняна Гвардія (Heimevernet) з ідеєю надзвичайно швидкої мобілізації та підтримки Сухопутних військ.

Структура

• Армійський штаб [Hærstaben] (Руста, Бардюфос)
  • Механізована бригада «Північ» [Brigade Nord] (Хегеліа, Бардюфос)
    • Механізований батальйон «Броньований батальйон» [Panserbataljonen] (Сетермьоен)
    • Механізований батальйон «Батальйон Телемарк» [Telemark Bataljon] (Рена)
    • Моторизований батальйон «2-й Батальон» [2. bataljon] (Шьолд)
    • Артилерійський дивізіон «Артилерійський батальйон» [Artilleribataljonen] (Сетермьоен)
    • Розвідувальний батальйон [Etterretningsbataljonen — ISTAR og EK] (Сетермьоен)
    • Санітарний батальйон [Sanitetsbataljonen] — Sanitet (Сетермьоен)
    • Інженерний батальйон [Ingeniørbataljonen] (сапери, будівельники, РХБЗ) (Шьолд)
    • Логістичний батальйон «Бойовий батальйон» [Stridstrenbataljonen] (Бардюфос)
    • Зв'язковий батальйон [Sambandsbataljonen] (Бардюфос)
    • Рота військової поліції [Militærpoliti-kompaniet] (Бардюфос)
• Бойова батальйонна група «Шьор-Варангер» [Grensevakten på Garnisonen i Sør-Varanger (GSV)] (Хьойбюктмьоен)
  • • Гарнізонна рота [Garnisonskompaniet]
    • Прикордонна рота [Grensekompaniet]
    • Навчальна рота [Utdanningskompaniet]
• батальйон королівської гвардії

Знаки розрізнення

Генерали та офіцери

Категорії[9]	Генерали				Старші офіцери			Молодші офіцери
Норвезьке звання	General	Generalløytnant	Generalmajor	Brigader	Oberst	Oberstløytnant	Major	Kaptein	Løytnant	Fenrik
Український відповідник	Генерал-полковник	Генерал-лейтенант	Генерал-майор	(Бригадир)	Полковник	Підполковник	Майор	Капітан	Лейтенант	Прапорщик

Сержанти й солдати

Категорії	Сержанти		Солдати
Норвезьке звання	Sersjant	Korporal	Menig	Grenader
Український відповідник	Старший сержант	Молодший сержант	Рядовий	Курсант

Озброєння

Озброєння і військова техніка[1]
Наіменування	Тип	Кількість наявних	Країна- виробник	Роки виробництва	Примітки
Стрілецька зброя
Бронетехніка
«Леопард» 1A1NO	основний танк (ОТ)	2
«Леопард» 1A5NO	основний танк	111
«Леопард» 2A4	основний танк	52
CV9030N	бойова машина піхоти (БМП)	104
M113A2 і A3	бронетранспортер (БТР)	109
NM-135	бронетранспортер	53	/
XA-186 и XA-200	бронетранспортер	бл. 80
Артилерія
155-мм M114/39	буксована гаубиця	46
155-мм M109A3GN	самохідна гаубиця	126	/
227-мм M270	РСЗВ	12
Протитанкова зброя
«Джавелін» FGM-148	ПТКР	н/д			поставка партії з 90 ПУ і 526 ракет ведеться з 2006 року[10]
ERYX	ПТКР	424
BGM-71 TOW	ПТКР	223
NM142	самохідна ПУ ПТКР	97	/
«Карл-Густав»	безвідкотна гармата	2517
M72 LAW	гранатомет
ППО
RBS 70	ПЗРК	300			120 на консервації
20-мм Rh 202	зенітна гармата	252			192 на консервації

Примітки

1. The Military Balance 2007. — P. 132.
2. «Kongens konstitusjonelle rolle». Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 3 березня 2018.
3. «Forsvarets årsrapport 2014» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
4. Antall ansatte i følge Norsk samfunnsvitenskapelig datatjenestes forvaltningsdatabase. Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
5. (англ.)The Norwegian Defence Budget for 2014 [Архівовано 5 березня 2018 у Wayback Machine.], 15.10.2013.
6. (норв.)Leraand, Dag; Rein, Torolf (2015), «Hæren [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]», Store norske leksikon, henta 23. oktober 2015.
7. (норв.)Leraand, Dag (2015), «Hærens historie [Архівовано 5 березня 2018 у Wayback Machine.]», Store norske leksikon, henta 22. oktober 2015.
8. Bogen, Olav; Håkenstad, Magnus (2015).
9. Rang og distinksjoner^{[недоступне посилання з травня 2019]} // Norwegian Armed Forces PDF
10. (рос.)The Military Balance 2007. — P. 184.

Джерела

• (англ.)The Military Balance 2007 / C. Langton. — London: Routlege / The International Institute for Strategic Studies, 2007. — 450 p. — ISBN 1-85743-437-4.

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Армія Норвегії
• (норв.)Официальная страница сухопутных войск Норвегии