Село розташоване на сході Ізяславської територіальної громади. Відстань до районного центру становить — 32 км. Відстань до обласного центру — 97 км. Рельєф села — горбиста рівнина. Площа — 22,715 км2. Ґрунти: сірі чорноземи. Середня висота над рівнем моря — 277 м. В селі є 4 ставки води яких впадають в р. Горинь. Село поділяється на 7 вулиць: Польова, Пролетарська, Молодіжна, Лісова, Горанська, Колгоспна, Зарічна. Через село не пролягають траси: ні районного, ні обласного значень.
Після реформи 1861 року ріпківські селяни мали в своєму користуванні невеликі земельні наділи в 2-3 десятини. Сплачували натуральні й грошові податки, відробляли панщину.
1904 року підприємці Берштейна та Шейфан Берко відкрили цегельню, яку, проте, згодом було закрито через відсутність збуту.
Частина селян продавали свої земельні наділи і виїжджали до Америки, на Херсонщину в пошуках кращого життя. Пізніше поверталися додому.
Тоді нараховувалося 125 дворів при населенні 1096 чоловік з яких 1018 — православні, 39 — католики, 38 — юдеї. Вже в 1909 році в Ріпках налічувалося 225 дворів з населенням 1394 чоловік.
Не оминули жителів Ріпок страшні роки Голодомору. В 1931—1933 роках державна заготівля зерна вимітала із селянських обійсть майже все збіжжя. В селі були опухлі з голоду люди. 15 жителів села померли з голоду.
Тоді ж у 1933—1936 роках понад 30 польських родин, які проживали в південній частині села (Залюбські, Плютинські, Ластовські та інші) було виселено у відкритий казахський степ, де більшість з них померло.
Після початку німецько-радянської війни з липня 1941 року село опинилися в зоні німецької окупації. Під час окупації 5 мирних жителів села розстріляно через сприяння партизанам, 44 хати в західній частині села спалено, 203 людини, з яких 17 дітей вивезено в Німеччину на примусові роботи, 99 жителів села полягло на полях битв[джерело?].
У 1946—1948 роках село спіткала велика посуха. В жарке літо 1946 року згоріла майже вся Закорчманська вулиця села (нині — Пролетарська).
У післявоєнний період село відбудовувалось повільно. Лише у 1970 році розпочалося активне житлове будівництво.
12 червня 2020 року в ході адміністративно-територіальної реформи село увійшло до складу Ізяславської міської територіальної громади[2], з 19 липня 2020 року входить до новоутвореного Шепетівського району[3].
Пам'ятки архітектури
В селі Ріпки зберігся напівзруйнований панський маєток, котрий свого часу був і приміщенням школи молодших класів і відділенням пошти.
Пам'ятники
Обеліск загиблим односельчанам у II Світовій війні.
Пам'ятник загиблим воїнам у II Світовій війні.
На кладовищі села Ріпок знаходиться дві могили невідомим солдатам.
Пам'ятний хрест в центрі села.
Господарська діяльність
Основним видом господарської діяльності села Ріпки є сільськогосподарське виробництво. Воно складається з фермерських сільськогосподарських підприємств СТОВ «Колос», ТОВ «Еліта», ФГ Агро — Ріпки, ФГ Гнатюк і індивідуальних селянських (фермерських) господарств. Основним видом сільськогосподарсьої діяльності є вирощування зернових і технічних культур, виробництво м'ясо-молочної продукції, допоміжним — вирощування овочевих культур.