Полянь

село Полянь
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Шепетівський район
Громада	Крупецька сільська громада
Облікова картка	Облікова картка ВРУ
Основні дані
Населення	466
Площа	1,7 км²
Густота населення	274,12 осіб/км²
Поштовий індекс	30065
Телефонний код	+380 3842
Географічні дані
Географічні координати	50°19′18″ пн. ш. 26°42′46″ сх. д.Координати: 50°19′18″ пн. ш. 26°42′46″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	196 м
Водойми	річка Горинь
Відстань до обласного центру	Хмельницький — 132 км
Місцева влада
Адреса ради	30068, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, буд. 106
Карта
Полянь
Полянь
Мапа
Полянь у Вікісховищі

По́лянь — село в Україні, у Крупецькій сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташоване на правому березі річки Горинь за 12 км від м. Славута та за 5 км від залізничної станції Кривин. Населення становить 466 осіб.

Історія

Територія села Полянь була заселена людьми з давніх часів. Про це свідчать знайдені в землі старовинні знаряддя праці: скребачки, наконечники стріл та списів, кам'яні сокири та глиняний посуд. Знахідки ці можна віднести до неолітичного періоду, який почався за 8 тис. років до нашого часу і закінчився приблизно 4,5 тис. років тому^[1]. На околицях села виявлено залишки Трипільської культури^[2].

Селяни Поляні до 1861 року були кріпаками князів Острозьких, потім Яблуновських і графа Зубова. Відбували панщину, здавали оброк, а землі мали не більше 4 — 5 десятин. У 1872 році в селі Полянь була побудована паперова фабрика, яка своїм обладнанням нагадувала маленький млин. Належала фабрика Ісаєві Герману. У 1895 році дерев'яна фабрика згоріла. Пожежа виникла від гасових коптилок, якими освітлювалась фабрика. В 1900–1901 роках було побудовано нову фабрику з цегли.

За свідченнями жителів першу школу було відкрито в селі Полянь в перші роки XX століття. Це була звичайна селянська хата, у якій в одній кімнаті вчилися учні трьох класів.

В кінці 19 століття в селі 237 домів і 792 жителів. Фунціонували млини і фабрика паперу. Селяни займалися переважно рільництвом, а зимою рибальством, також тримали багато худоби і випалювали вапно.

У 1906 році село Кривинської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 39 верст, від волості 5. Дворів 150, мешканців 920^[3].

В 1911 році в селі 1060 жителів, 1 крамниця, фабрика паперу (власники — Ісаак та Марія Герман, відкрита у 1856 році, працівників на 1894 рік — 28, виробляла 21 000 пудів цукрового паперу (344 тон). Технічне забезпечення: водяні двигуни), горілчана державна крамниця. Лісопильний цех, відкритий при паперовій фабриці для забезпечення її сировиною.

В 1913 році в школі нараховувалось 22 учні. До 1909 року вчителював син священика Хотовіцький. З 1910 року вчителював Петренко.

З 1917 — у складі УНР.

Перша сільськогосподарська артіль почала організовуватись з 1929 року. Вперше земля оброблялася колективно в 1930 році. Селяни вчинили бунт під час проведення колективізації на селі. Так восени 1930 року під час розподілу землі вони розігнали земельну комісію.

Електрифікація села почалася на початку 30-х років центром електрифікації була Полянська паперова фабрика, крім фабрики в ці роки були електрифіковані 20 — 25 житлових будинки, що розміщалися навколо фабрики.

Під час Голодомору 1932–1933 років в селі від голоду померло 16 осіб.

За період німецької окупації з села Полянь було вивезено до Німеччини 130 громадян і основна частина устаткування і машин Полянської паперової фабрики на суму 995000 крб.

Село також постраждало внаслідок голодомору 1946—1947 років.

Повністю село було електрифіковано в 1945 році.

В радянський час у селі перебувала центральна садиба колгоспу імені Куйбишева, який обробляв 1,7 тис. га орної землі й вирощував зернові культури, цикорій, відгодовував м'ясо-молочну худобу. Станом на 1970 рік в селі працювала середня школа, клуб, бібліотека. Був фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, оздоровчий пункт паперової фабрики, швейна та взуттєва майстерні^[2].

Символіка

Герб

В срібному щиті лазуровий вузький хвилястий стовп; поверх усього червоне коло, обтяжене золотим трипільським візерунком, супроводжуване вгорі двома співоберненими, знизу — двома протиоберненими вигнутими зеленими дубовими гілками з жолудями. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ПОЛЯНЬ».

Прапор

Квадратне полотнище поділене вертикально на три смуги — білу, синю, пробиту червоним колом, і білу. В колі жовтий трипільський візерунок, на бічних смугах — по дві зелених дубових гілки одна під одною.

Пояснення символіки

Срібне поле — символ виробництва паперу, одного з історичних промислів жителів села. Коло з трипільским безкінечником в оточенні дубових листків — символ назви, «поляна» серед лісу; трипільські безкінечники — символ прадавнього трипільського поселення. Лазуровий хвилястий стовп означає ріку Горинь.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 672 особи, з яких 305 чоловіків та 367 жінок^[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 466 осіб^[5].

Станом на 1 січня 2011 року в селі проживало 395 чоловік, з них дітей дошкільного віку — 18, шкільного — 34, пенсіонерів — 186. Кількість працюючих громадян — 114.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Мова	Відсоток
українська	97,42 %
російська	2,58 %

Промислові підприємства

• НВКП «Альфа» ЛТД — будівництво;
• «Атоммонтажсервіс»;
• Підприємство сільськогосподарського виробництва, керівник — Гринчишина А. Б.
• Полянське спеціалізоване лісокомунальне підприємство

Торгівля

В Поляні 8 торговельних установ, 7 з яких є приватними.

Транспортне сполучення

Автобус — Славута — Нетішин, через село Полянь, 4 рейси на день.

Уродженці села

• Бойко Дмитро Вікторович (*1986) — український фехтувальник, Заслужений майстер спорту України, учасник Олімпійських ігор^[7].

Галерея

• 
  Колишня паперова фабрика
• 
  Клуб
• 
  Школа
• 
  Старостат
• 
  Стадіон
• 
  Купальня
• 
  Пішохідний міст по дамбі через р.Горинь
• 
  Річка Горинь біля паперової фабрики
• 
  Дамба на р. Горинь

Примітки

1. Паспорти сільських рад Славутського району. Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 22 грудня 2014.
2. Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 707 с.
3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
6. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
7. Заслужені майстри спорту [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.] матеріал газети «Перспектива» [Архівовано 2016-08-12 у Wayback Machine.] — інформаційний портал м. Нетішин

Література

• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.

Посилання

• Паспорти сільських рад Славутського району
• Перелік підприємств Славутського району, що діяли до 1917 року
• Погода в селі Полянь
• Тарас Вихованець Полянь. Історія з багатьма невідомими матеріал газети «Перспектива» — інформаційний портал