Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області» увійшло до складу Ганнопільської сільської громади [1]
Перша письмова згадка про Досін міститься в «Словнику географічному Королівства Польського» (Варшава, 1881 рік). Згідно з цим джерелом, князь Антоні Яблоновський заснував село 1822 року[2]. Свою назву населений пункт отримав від імені дочки князя Дороти[3] — Тодосівка. Достеменно невідомо, але в цьому ж столітті село було, очевидно, перейменовано в Федосію (можливо, перейменування пов'язане з польськими повстаннями 30-х і 60-х років 19 століття), а потім — просто Досін.
В кінці 19 і початку 20 століття до Ленкевичів. В 1887 році в селі 39 домів і 241 жителів.
В роки Другої Світової війни війни загинули 40 жителів Досіна, з них двоє розстріляні в шепетівському гестапо, четверо загинули на роботах у Німеччині. Всього було вивезено на роботи до рейху 35 чоловік.
В кінці 1940-х років колгосп перейменовано в колгосп ім. Жданова (села Досін і Соснівка). На початку 60-х років, у зв'язку з угрупованням, село було приєднано до колгоспу ім. Леніна село Ганнопіль, а Досінська сільська рада увійшла до складу Ганнопільської сільської ради.
Сьогодення
У 2000 році у селі було закрито дев'ятирічну школу, а в 2005 році — і початкову.
На сьогодні в селі функціонує сільський клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, один магазин.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 373 особи, з яких 160 чоловіків та 213 жінок[5].
Затверджена 24 грудня 2019 р. рішенням № 10-47/2019 XLVII сесії сільської ради VII скликання. Автори — В. М. Напиткін, К. М. Богатов, М. І. Медведюк.
Герб
У червоному щиті з золотою базою у вигляді полум'я срібна підкова ріжками догори, супроводжувана по сторонам чотирма (два і два), всередині одним срібними цвяхами. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «ДОСІН».
Цвяхи, підкова і вогонь — символ давньої кузні, яка діяла у селі.
Прапор
Квадратне полотнище розділене горизонтально полум'яподібно на червону і жовту частини у співвідношенні 5:1. У верхній частині біла підкова ріжками догори, супроводжувана по сторонам чотирма (два і два), всередині одним білими цвяхами.