Неподалік від ставка у с. Сморшки знаходились великі земляні насипи, фортечні вали, в яких знаходився фільварок місцевого власника князя Романа Санґушка. З розповіді старожилів, ще в домонгольській період біля с. Сморшки (Христівки) було місто чи містечко Морум, через який пролягала велика дорога, так званий «Чорний шлях», із Києва і Бердичева за кордон, в Галичину, пролягала через с. Поляхова. Жителі цього містечка, дізнавшись про набіги татар, запросили людей із навколишніх сіл, щоб відбити напад татар. Для цього вони насипали високі земляні вали, оточили їх ровом з водою, сховавши свої сім’ї і достаток в лісах, в великих болотяних заростях, збройною силою зустріли ворога. Але сили виявились нерівними, і місто було захоплене та спалене. Внаслідок неодноразового нападу татар та спалення й розгрому міста, кількість жителів стала зменшувалась, відповідно й змінювалась назва – Ізморунщики, Зморунщики, Зморщики, Зморщки, Сморщки і до нашого часу дійшла назва Сморшки.