Народився 29 серпня1959 року в місті Ла-Ріоха, але вже на початку 1960-х, з родиною переїхав у Гранд Боург, муніципалітет Мальвінас-Аргентинас. Він там жив зі своєю тіткою. Завжди Рамон слухав футбольні радіорепортажі[1].
У 1969 році він був зарахований у футбольну академію «Рівер Плейта»[1]. Під час виступу за одну з молодіжних команд «Рівера», головний тренер «молодіжки» Норберто Яконо порекомендував його наставнику основного складу клубу Анхелю Лабруні, який запросив Діаса до себе. 13 серпня1978 року Рамон дебютував в основі клубу у грі з «Колоном», в якій його команда перемогла 1:0. 29 серпня, в матчі з «Кільмесом», Діас забив свій перший м'яч за клуб, а гра завершилася внічию 1:1[2]. У складі «Рівер Плейта» Діас спочатку виступав на позиції лівого форварда. Перші два сезони він не був гравцем основи, але в третьому, після того як був переведений у центр нападу, став твердим гравцем стартового складу «Рівера». Всього у клубі Діас провів 3 роки, зігравши в 123 матчах і забивши 57 голів, та виграв за цей час по два Чемпіонати Метрополітано та Чемпіонати Насьйональ.
У 1982 році Діас перейшов у італійський«Наполі», який заплатив за трансфер форварда 1,43 млн доларів[3]. За неаполітанців Діас провів один сезон 1982/83, після чого перейшов до складу «Авелліно». В «Авелліно» Діас грав три сезони, і у всіх них клуб займав 12 місце у серії А.
У 1986 році Діас перейшов в «Фіорентину», де провів наступні два сезони, а клуб обидва рази перебував у середині турнірної таблиці.
Влітку 1988 року Діас став гравцем «Інтернаціонале». 24 серпня він дебютував у складі команди у матчі Кубку Італії проти «Монополі», в якому «Інтер» переміг 1:0. У складі «нерадзуррі» Рамон швидко став гравцем основного складу, діючи на позиції другого форварда, поряд з Альдо Сереною, який став найкращим бомбардиром. Після Серени Діас став найкращим бомбардиром «Інтера», забивши 12 голів у чемпіонаті. За підсумками сезону, «Інтер» став чемпіоном Італії. 25 червня1989 року Діас провів останній матч за клуб, в якому його команда перемогла «Фіорентину» 2:0[4].
Влітку 1989 року Діас перейшов у «Монако», де провів два сезони, вигравши Кубок Франції. Потім він грав на батьківщині за «Рівер Плейт». У першому матчі після повернення з клубом «Сентраль Кордова», при рахунку 0:1 на користь суперників Діас не реалізувавши пенальті, але потім забив два голи і приніс перемогу своїй команді[1]. Всього в перших дев'яти іграх Діас вражав ворота 8 разів і став одним із лідерів атак рідного клубу. У Апертурі 2001 року Діас став найкращим бомбардиром з 14 голами і допоміг команді виграти чемпіонат. 13 березня1993 року Діас провів останній матч за «Рівер» з клубом «Сан-Мартін», що завершився з рахунком 1:1[2].
Завершив ігрову кар'єру у японському клубі «Йокогама Ф. Марінос», за який 62 матчі в національному чемпіонаті і у сезоні 2005 став чемпіоном країни.
Виступи за збірні
Діас розпочав міжнародну кар'єру у складі молодіжної збірної до 17 років[3].
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1982 року в Іспанії. Там він провів 3 гри і забив 1 гол у програному матчі з бразильцями[5]. Після цього Рамон Діас перестав викликатись до лав збірної. Зокрема, на наступний чемпіонат світу Діас не поїхав, за чутками через конфлікт з Марадоною і іншими зірками Аргентини[3], але сам Дієго заперечував таке, кажучи, що він, навпаки, всіляко умовляв тренерів національної команди взяти Діаса в збірну:
Я публічно заявив, що хотів би, щоб до складу команди увійшов Роман Діас. Я був упевнений, що з Білардо він стане зовсім іншим гравцем, навіть кращим, ніж був. Він був якраз таким гравцем, якому ідеально підходив тренер Білардо. На противагу загальноприйнятій думці, я ніколи не був проти того, щоб Рамон Діас увійшов у команду — у будь-яку команду. А от не розумів цього якраз Білардо
У 1990 році ситуація повторилася: Марадона публічно бажав бачити у збірній Діаса, але Білардо не послухав Дієго[6]. Сам Діас сказав: «Марадона був правий. Я повинен був грати. Я знаю, що він хотів мене бачити в команді, але врешті-решт це справа тренера — обирати склад»[7].
В підсумку Діас провів всього за чотири роки у формі головної команди країни 24 матчі, забивши 10 голів.
Кар'єра тренера
Завершивши кар'єру гравця, Діас став тренером, очоливши в 1995 році рідний «Рівер Плейт». У «Рівері» Діас працював 5 років, він виграв з клубом 4 чемпіонати Аргентини і два міжнародних трофеї — Кубок Лібертадорес і Суперкубок Лібертадорес. У 2000 році він покинув команду, але через рік знову став головним тренером команди, яку привів до перемоги в ще одній аргентинській першості. Але відразу після перемоги, Рамон пішов з команди через конфлікт з президентом клубу, Хосе Марією Агіларом[8].
Після перерви в роботі у грудні 2004 року Діас очолив англійський«Оксфорд Юнайтед» з Другої ліги, сказавши, що йому подобається англійський футбол, і що він би хотів отримати досвід роботи в ньому[7]. В «Оксфорді» Рамон пропрацював до кінця сезону. При ньому клуб зіграв 25 ігор, з яких 10 виграв, 7 звів внічию і 8 програв[9].
У грудні 2006 року Діас очолив клуб «Сан-Лоренсо». У першому ж сезоні Діас привів команду до виграшу чемпіонату Аргентини. Також з клубом дійшов до 1/4 фіналу Кубка Лібертадорес.
В липні 2008 року Діас став тренером мексиканської«Америки»[10], але після серії невдалих результатів, в лютому 2009 року він був звільнений[11]. Потім Діас був кандидатом на пост головного тренера «Рівер Плейта», але президент команди, Даніель Пассарелла, віддав йому Анхеля Капу.
28 травня2010 року Діас вдруге був призначений головним тренером «Сан-Лоренсо», підписавши однорічний контракт на суму в 800 тис. доларів. У липні 2010 року Діас висловив бажання очолити вакантне місце тренера збірної Аргентини[12], але посаду отримав Серхіо Батіста. 24 квітня2011 подав у відставку з посади тренера «Сан-Лоренсо» після поразки 0;1 від «Тігре».
Того ж року Діас втретє очолив рідний «Рівер Плейт», з яким виграв Фіналь 2014 року, а також Суперфінал 2013-14. Тим не менш, після цього він пішов у відставку з поста тренера, заявивши, що він виграв усе, що міг, і відчув, що у нього нема нічого більше, щоб дати клубові.
4 грудня2014 року Діас очолив збірну Парагваю, якою керував на Кубку Америки 2015 року у Чилі. На турнірі його збірна зайняла четверте місце, вибивши у чвертьфіналі збірну Бразилії в серії пенальті. Наступного року очолювані Діасом парагвайці брали участь у тогорічному Кубку Америки, об'єднаному турнірі КОНМЕБОЛ і КОНКАКАФ, на якому вони припинили боротьбу вже на груповій стадії, програвши дві з трьох ігор і записавши до активу лише нічию у грі з Коста-Рикою. Після цього турніру Діас пішов у відставку.
13 жовтня 2016 року був призначений головним тренером саудівського «Аль-Хіляля», де пропрацював до лютого 2018 року. Влітку того ж 2018 року очолив іншу місцеву команду, «Аль-Іттіхад», проте вже після чотирьох матчів, три з яких завершилися поразками, керівництво клубу спеціаліста звільнило.
Згодом 2019 року працював з єгипетським «Пірамідс», а наступного року — з парагвайським «Лібертадом» та бразильським «Ботафогу».
У лютому 2021 року повернувся на Близький Схід, прийнявши запрошення попрацювати з дубайським «Аль-Насром».
↑ абМарадона Д. А., переклад Юнгер М. Дієго Армандо Марадона. Про себе про футбол і не тільки = Yo soy el Diego. — Москва : АСТ і У-Факторія, 2010. — С. 136, 171. — 4000 прим. — ISBN 9785170592685.
_(2)_(cropped).jpg)
