Протягом 1966—1967 років грав за швейцарський клуб «Вінтертур». У цьому ж році уклав контракт з клубом «Монако». У складі монегасків провів наступні два роки своєї кар'єри гравця, більшість часу був основним гравцем команди. Два роки грав у клубі «Ніцца». У складі цієї команди виграв суперкубок Франції. Європейську частину своєї футбольної кар'єри закінчив у команді другого дивізіону — «Руані».
1972 року перейшов до клубу «УНАМ Пумас», за який відіграв 4 сезони. Вніс вагомий внесок у здобуття перших трофеїв в історії клубу: національного кубка та суперкубка 1975 року. У цій команді і завершив професійну кар'єру футболіста.
Кар'єра тренера
Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1977 року, очоливши тренерський штаб клубу «УНАМ Пумас».
Останнім місцем тренерської роботи була олімпійська збірна Іраку, яку Бора Милутинович очолив в 2010 році.
На посаді головного тренера національних збірних Бора Милутинович провів найбільше матчів у світовому футболі (287)[2]. Єдиний тренер, що очолював збірні п'яти різних країн на чемпіонатах світу. Перші чотири рази його команди виходили до другого етапу фінальної частини чемпіонату світу з футболу.