Метод максимальної правдоподібності (також метод найбільшої вірогідності) у математичній статистиці — це метод оцінювання невідомого параметра шляхом максимізації функції правдоподібності. Він ґрунтується на припущенні про те, що вся інформація про статистичну вибірку міститься у цій функції. Метод максимальної правдоподібності був проаналізований, рекомендований і значно популяризуваний Р. Фішером між 1912 і 1922 роками (хоча раніше він використовувався Гаусом, Лапласом і іншими).
Оцінка максимальної правдоподібності є популярним статистичним методом, який використовується для створення статистичної моделі на основі даних, і забезпечення оцінки параметрів моделі.
Метод максимальної правдоподібності відповідає багатьом відомим методам оцінки в області статистики. Наприклад, припустимо, що ви зацікавлені зростом мешканців України. Припустимо, у вас дані стосовно зросту деякої кількості людей, а не всього населення. Крім того передбачається, що зріст є нормально розподіленою величиною з невідомою дисперсією і середнім значенням. Вибіркові середнє значення і дисперсія зросту є максимально правдоподібними до середнього значення і дисперсії всього населення.
Для фіксованого набору даних і базової імовірнісної моделі, використовуючи метод максимальної правдоподібності, ми набудемо значень параметрів моделі, які роблять дані «ближчими» до реальних. Оцінка максимальної правдоподібності дає унікальний і простий спосіб визначити рішення у разі нормального розподілу.
називається оцінкою максимальної правдоподібності параметра . Таким чином, оцінка максимальної правдоподібності — це така оцінка, яка максимізує функцію правдоподібності при фіксованій реалізації вибірки.
Зауваження
Оскільки функція монотонно зростає на всій області визначення, максимум будь-якої функції є максимумом функції , і навпаки. Таким чином,
,
де — логарифмічна функція правдоподібності.
Оцінка максимальної правдоподібності, загалом, може бути зміщеною (див. приклади).
де , звідки видно, що свого максимуму функція правдоподібності досягає в точці . Таким чином
.
Нехай — незалежна вибірка з нормального розподілу з відомим середнім і дисперсією. Побудуємо оцінку максимальної правдоподібності для невідомого вектора параметрів . Логарифмічна функція правдоподібності приймає вигляд
↑Слюсар В.И. Синтез алгоритмов измерения дальности М источников при дополнительном стробировании отсчетов АЦП.// Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника.- 1996. - Том 39, № 5. - C. 55 - 62.[1] [Архівовано 5 червня 2014 у Wayback Machine.]
↑Слюсар В.И. Предельное разрешение дальномерных процедур максимального правдоподобия.// Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника.- 1998. - Том 41, № 11. - C. 39 - 45. [2] [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.]