Цеперів у Вікісховищі
Це́перів (пол. Ceperów, нім. Zeperiw або Zeperow) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення за переписом 2001 року становило 256 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новояричівська ОТГ. Розташоване 19 км від Львова і 3 км від смт Новий Яричів біля автодороги E40 Київ – Чоп.
До 2020 року входило до складу Кам'янко-Бузького району.
Ймовірно, походить від розмовного «цеп», у значенні «ланцюг».[2]
Цеперів вперше був згаданий в 1581 році[2], щоправда деякі джерела вказують на існування села уже в 1444 році[4] та метрики села з 1405 р.[5]
У другій половині XVII століття село разом з навколишніми територіями перебувало у власності польської шляхтанки Катерини Собєської, сестри короля Яна III Собеського.[6]
У XIX – на початку XX ст. село належало родині Стрілецьких.
У 1920-х рр. у селі активно діяла місцева філія патріотичного тіловиховного товариства «Сокіл», ліквідована у 1930 році.[7]
До 1940 р. на території села знаходилися також поселення (колонія) етнічних поляків Едвардівка (пол. Edwardówka) та хутір Цепухи (пол. Cepuchy).
У 1940-х рр. в районах довкола села активно діяло підпільне угрупування ОУН–УПА Михайла Стахура[ru] (Стефка).
Згідно з переписом населення Королівства Галичини та Володимирії, у 1880 р. населення села налічувало 428, у 1890 р. — 449 осіб.[8][9]
У 1921 році у селі було 127 будинків, у яких проживало 611 осіб (з них 193 католиків, 416 греко-католиків та 2 євреїв). Більшість населення села була українцями (311 українців, 297 поляків, 3 іншої національності).[10] У 1939 році населення села становило 730 осіб, з них 500 українців-греко-католиків та 230 поляків (включаючи колоністів).[11]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 257 осіб, з яких 113 чоловіків та 144 жінок.[12]
За переписом населення України 2001 року у селі проживало 256 осіб.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[13]:
На території села функціонує релігійна громада парафії Воскресіння Господнього УГКЦ[14].
Згідно з історичними згадками, стара дерев'яна церква була збудована у 1749 році за кошти Яна Стрілецького.[15] У 1938 році дерев'яну церкву розібрали, плануючи перевезти до села Поршна під Львовом. У тому ж році, за проєктом Євгена Нагірного, розпочалася будова мурованої церкви, яка стоїть дотепер і є пам'яткою архітектури місцевого значення. Від старої церкви залишилася лише дерев'яна дзвіниця. За часів СРСР аж до 1989 року будівля церкви була зачинена для прихожан.
У селі знаходиться також покинутий римо-католицький костел сестер маріянок кукезівської дієцезії, побудований у 1907–1908 рр. завдяки фундації Едварда Табачковського.[16] У будинку давньої плебанії костелу до 2018 р. працювала сільська середня загальноосвітня школа І ступеня.
Портал «Географія» Портал «Україна»