Серники (Львівський район)

село Серники
Вигляд на с. Серники
Вигляд на с. Серники
Вигляд на с. Серники
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Бібрська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060010380095747
Основні дані
Засноване 1780
Населення 450
Площа 2,13 км²
Густота населення 211,27 осіб/км²
Поштовий індекс 81250[1]
Телефонний код +380 3263[2]
Географічні дані
Географічні координати 49°35′31″ пн. ш. 24°20′17″ сх. д. / 49.59194° пн. ш. 24.33806° сх. д. / 49.59194; 24.33806
Середня висота
над рівнем моря
295 м[3]
Водойми р. Боберка
Відстань до
обласного центру
45 км[4]
Відстань до
районного центру
30 км[4]
Найближча залізнична станція Глібовичі
Відстань до
залізничної станції
11 км
Місцева влада
Адреса ради 81250, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Лани, вул. Шевченка, 82[5]
Сільський голова Кузик Тетяна Федорівна[5]
Карта
Серники. Карта розташування: Україна
Серники
Серники
Серники. Карта розташування: Львівська область
Серники
Серники
Мапа
Мапа

CMNS: Серники у Вікісховищі

Серники (до 2018 року — Сірники[6]) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 450 осіб (2001). Орган місцевого самоврядування — Ланівська сільська рада[5].

Історія

  • На території Серників виявлено поховання доби міді і бронзи (II тисячоліття до н. е.)[7].
  • Село згадується у податкових документах від 1552 року[8].
  • Під час війни до лав дивізії «Галичина» — в Першу українську дивізію Української Національної Армії — вступили майже усе боєздатне населення села[9].
  • Коло села була німецька колонія Рефельд (нім. Rehfeld), заснована у XVIII столітті. Рішенням міністра внутрішніх справ 11 березня 1939 року замість німецької назви Рефельд перейменували на Серники Малі. У 1946 р. хутір Рефельд Сірниківської сільської Ради перейменували на хутір Малі Сірники. [10]
  • На 1 січня 1939 року в Серниках проживало 850 осіб (820 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 5 поляків і 5 євреїв), а в Рефельді мешкало 140 осіб (30 українців, 10 поляків, 5 євреїв і 95 німців)[11]. У січні 1940 року всіх німецьких колоністів Галичини вивезли до Вартегау.

Закінчення війни та діяльність УПА (1944—1953)

17 січня 1946 року в селі Серники перебував булавний «Гайдук» зі стрільцем «Луною» з сотні УПА «Сурмачі». У хату, де вони перебували, навідалися бійці НКВС. В перестрілці було вбито двох енкаведистів. Булавний «Гайдук» зумів вирватися з хати, а стрілець «Луна» отримав важке поранення і щоб не потрапити до рук ворога, підірвав себе гранатою[12].

Відомі люди

Галерея

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 22 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 22 липня 2021.
  3. Прогноз погоди в с. Серники. weather.in.ua. Процитовано 11 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. а б Відстані від села Серники. della.com.ua. Процитовано 11 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. а б в Ланівська сільська рада. rada.info. Процитовано 11 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. Постанова Верховної Ради України від 13 березня 2018 року № 2330-VIII «Про перейменування села Сірники Перемишлянського району Львівської області»
  7. ІМСУ, 1968, с. 571.
  8. Смерека, 2016, с. 142.
  9. Дивізія «Галичина». Історія, 2000, с. 83.
  10. РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 2 березня 2024.
  11. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 8.
  12. Воєнна округа УПА «Буг»_кн.1, 2009, с. 252.

Джерела

Посилання