PROFILBARU.COM

село Обидів
Країна	Україна
Область	Львівська
Район	Львівський
Тер. громада	Кам'янка-Бузька міська громада
Код КАТОТТГ	UA46060190170018446
Основні дані
Засноване	1650
Населення	206
Поштовий індекс	80449
Телефонний код	+380 3254
Географічні дані
Географічні координати	50°8′32″ пн. ш. 24°19′18″ сх. д. / 50.14222° пн. ш. 24.32167° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	211 м
Водойми	річка Батячка
Відстань до; обласного центру	49 км
Відстань до; районного центру	49 км
Найближча залізнична станція	Батятичі
Відстань до; залізничної станції	7 км
Місцева влада
Адреса ради	80400, Львівська обл., Львівський р-н, м. Кам'янка-Бузька, вул. Шевченка, 2
Карта
	Обидів
	Обидів
Мапа

Оби́дів — село в Україні, у Кам'янка-Бузькій міській громаді, Львівського району Львівської області^[1]. До 2020 року село Обидів підпорядковувалося Зубівмостівській сільській раді разом з селами Грушка, Зубів Міст, Рожанка та Ягідня^[7], нині орган місцевого самоврядування — Кам'янка-Бузька міська рада. Населення становить 206 осіб^[1].

Географія

Село Обидів розташоване за 49 км від обласного центру, 49 км від районного центру та 8 км від адміністративного центру міської громади. За 7 км знаходиться найближча залізнична станція Батятичі^[6]. Між селами Обидів та Зубів Міст протікає річка Батячка, притока Західного Бугу^[5].

Вулиці

В Обидові налічується 5 вулиць^[8].

Залізнична
Підлісна
Пісочна
Сонячна
Центральна

Населення

За інформацією поданою у «Географічному словнику Королівства Польського», що 1880 року в Обидові мешкало 460 осіб (включно з присілком Збронці)^[5]. Станом на 1 січня 1939 року у селі мешкало 780 осіб, з них: 60 українців, 20 поляків та 700 латинників^[9]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 236 осіб^[10], у 2021 році — 206 осіб^[1].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним^[10]:


Мовний склад населення с. Обидів
Мова	Число ос.	Відсоток
українська	236	100,00

Назва

За місцевою легендою, існує думка, що в Обидові жили два брати. І якимось чином один іншого «обідив» (образив).

Історія

Обидів відомий, принаймні, від 1595 року, вперше згадується у 1650 році^[11]. Більшість його населення становили польські переселенці. Також Обидів згадується в люстрації Руського воєводства за 1765 рік^[5].

Власником маєтку до якого входило й село Обидів, у другій половині XIX століття був граф Кароль Мієр (пом. 1885)^[12]. По смерті графа маєток перейшов у спадок його дружині графині Гелені Мієр^[13].

До 2020 року входило до складу Кам'янка-Бузького району, а нині є частиною Львівського району^[11].

Пам'ятки, визначні місця

Церква Воскресіння Господнього

В шематизмах починаючи з 1924 року в Обидові згадується латинська каплиця, яка збудована у 1882 році^[14]. Ймовірно була освячена на честь святого Франциска Ассізького^[11]. Вівтарем орієнтована на північ^[14]. Перед першою світовою війною село разом із присілком Збронці мало 670 вірян, а перед другою світовою війною — шість сотень. По війні радянська влада зачинила каплицю і перетворили її на склад лляної полови. У 1990 році колишній римсько-католицький храм передали греко-католикам, які його відремонтували, добудували й 14 серпня 1990 року освятили як каплицю Святих мучеників Макавеїв. Оригінальне оснащення каплиці не збереглося^[11]. По останньому ремонті зовнішні стіни оббили вертикально дерев'яною вагонкою. За дзвіницю, що розташована з півдня від церкви, служить проста металева конструкція, на якій висять два дзвони^[14]. Нині святиня використовується релігійною громадою Української греко-католицької церкви Святих мучеників Макавеїв.

Відомі люди

о. Венантій Катажинець (власне ім'я — Юзеф Катажинець; 7 жовтня 1889, Обидів — 31 березня 1921, Кальварія Пацлавська) — польський священик, францисканець конвентуальний, магістр новіціяту монастиря оо. Францисканців у Львові та Преподобний Слуга Божий Католицької Церкви^[15].
Ярослав Гашек — видатний чеський письменник-сатирик. 19 липня 1915 року 9-та піхотна дивізія Австро-Угорщини, до складу якої входив 91-й піхотний полк, в якому служив Гашек, прибула до селища Обидів, де планувалося форсування річки Західний Буг і будівництво тимчасового мосту. Проте 21 липня дивізія вирушила на північ, щоб взяти участь у битві під Сокалем^[16].