Друкується з 1993 року. Автор близько 100 наукових праць з історії української літератури Х—ХХІ ст., науково-методичних рекомендацій до навчальних курсів, статей до «Шевченківської енциклопедії», «Шевченківського словника Миколаївщини», «Енциклопедії сучасної України», публікацій та виступів в українських та зарубіжних медіа.
Видав низку книг з історичного краєзнавства. Серед них: «Потік води живої: до 100-ліття Миколаївського водопроводу», 2006; «Камінний хліб», 2007; «Прокуратура правової держави: до 70-ліття прокуратури Миколаївської області», 2007; «Міліція Миколаївщини: історія і сьогодення», 2008.
Упорядник книги спогадів про Народного художника України Андрія Антонюка «Сто слів про Андрія Антонюка» (2020), а також більшості поетичних збірок і книг вибраного батька поета Дмитра Кременя. Серед них: «Цілком особисто» (листи Віталія Коротича до Дмитра Кременя. Харків: Фоліо, 2011). Він автор інших видань: «Українська Атлантида Дмитра Кременя: дискурс творчості» (у співавт. з Л. В. Старовойт (Миколаїв: Іліон, 2020); «З днів шалених» (рання лірика та «закарпатський цикл» віршів Дмитра Кременя) (Миколаїв: Іліон, 2021) та ін.
Політична діяльність
Діяльність у Миколаївській обласній раді VI скликання
2013—2014 — в.о. голови Миколаївської обласної організації Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (вересень 2013 — березень 2014). Один із лідерів Євромайдану в Миколаєві. Організатор збору гуманітарної допомоги (теплі речі, медикаменти, продукти харчування, придбання квитків) для учасників столичного Євромайдану, акцій спротиву, мітингів на підтримку очищення влади.
З 2014 — перший в Україні переобраний після Революції Гідності та Свободи голова Миколаївської обласної ради ([25 лютого — 27 листопада 2014).
З початком російсько-української війни увійшов до складу Ради оборони Миколаївської області, брав активну участь у захисті органів державної влади, місцевого самоврядування, військових частин від захоплення в період «параду республік» (створення терористичних організацій ОРДЛО), проведення псевдореферендумів тощо.
Серед ініціаторів (2 березня 2014 року) 11-тисячного маршу за єдність України; ради волонтерів Миколаївщини зі збору гуманітарної допомоги військовослужбовцям, добровольчим підрозділам, переселенцям. Брав активну участь у розселенні військових частин, що прибували з Криму.
Організатор телемарафонів, масових акцій, звернень до керівництва інших регіонів зі збору гуманітарної допомоги на потреби ЗСУ.
За підтримки Ощадного банку України здійснено збір 1 млн грн. на виготовлення броньованої машини швидкої допомоги «Святий Миколай» для 79 десантно-штурмової бригади.
Ініціатор міжнародної гуманітарної допомоги родинам військових льотчиків за сприяння Надзвичайного і Повноважного Посла Латвійської Республіки в Україні п. Argita Daudze (серпень 2014 р.). Один з організаторів ліквідації наслідків вибуху багатоповерхівки в Миколаєві на вул. Лазурна, 40 та пошуку джерел для придбання житла родинам постраждалих.
Учасник Третього Загальноукраїнського круглого столу національної єдності (21 травня 2014 року) в Миколаєві за участі Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка, виїзного засідання Кабінету Міністрів України.
Голова Міжфракційного депутатського об'єднання «Миколаївщина», співголова Міжфракційного депутатського об'єднання «Південь України».
Член груп з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою, Аргентинською Республікою, Королівством Норвегія, Чеською Республікою, Об'єднаними Арабськими Еміратами, Румунією, Федеративною Республікою Бразилія, Королівством Швеція.
Автор та співавтор 180 законодавчих ініціатив, 44 з яких стали чинними актами.[джерело?]
Активність
Засідання Верховної Ради України — 91 %, Комітету — 99 %[джерело?].
Виступів з місця під час пленарних засідань — 69, з трибуни — 14[джерело?].
Пріоритетні напрямки в депутатській діяльності: освіта, наука, інновації; мовна політика; доступ осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг; державна підтримка учасників бойових дій та членів їх родин; державна підтримка правоохоронних органів; оснащення армії та підвищення її боєздатності; відновлення державних житлових програм для молоді; медична реформа; відновлення доріг Миколаївщини.
Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[4].
8 липня 2020 року на засіданні Кабінету Міністрів України був обраний Уповноваженим із захисту державної мови.
Відповідно до частини п'ятої статті 49 Закону Уповноважений щороку готує і не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Кабінету Міністрів України та представляє громадськості річний публічний звіт про свою діяльність і про стан дотримання цього Закону.
2021 року оприлюднено перший Річний звіт про стан дотримання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у 2020 році[6], 2022-го - другий [1], 2023-го - третій [7] , 2024-го - четвертий [8] .
Нагороди
Стипендіат Міжнародного благодійного фонду «Смолоскип» (2000-2002). Лауреат премії Кабінету Міністрів України «За внесок молоді у розбудову держави» («за творчі досягнення»);
