У законодавстві України науковцем вважається фізична особа, яка має вищу освіту та проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження і отримує наукові та/або науково-технічні результати[5].
Українська дослідниця в галузі фізики та наукового термінознавства Ольга Кочерга зауважує, що назви професій українською мовою мають форму іменників (робітник, службовець тощо) на відміну від російської мови, де поширеною є прикметникова форма (рос.рабочий, служащий). Однак замість слова науковець в українській мові поширене слово вчений. Водночас слово вчений усталено вживають і замість науковий у словосполученнях учений секретар, учена рада. Назви наших учених звань, які вже звично співіснують із науковими ступенями, — молодший і старший науковий співробітник (калька з рос.сотрудник)[6].
Англійський відповідник англ.«scientist» запропонував 1833 року Вільям Вевелл на прохання поета Семюела Колріджа. До того використовували природничий філософ (natural philosopher) або людина науки (man of science).[джерело?]
У румунській, турецькій, японській та багатьох інших мовах науковців також називають буквально — «людина науки», наприклад: «ом де штіінца» (рум.om de știință)[7], «билим инсанлар» (тур.bilim insanlar)[8], «каґаку-ся» (яп.科学者) тощо. У китайській мові науковці — «вмістилище науки» («кесюецзя», кит.: 科学家)[9].
