Результати виборів за регіонами. Синім позначено регіони де переміг Кучма. Червоним позначені регіони, де переміг Симоненко.
Треті Вибори Президента України відбулись у 1999 році (31 жовтня — перший тур і 14 листопада — другий тур). Використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. Але у 2-му турі для перемоги досить було набрати голосів більше, ніж у суперника. Підготовка до виборів розпочалася задовго до початку виборчої кампанії. 25 березня 1999 «випадково» загинув лідер НРУ В'ячеслав Чорновіл.
Починаючи з літа 1999 року, навколо виборів точилася гостра боротьба. Чотири кандидати — Євген Марчук, Олександр Мороз, Володимир Олійник та Олександр Ткаченко, зустрівшись у Каневі, закликали усіх кандидатів до справедливої, чесної боротьби. Вони мали намір висунути напередодні виборів єдиного кандидата, який би мав більше шансів на успіх. Однак «канівська четвірка» не змогла здійснити задумане, а до неї більше ніхто не приєднався. Напередодні виборів Голова Верховної Ради України Олександр Ткаченко зняв свою кандидатуру на користь лідера Компартії України Петра Симоненка, а 27 жовтня Володимир Олійник зняв свою кандидатуру на користь Євгена Марчука.
У першому турі виборів впевнену перемогу здобув Леонід Кучма, але йому не вдалося набрати 50% голосів виборців. На 14 листопада було призначено 2 тур виборів. Інтерес до другого туру президентських виборів не знизився, а навіть зріс. Президентом України вдруге було обрано Леоніда Кучму. За нього проголосувало 56% виборців, а за Петра Симоненка — близько 38%. З великим відривом діючий Президент переміг у західних областях — на Закарпатті, Івано-Франківщині, Львівщині, Тернопільщині, Волині, Рівненщині і на Буковині. Тут за нього віддали свій голос від 92% до 73% виборців. З помітною перевагою він переміг Петра Симоненка також у Дніпропетровській, Київській, Хмельницькій, Одеській областях, містах Києві та Севастополі, на Донеччині.
Найбільший відсоток голосів лідер лівих сил набрав на Вінниччині, Полтавщині, Чернігівщині, Луганщині, Херсонщині, Кіровоградщині, Черкащині, у Криму[1].
Політичними партіями, виборчим блоком партій (“Наш Президент — Євген Марчук”) та зборами виборців було висунуто 32 претенденти.[2]
Центральною виборчою комісією на 12 червня 1999 року було зареєстровано 19 претендентів на кандидатів у Президенти України.[3]
В установлені терміни до ЦВК надійшли підписні листи на підтримку 15 кандидатів. Не надали підписні листи Балашов Геннадій Вікторович, Білас Іван Григорович, Павловський Михайло Антонович, Новодворський Григорій Семенович.
В результаті перевірки таких листів ЦВК зареєструвала 9 кандидатів у Президенти України: Вітренко, Костенко, Кучма, Марчук, Мороз, Олійник, Симоненко, Ткаченко, Удовенко.
За рішенням Верховного Суду були зареєстровані Базилюк, Габер, Кармазін, Кононов, Онопенко, Ржавський.
У виборчому бюлетені було 15 кандидатів, з них два прізвища були викреслені: зняли кандидатури Олійник Володимир Миколайович та Ткаченко Олександр Миколайович.
Отже, в виборах взяли участь 13 кандидатів.
Вибори Президента України 1999 [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Інформаційно-аналітичне видання. Редкол.: М.М.Рябець (голова) та ін. – Центральна виборча комісія. – Київ, 2000. – 396 с. – ISBN 966-95532-4-5
Результати виборів по регіонах[7]
Рівень підтримки лідерів по областях:
Комплексну розробку рекламної кампанії кандидати в Президенти України[8] Леоніда Кучми здійснювали Ігор Подольчак та Ігор Дюрич, серію рекламних роликів «Це твоя країна» зняв режисер Валерій Тодоровський та оператор Сергій Михальчук. Загальне керівництво здіюснювали Тимофій Сєргєйцев та Дмитро Куліков. Фінансував кампанію Віктор Пінчук.