Калинник (Чернишов)

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Чернишов.
єпископ Калинник
Єпископ Бахчисарайський, вікарій Сімферопольської єпархії
з 8 грудня 2019
Церква: Російська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: новостворена вікарна єпархія
 
Альма-матер: Одеська духовна семінарія
Діяльність: священнослужитель
Громадянство: Росія Росія
Тезоіменитство: 5 вересня
Ім'я при народженні: Чернишов Костянтин Валерійович
Народження: 22 червня 1977(1977-06-22) (47 років)
Євпаторія, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Священство: 19 травня 2005
Чернецтво: 30 березня 2008
Єп. хіротонія: 8 грудня 2019

Єпископ Калинник (справжнє ім'я Костянтин Валерійович Чернишов, нар. 22 червня 1977, Євпаторія, Кримська область, нині — Автономна Республіка Крим, Українська РСР, СРСР)  — архієрей РПЦвУ, єпископ Бахчисарайський, вікарій Сімферопольської єпархії за версією Москви. Громадянин Росії[1].

Тезоіменитство — 23 серпня (5 вересня) в день пам'яті святителя Калинника І, патріарха Константинопольського.

Життєпис

Народився 22 червня 1977 року в Євпаторії в сім'ї робітників.

У 1984 році вступив до першого класу ЗОШ № 12 м Євпаторії. З 1991 року ніс послух паламаря в церкві пророка Божого Іллі м. Євпаторії. З 1993 року ніс послух старшого паламаря в Свято-Нікольському соборі м. Євпаторії. У 1994 році закінчив загальноосвітню школу № 12 м. Євпаторії. З 1996 року ніс послух викладача Старого Завіту в Євпаторійському благочинні.

З 2000 року по 2005 рік навчався в Національному університеті внутрішніх справ, і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація «Юрист».

У 2004 році розпорядженням митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря призначений начальником скиту святого апостола і євангеліста Луки в с. Лаки[2] Бахчисарайського району. 19 травня 2005 року висвячений в сан диякона. 23 липня 2006 року висвячений в сан священника. 30 березня 2008 року пострижений митрополитом Сімферопольським і Кримським Лазарем в ієромонахи з нареченням імені Калинник, в честь святителя Калинника, Патріарха Константинопольського. У цьому ж році призначений настоятелем храму Різдва Іоана Предтечі села Уютне Сакського району.

Рішенням синоду УПЦ МП від 24 листопада 2009 року[3] затверджено намісником чоловічого монастиря святого апостола і євангеліста Луки с. Лаки Бахчисарайського району.

У 2009 році закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, з присвоєнням кваліфікації менеджер-економіст (спеціаліст).

У 2009 році призначений викладачем Старого Завіту у Таврійській духовній семінарії. У 2010 році призначений благочинним у справах монастирів Сімферопольської і Кримської єпархії. У травні 2012 року закінчив Одеську духовну семінарію. Навчався в Ужгородській українській богословській академії. Має науковий ступінь магістра богослов'я. У вересні 2012 року призначений духівником Таврійської семінарії[4]. У 2013 році піднесений у сан архімандрита.

У 2014 році бахчисарайський храм ієромонаха Калинника в селі Затишному служив храмом-базою для військ Російської Федерації і допомагав їм у анексії Криму: там були і зброя, і засоби захисту, і продовольство, і казарма.[5] В ЗМІ збереглися згадки, як в 2014 році Калинник «розмістив склад зброї для "Самооборони Криму" на території храму Святого пророка Іоанна Хрестителя».[6][7] 26 серпня 2015 року призначений намісником Інкерманського Свято-Климентіївського чоловічого монастиря . Рішенням Священного Синоду УПЦ від 29 січня 2016 року обрано єпископом Бахчисарайським, вікарієм Сімферопольської єпархії[8].

Архієрейська хіротонія відбулася 8 грудня 2019 року в Миколаївському кафедральному соборі м.Ніжина. Богослужіння очолив митрополит Київський і всієї України Онуфрій (Березовський). Йому співслужили митрополити Вишгородський і Чорнобильський Павел (Лебідь), Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич), Херсонський і Таврійський Іоан (Сіопко), Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій (Полікопа), Почаївський Володимир (Мороз), Сєверодонецький і Старобільський Никодим (Барановський), Ніжинський і Прилуцький Климент (Вечеря), архієпископи Шумський Йов (Смакоуз), Городницький Олександр (Нестерчук), Кременчуцький і Лубенський Миколай (Капустін), Конотопський і Глухівський Роман (Кимович), Фастівський Даміан (Давидов), єпископи Діонісій (Константинов), Баришівський Віктор (Коцаба), Білогородський Сильвестр (Стойчев), Дубенський Пимен (Воят), Згурівський Амвросій (Вайнагій), гості у священному сані та духовенство єпархії.

Політична позиція

В квітні 2015 року внесений до бази даних Центру «Миротворець» за активну участь в анексії Криму РФ. Нагороджений медаллю окупаційної адміністрації Криму «За защиту Крыма».[9]. Також у 2014 році отримав нагороду від командування «кримських ополченців» за духовну підтримку та душпастирство[10]. Має російський паспорт.[11]

У лютому 2021 року в Севастополі благословив ракетний корабель ЗС РФ «Гайворон» і побажав військовослужбовцям ЗС РФ завжди бути готовим захищати «нашу Батьківщину».[12]

11 травня 2021 року єпископ РПЦвУ Калинник разом із окупантами РФ в Криму відкрив музей «Великої Вітчизняної війни в Євпаторії». На фото із заходу він позує із дітьми переодягненими в військову форму совєтських солдат із георгіївськими стрічками (забороненими в Україні), а також радо вітається із вищим військовим керівництвом ЗС РФ. [13]

Нагороди

Санкції

Чернишов Костянтин Валерійович підтримує дії та політику РФ, які підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, а також її стабільності та безпеці.[15]

24 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.[16]

Джерела

Примітки

  1. ↑ Реєстр церковних лідерів УПЦ МП зі зв'язками в росії — OSINT-розслідування. molfar.com. Архів оригіналу за 13 серпня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  2. ↑ Грецьке село (з 1948 року носило назву Горянка), яке припинило своє існування у 60-х роках ХХ сторіччя. В даний час там розташований вказаний монастир, який зведений на місці зруйнованої церкви (Див.: Горянка (Бахчисарайський район))
  3. ↑ Див.: Журнал № 67 засідання Священного Синоду УПЦ 24 листопада 2009 року [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Є інформація, що був згодом увільнений від цих обов'язків у зв'язку з недостойною поведінкою (Див.:«Активный участник „крымской весны“ Каллиник (Чернышев) стал епископом Бахчисарайским УПЦ МП через 4 года после избрания» [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.])
  5. ↑ Кураевпише, диакон Андрей; diak_kuraev 2016-01-29 17:33:00, 2016-01-29 17:33:00 диакон Андрей Кураев. Киевский Синод епископом в Крым назначил героя-ополченца. diak-kuraev.livejournal.com (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  6. ↑ Бахчисарайский епископ может стать невъездным в Украину / / Независимая газета. www.ng.ru. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 16 березня 2020.
  7. ↑ «Вєжлівиє батюшкі»: Як священики РПЦ брали участь у захопленні Криму. Духовний фронт (укр.). 16 березня 2020. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 20 жовтня 2020.
  8. ↑ Див.: Журнал № 11 засідання Священного Синоду УПЦ 29 січня 2016 року [Архівовано 18 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  9. ↑ «Чернышёв Константин Валериевич / Чернишев Костянтин Валерійович / CHernyshyov Konstantin Valerievich» — сторінка сайту центру «Миротворець». Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 13 грудня 2019.
  10. ↑ «В ЕВПАТОРИИ ТОРЖЕСТВЕННО НАГРАДИЛИ МЕДАЛЯМИ И БЛАГОДАРНОСТЯМИ ВОИНОВ ИЗ ОТРЯДА НАРОДНОГО ОПОЛЧЕНИЯ» [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  11. ↑ Про «патріотичність» РПЦвУ і справи єпископа Бахчисарайського Каліника. Духовний Фронт України (укр.). 1 грудня 2020. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  12. ↑ В Севастополе освятили флаг малого ракетного корабля «Грайворон» » Севастопольское Благочиние. Севастопольское Благочиние (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  13. ↑ Преосвященнейший Владыка Каллиник принял участие в открытии музея истории Великой Отечественной войны в Евпатории. crimea-eparhia.ru. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021.
  14. ↑ «НАГРАДЫ НАМЕСТНИКУ И ДУХОВЕНСТВУ ИНКЕРМАНСКОГО МОНАСТЫРЯ» [Архівовано 10 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  15. ↑ ЧЕРНИШОВ Костянтин Валерійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 16 березня 2023.
  16. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №43/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 січня 2023 року "Про внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 16 березня 2023.

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!