Відомий громадський діяч і церковний будівничий, засновник і керівник дитячого притулку при монастирі в Молниці[джерело?]. Має державне звання Герой України (2008)[3].
Згідно з офіційною інформацією, єпископ Лонгін у 1990 році був висвячений на священника, а в 1996 році прийняв чернечий постриг з ім'ям Лонгин. Незважаючи на це, тривалий час на офіційних сайтах УПЦ (МП) і РПЦ священнослужитель помилково іменувався протоієреєм Михайлом Жаром. Монашество о. Лонгина було негласним і, як припускають[7], йшло від поширеної в консервативних церковних колах традиції «таємного чернецтва». Традиція була особливо поширена за радянських часів, а сьогодні залишається пережитком минулого і критикується вищим священноначаллям РПЦ[8].
У 2005 р. священник Михайло Жар (він же ієромонах Лонгин) опинився в центрі конфлікту, після того як самовільно викопав тіло свого брата на сільському кладовищі і перепоховали на території свого монастиря. Дружина і діти покійного домагалися в міліції і прокуратурі повернути тіло на місце першого поховання[9][10].
Незважаючи на активну благодійну діяльність щодо дітей-сиріт, єпископ Лонгин критикувався експертами і волонтерами за невиправдану гігантоманію в усиновленні дітей. Зокрема, в 2013 р. на Всеукраїнському круглому столі «Збереження традиційних сімейних цінностей в Україні» головний редактор видання «Релігія в Україні» Сергій Штейніков поставив під сумнів популяризацію деяких проєктів сімейного влаштування дітей-сиріт. На його думку, окремі форми організації закладів для дітей-сиріт не можуть служити зразком для наслідування, оскільки націленість на величезну кількість дітей в одній прийомній сім'ї не дозволяє приділяти їм достатньої уваги з боку батьків, а в разі Банченського проєкту діти фактично мають одного батька, до того ж ченця, що суперечить добре зарекомендованим «малим» формам будинків сімейного типу з наявністю двох звичайних батьків[11].
Єпископ Лонгин перебував у приятельських стосунках з представниками режиму Віктора Януковича. Ще у 2004 р. священнослужитель агітував за нього в церкви, зазначаючи в своїх проповідях, що після перемоги Віктора Ющенка в Україні може «початися війна». Пізніше священик Михайло Жар покаявся перед новою владою і Віктором Ющенком за свої слова через ЗМІ[9]. У 2014 р., після втечі Януковича з України та порушення проти його оточення кримінальних справ, єпископ Лонгин зробив декілька гучних заяв, зокрема на сайті берлінської парафії РПЦЗ (МП) єпископ Лонгин прямо звинуватив керівництво держави у розв'язанні війни[12], публічно назвав керівників України «проклятими» і «слугами сатани», проклинав Захід та Америку[13].
У вересні 2019 року Лонгин заявив, що не благословляє йти на війну — в АТО, а також: «Я ніколи не буду згадувати на Божественній літургії цих проклятих керівників нашої країни, цих невіруючих, які не мають страху Божого, які сидять в кріслах і роздають накази про вбивства»[7][14].
В березні 2016 р. єпископ Лонгин, керуючий Банченського вікаріатства Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ (МП), один з найближчих соратників предстоятеля УПЦ (МП) митрополита Онуфрія, провів збори духовенства і мирян, які засудили церковну політику патріарха РПЦ Кирила як «зрадницьку» щодо православ'я, бо той зустрівся 12 лютого 2016 р. в Гавані з папою Римським Франциском, а крім цього обговорював з предстоятелями інших помісних церков можливу участь РПЦ у Всеправославному соборі, який був запланований на кінець травня — початок червня 2016 року[15]. На цих зборах і в подальшому Лонгин звинувачував патріарха Кирила в тому, що той став на «шлях антихриста», відмовився поминати Кирила за богослужінням на літургії[15], заявляв, що голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків (ВЗЦЗ) Московського Патріархату митрополит Іларіон Алфєєв теж «служитель антихриста», патріарх Кирил — «єретик», а його вчитель митрополит Никодим Ротов «здох як собака»[16].
23 березня 2016 єпископ Лонгин увійшов до міжнародної антисоборної коаліції, спрямованої проти Всеправославного собору, оскільки очікував на ньому спробу «розширити канонічні і харизматичні кордони Церкви і надати інослав'я статус церковності»[17].
У травні-червні 2017 р. оточення єпископа Лонгина поширювало через церковні ресурси інформацію про те, що єпископ Лонгин був «отруєний і чекав смерті», але «дивом зцілився» — замах на життя архієрея пов'язувалося з тим, що 5 березня 2017 року, на свято Торжества православ'я, єпископ Лонгин піддав анафемі «єресі» екуменізму, міжрелігійного синкретизму, Великого Православного Собору на Криті 2016 року, масонства і навіть франкмасонства[18]. За словами священника Дмитра Ненарокова, єпископ Лонгин оголосив, що «прощає своїх убивць і знову благословляє всіх нас на подвиг сповідництва»[19].
У 2018 р. з проповіді єпископа Лонгина стало відомо, що він виховує у дітях-сиротах фобію до електронних документів, обіцяє «кару Господню» парламенту України, а можливу автокефалію Української церкви оголосив «церквою антихриста»[20].
У березні 2021 р. в Герцаївському районі Чернівецької області, де веде просвітницьку діяльність Банченський монастир на чолі з єпископом Лонгином, абсолютна більшість медиків районної лікарні відмовилася від щеплення проти коронавірусу, посилаючись на релігійні переконання — при цьому в соціальних мережах УПЦ (МП) поширювався вислів Лонгина про те, що «потужною вакциною» проти коронавірусу є «святе причастя», яке «вбиває будь-яку інфекцію»[21].
Нагороди
Звання Герой України з врученням ордена Держави (24 листопада2008) — за визначні особисті заслуги перед Україною у реалізації державної політики соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, багаторічну благодійницьку діяльність[3]
Орден «За заслуги» III ступеня (20 січня2006) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і духовний розвиток регіону, вагомі трудові здобутки та з нагоди Дня Соборності України[22]
Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня2011) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний та культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки та багаторічну сумлінну працю[23]
↑У статті на позначення Української Православної Церкви] використовуються її офіційні назви — Українська Православна Церква, Київська Митрополія або УПЦ
¹ РПЦ підпорядкувала єпархії собі, єпископів відправила на спокій і поставила нових; ² РПЦ підпорядкувала єпархії собі разом з єпископами; ³ РПЦ підпорядкувала собі, а потім почислила єпископів на спокій (нових не призначено); 4 РПЦ утворила нову Скадовську єпархію і поставила там свого єпископа (ці дії не визнаються УПЦ)
Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!
