Ву́лиця Просві́ти — вулиця у Личаківському районі м. Львова, в межах історичного центру Львова, що сполучає вулиці Винниченка та Бобанича.
Забудова вулиці — класицизм[4]. Будинки, що приписані до вулиці Просвіти розташовані з парного боку. З непарного боку розташована будівля, що належить військовим — штаб Повітряного командування «Захід» (вул. Лисенка, 12), а також великий сквер, розбитий навколо пам'ятника товариству «Просвіта».
За часів Польщі у будинку № 2 були Староство, Державне водне управління, Окружне і повітове земельні управління, Кураторій шкільного округу та шкільної інспекції, редакція «Газети Львівської», за радянських часів — обласний комітет ЛКСМУ, обласний військовий комісаріат, райвійськкомат Ленінського району, а від 1960-х років тут містилася львівська школа-інтернат № 2[4], пізніше перетворена на комунальну школу-інтернат № 2. Від 2018 року школу-інтернат шляхом реорганізації перетворили на ліцей «Просвіта» Львівської міської ради[6].
У будинку № 4 до 1939 року були Окружне страхове управління й управління еміграції, за радянської влади — органи Сталінського району: районний комітет Компартії України, райком комсомолу, відділ народної освіти, виконком райради депутатів трудящих, районне бюро ЗАГС, прокуратура району, інспекція пожежного нагляду, інспекція держстраху[4], зараз тут міститься управління освіти і науки Львівської обласної держадміністрації. 23 вересня 2008 року будинок внесено до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації[7]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 83-м[3].
Двоповерховий житловий будинок № 6 споруджений на межі XIX і XX століть у стилі віденської сецесії. Належав директору львівської торгово-промислової палати Лазарусу Блоху. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 84-м[3].
У будинку № 8 за польських часів була торгівля худобою «Цехус», нині тут житловий будинок[4]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 85-м[3].
1982 року у сквері між вулицями Лисенка, Просвіти та Бобанича, встановлений пам'ятник українському радянському письменнику Олександрові Гаврилюку (скульптори Еммануїл Мисько, Дмитро Крвавич, архітектор Мирон Вендзилович)[8]. Демонтований на початку 1990-х років. На його місці у 1993 році з нагоди 125-ліття діяльності товариства «Просвіти» споруджено пам'ятник «Просвіті» (скульптор В. Ярич, архітектор — Микола Обідняк). Відкриття пам'ятника відбулося 8 травня 1994 року[9].
{{cite web}}