одноповерховий конструктивізм 1930-х, двоповерхова барачна забудова 1950-х, п'яти- та дванадцятиповерхова житлова 1960—початку 1980-х років, індивідуальна садибна[3]
1933 року вулицю названо на честь Гроти Медової або ж печери, що утворилася у другій половині XIX століття через видобування у ній каменю для будівельних потреб. Печера має дві назви: Медова і Медунка. Вони походять від жовтуватого, наче мед, кольору вапняку, в товщі котрого утворилася печера. Складається з двох великих залів, сполучених вузьким і коротким проходом. У подальші роки назва вулиці не змінювалася, лише уточнювалася. Під час німецької окупації, у 1943—1944 — Ґьонішґротенвег. У липні 1944 року повернена передвоєнна назва — Гроти Медової і вже за два роки, у 1946 році вулиця отримала сучасну назву — Медової печери. У 1969 році перейменована на честь першого секретаря ЦК ЛКСМ Західної України Василя Пересади. 1990 року повернено історичну назву — вулиця Медової печери[4].
Наприкінці 1930-х років на вулиці планувалось створення спортивного парку із будинком спорту. У будинку мав бути облаштований басейн. Проєкт басейну виконали архітектори Адам Мсцівуєвський та Єжи Нехай. Задум не було реалізовано через початок другої світової війни[5].
Забудова
У забудові вулиці Медової Печери переважає одноповерховий конструктивізм 1930-х, двоповерхова барачна забудова 1950-х, п'яти- та дванадцятиповерхова житлова 1960—початку 1980-х років, індивідуальна садибна[3].
Будинки
№ 1 — будівля комунального некомерційного підприємства «6-а міська поліклініка м. Львова». 26 вересня1959 року до складу тодішнього Червоноармійського району міста Львова було включено місто Винники і відповідно до того на базі Винниківської районної лікарні була створена 10-та міська Винниківська лікарня. 5 листопада1975 року, відповідно до наказу Львівського міськздороввідділу за № 884, 10-у міську Винниківську лікарню реорганізовано в 6-ту міську лікарню. Наказом № 297 по Львівському міському відділу охорони здоров'я від 5 травня 1979 року 2-у міську поліклініку було об'єднано з 6-ю міською лікарнею в одну лікувально-профілактичну установу — 6-ту міську лікарню, яка стала базою сучасного КНП «6-а міська поліклініка м. Львова». Нині комунальна 6-а міська поліклініка м. Львова обслуговує житловий масив Північно-східної частини м. Львова, до складу якого входить Личаківський район міста Львова та місто Винники[6].
№ 39, 39а — дванадцятиповерхові житлові будинки, в яких містяться гуртожитки № 2 та № 3 ЛНУ імені Івана Франка[7].
У 2009 році до меж зеленої зони «Майорівка» включена геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Медова печера»[10]. Печера складається з двох великих залів, з'єднаних вузьким проходом-хідником. Зали можна візуально поділити на 3 кімнати, а також 4-у (важкодоступну[11], зруйновану вибухом боєприпасів у повоєнний час)[12]. Склепіння першої зали підпирає кам'яна колона, яка оберігає печеру від обвалу[13].
Між зеленою зоною «Майорівка», що на вулиці Медової Печери та вулицею Китайською розташований легендарний мототрек «Майорівка». Тут щорічно львівським мотоклубом «Зазір'я» за підтримки управління спорту ЛМР та партнерів відбуваються міжнародні змагання з відкритого кубку Львова з мотокросу[14][15][13].
↑Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 28 грудня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / АН УССР. Ин-т истории; Украинское общество охраны памятников истории и культуры; Редкол.: П. Т. Тронько (гл. ред.) и др. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с.(рос.)
