1578 — листопад 1941 роки — вулиця Святого Станіслава[6], через те, що з XIV століття й до 1789 року тут знаходився костел святого Станіслава та шпиталь для прокажених[4].
липень — грудень 1944 року — вулиця Святого Станіслава, повернена передвоєнна назва[7].
грудень 1944 — 1945 роки — вулиця Волинська, на честь історичної області Волинь, що на північному заході України[8].
1945 — 1993 роки — вулиця Орловська, на честь російського міста Орел[9].
сучасна назва — вулиця Івана Тиктора від 1993 року, на пошану видатного українського громадського та політичного діяча, відомого видавця та редактора Івана Тиктора[10][11].
Забудова
В архітектурному ансамблі вулиці Тиктора присутні класицизм, віденська сецесія, радянський конструктивізм 1970-х років[4]. Декілька будинків внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
№ 1 — за Польщі цю адресу мала цукерня Ціммермана. Нині її не існує[4].
№ 2 — за Польщі в будинку містилися магазин парфумів Штернберґа, ресторан Розенбаума, магазин взуття «Марко» та кантор Каннера, а також різні спілки. Нині цієї адреси не існує[4].
№ 2а — на місці частини пасажу Феллерів, що виходила на вул. Тиктора та була зруйнована під час другої світової війни. У 1970-х роках споруджена будівля котельні[12]. Нині тут міститься диспетчерський пункт ЛМКП «Львівтеплоенерго»[13].
№ 3 — в будинку до 1939 року містився готель «Американський», нині — аптечна крамниця мережі аптек «Добра аптека».
№ 4 — будинок споруджено 1904 року у стилі віденської сецесії. У міжвоєнний період в будинку містився готель Фуссмана [14]. Нині тут міститься кав'ярня «Біла кава» та бістро «Мішель». Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1643-м[3].
№ 6 — будинок споруджено 1904 року у стилі віденської сецесії. За Польщі в будинку працювала ювелірна крамниця Гіршпрунґа[18]. Нині тут містяться агенція перекладів «Аеліта» та апарт-готель «Lviv Loft Apartments».
№ 8 — у міжвоєнний період в будинку містився заклад електротехніки, оптики і механіки «Енергія», за радянських часів — опорний пункт правопорядку, нині — салон «Тату-пірсинг»[16], барбершоп «Mr. Colt», дермато-косметологічний центр «ДермаВіта», агенція перекладів «Лінгва», діють курси перукарів-візажистів «Майстер-Клас» та працює магазин «Zelen».
№ 10 — за Польщі в будинку містилася друкарня Льовенкопфа[16]. Нині тут міститься салон краси Спа «ТетОкс», магазин іграшок «Казка».
Мельник І. В. Краківське передмістя // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 232—285. — ISBN 978-966-7022-79-2.
